Спосіб моделювання інфаркту міокарда за допомогою електродеструкції

Спосіб моделювання інфаркту міокарда за допомогою електродеструкції, що включає викликання оклюзії передньої низхідної гілки лівої коронарної артерії, який відрізняється тим, що оклюзію виконують шляхом деструкції імпульсним струмом високої частоти 6,5-7,5 імп/сек, з амплітудою 135-145 В і тривалістю імпульсу 1416 мсек протягом 1 секунди. (19) (21) u200704523 (22) 23.04.2007 (24) 10.10.2007 (72) ГРИНЬ ВЛАДИСЛАВ КОСТЯНТИНОВИЧ, UA, МИХАЙЛІЧЕНКО ВЯЧЕСЛАВ ЮРІЙОВИЧ, UA, ГНИЛОРИБОВ АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ, UA, КОНОПЛЯНКО ВАДИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, UA, ТРУБНІКОВА НАДІЯ МИКОЛАЇВНА, UA (73) ІНСТИТУТ НЕВІДКЛАДНОЇ І ВІДНОВНОЇ ХІРУРГІЇ ІМ. В.К.ГУСАКА АМН УКРАЇНИ, UA 3 електрокардіографу ЕКТ-1 за схемою першою стандартного відведення (червоний електрод закріплюють на правій лапі, жовтий - на лівій, чорний - на череві). Тварину інтубують, переводячи на штучну вентиляцію легенів та проводять торакотомію. Навскісним розрізом уздовж грудних м’язів пошарово розділяють м’які тканини, проводять гемостаз. Після роз’єднання тупим та гострим способами міжреберних м’язів відкривають доступ до грудної порожнини. Пасивний електрод апарату ЕСЛ1 закріплюють підшкіряно в області нижніх кінцівок. Електродеструкцію здійснюють впливом активним електродом на передню поверхню серця в область лівого шлуночка з експозицією в 1 секунду. В місці контакту утворюється ділянка локального некрозу міокарда. Під час операції проводять ЕКГ-моніторинг. Потім відновлюють цілісність грудної клітини, проводять герметизацію ушиванням глибоких і поверхневих м’язів. Вільне повітря з плевральної порожнини аспірують шприцем на 5см3 у 2-3 міжребер’ях. Тварину екстубують, переводячи на самостійне дихання. За даними ЕКГ, у перші години після електродеструкції відмічають значний підйом зубця ST вище ізоелектричної лінії, що відповідає типовій для інфаркту міокарда електрофізіологічній картині. За 2 тижні від початку експеримента відзначають формування патологічного зубця QS, в той час, як зубець ST вже розташовується на ізолінії, що свідчить про перехід підгострого інфаркту міокарда в стадію рубцевания. Гістологічно підтверджують формування осередка коагуляційного некроза в місці нанесення пошкодження безпосередньо після впливу струмом. Приклад. Білого безпородного щура масою 210г наркотизували етаміналом-натрієм, зафіксували на операційному столі черевною поверхнею догори, для контроля за змінами функціонального стану міокарда підшкірно закріпили гольчасті електроди електрокардіографу ЕКТ-1 за схемою І стандартного відведення. Тварину інтубували, переводячи на штучну вентиляцію легенів та провели торакотомію. Навскісним розрізом уздовж грудних м’язів пошарово розділили м’які тканини, провели гемостаз. Після роз’єднання тупим та гострим способами міжреберних м’язів відкрили доступ до грудної порожнини. Пасивний електрод апарату ЕСЛ1 закріпили підшкіряно в області нижніх кінцівок. Деструкцію міокарда здійснювали імпульсним струмом з частотою 7імп/сек, з амплітудою 140В і тривалістю імпульса 15мсек., діючи активним електродом на передню поверхню серця в області лівого шлуночка з експозицією в 1 секунду. В місці контакту утворилася ділянка локального некрозу міокарда. Під час операції проводили ЕКГ-моніторинг. Потім відновили цілісність грудної клітини, провели герметизацію ушиванням глибоких і поверхневих м’язів. Вільне повітря з плевральної порожнини аспірвали шприцем на 5см3 у 2-3 міжребер’ях. Тварину екстубували і перевели на самостійне дихання. За даними ЕКГ, у перші години після 26776 4 електродеструкції відмічався значний підйом зубця ST вище ізоелектричної лінії, що відповідає типовій для гострого інфаркту міокарда електрофізіологічній картині. За 2 тижні від початку експеримента відзначили формування патологічного зубця QS, в той час, як зубець ST вже був розташований на ізолінії, що свідчило про перехід підгострого інфаркту міокарда в стадію рубцевания. Потім тварину забивали з метою вилучення зразка тканини серця для морфологічних досліджень. Гістологічно у вилученому зразку було підтверджено формування осередка коагуляційного некроза в місці нанесення пошкодження. Переваги запропонованого способу: - використання розряду електричного струму високої частоти замість лігування дозволяє спростити операцію та скоротити її час; - смертність експериментальних тварин низка з зрівнянню зі стандартною методикою; - тривалість життя оперованих тварин дозволяє використовувати їх для вивчення під гострої та рубцевої стадій інфаркту міокарда; - місце нанесення пошкодження легко візуалізувати при подальших морфологічних дослідженнях; - зниження післяопераційної летальності експериментальних тварин є економічно вигідним. Джерела інформації, прийняті до уваги: 1. Лакомкин В.Л., Алоев Р.С., Черпаченко Н.М. и др. Влияние цитокина лейкомакса на функцию и регенерацию миокарда у крыс с экспериментальным инфарктом// Кардиология. 2005. - №3. - С.64-70.