Спосіб визначення життєздатності трансплантата при черевноанальній резекції прямої кишки з приводу раку

Спосіб визначення життєздатності трансплантата при черевноанальній резекції прямої кишки з приводу раку, що полягає в мобілізації сигмоподібної кишки, перетинанні сигмоподібних артерій зі збереженням крайової судини, видаленні брижі, жирових підвісків на дистальному сегменті трансплантата, який 3 датчик пульс-оксиметра, 3 - шкіра періанальної ділянки. Спосіб реалізується таким чином: після виконання основного етапу операції і мобілізації та зведення кишкового трансплантата (1) на шкіру періанальної ділянки (3) в його просвіт вводиться одна з пластин датчика (2), друга розташовується з боку серозної оболонки (при цьому хворій знаходиться в положенні Тренделенбурга). Реєструються показання пульс-оксиметра. Оцінку кровотка роблять по всій окружності трансплантата, мінімум у чотирьох точках (на 3, 6, 9, 12 умовного, проецірованого на анальний отвір циферблата годинника). Трансплантат вважають життєздатним, якщо різниця між парціальним тиском кисню в периферичній крові і парціальному тиском кисню в капілярній крові трансплантата не повинна перевищувати 10-15%, при цьому пульсація, що реєструється на внутришньостінкових судинах трансплантата повинна відповідати частоті серцевих скорочень. Переваги заявленого способу: мінімальна травматизація трансплантата; вивчення наявності пульсових хвиль у капілярах трансплантата; визначення газового складу крові в трансплантаті; простота маніпуляцій; - швидкість виконання; - зменшення кількості післяопераційних некрозів кишкового трансплантата Приклад конкретного застосування: Больной 3. 1937 року народження, 21.02.2005 оперований з приводу раку середньоампулярного відділу прямої кишки III стадії II клінічна група. Зроблено черевнево-анальну резекцію прямої кишки по Петрову-Холдіну, сфінктеролеваторопластика. Інтраопераційно діагноз підтверджений, виявлена пухлина середньоампулярного відділу прямої кишки, по задній стінці, змішаного характеру росту, що займає 2/3 просвіту кишки, довжиною до 7 сантиметрів. Виконана лимфодисекція по ходу нижньої брижової артерії, верхня прямокишкова артерія пересічена нижче відходження першої сигмоподібної артерії. Сформований для зведення на промежину трансплантат сигмоподібної кишки. Пряма кишка мобілізована до внутрішнього сфінктера, середні прямокишкові артерії послідовно пересічені і перев'язані. З боку промежини зроблена демукозація анального каналу на трубці, зі збереженням підшкірної порції сфінктера. Пряма кишка зведена на промежину разом з пухлиною. Мобілізована частина трансплантата пересічена, препарат вилучений. З трансплантата знята контрольна лігатура, зроблена оцінка адекватності кровотка в кишковому трансплантаті. При цьому парціальний тиск кисню в капілярній крові трансплантата склав 70% (парціальний тиск кисню в периферичній крові склав 92%), реєструєма пульсація відповідала ЧСС. Додаткова оксигенація вдихуваної газової суміші викликала підйом парціального тиску кисню в капілярній крові трансплантата до 84%. Виконано сфінктеролеваторопластику за 27614 4 методикою клініки. Трансплантат повторно перев'язаний і фіксований до періанальної шкіри шовковими швами. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Хворий виписаний з відділення в задовільному стані.