Пізнавально-розважальний комплекс

1. Пізнавально-розважальний комплекс, що облаштований атракціонами і пізнавальними засобами, розміщеними на окремих майданчиках, який відрізняється тим, що він додатково обладнаний засобами тимчасового екранування одного або кількох майданчиків. 2. Пізнавально-розважальний комплекс за п. 1, який відрізняється тим, що засоби для тимчасового екранування майданчиків виконано в формі пересувних декоративних щитів або іншого загороджувального обладнання. 3 29298 загальний вид може дати спотворену картину того історико-архітектурного образу, створення якого відповідало б завданням експозиції історикопізнавального парку. Технічний результат, на досягнення якого спрямовано корисну модель, полягає в усуненні зазначеного вище недоліку комплексу-прототипу. Його досягають шляхом того, що пізнавальнорозважальний комплекс, обладнаний атракціонами і пізнавальними засобами, розміщеними на окремих майданчиках, є додатково обладнаний засобами тимчасового екранування одного, або кількох майданчиків. Ці засоби можуть бути виконаними в формі пересувних декоративних щитів, або іншого загороджувального обладнання, причому комплекс може бути додатково обладнаним оптичними засобами для проектування на декоративні щити, або інше загороджувальне обладнання зображень відповідно до вибраних програм, наприклад історико-етнографічного змісту. Засоби для тимчасового екранування майданчиків можуть бути виконаним в формі устаткування для утворення пелени з штучного туману, або в формі устатк ування для утворення газової хмари бажаного забарвлення, наприклад кольору навколишньої рослинності. Технічна суть пропонованої корисної моделі розкрита далі детальніше на прикладі вже розробленого і прийнятого до реалізації проекту історико-пізнавального парку під назвою „Парк Київська Русь". Створюваний парк має на меті відтворити з максимальною історичною достовірністю культурне і архітектурне обличчя київського Дитинця, яким він був в V-XIII сторіччях, і атмосфери середньовічної Русі (міста Києва). Труднощі, що стояли перед авторами проекту, значною мірою були пов'язані з тим, що місцевість, де свого часу розміщувався Дитинець, упродовж століть невпізнанно змінилась. Тогочасні будівлі зникли. Сліди цих будівель можна наразі розпізнати лише в залишках фундаменту Десятинної церкви, Ротонди і деяких залишках поганського Капища. Натомість з'явились зовсім нові споруди, котрі і закрили, і змінили рельєф місцевості, так само як і її рослинність. Тому, відтворюючи Дитинець, автори проекту взяли до уваги ті про нього відомості, котрі містяться в наукових працях найвідоміших дослідників історії Київської Русі: Ю.С.Асєєва, М.Ю.Брайчевського, Г.Ю.Івакіна, С.Р.Килиєвича, А.І.Кутового, Б.А.Рибакова, М.Н.Ти хомирова, П.П.Толочко, І.Ш.Шевелева та інших, а саме тих праць, що узагальнили всі доступні літописні і літературно-історичні свідчення про архітектуру тієї пори, про окремі будови, їх взаємне розташування, кількість, архітектурні обриси, розміри та інші дані. Не маючи можливості відтворити Дитинець на його історичному місці, автори проекту були змушені розмістити його макет в зовсім іншому місці, схожому, однак, на оригінал відповідної історичної епохи і за рельєфом, і за рослинністю. 4 Для моделювання вибрано дві епохи, найбільш характерні для створення і розвитку Дитинця. Першою з них вибрано ту легендарну пору, коли наприкінці V - на початку VI сторіч брати Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь заклали на крутому правому березі Дніпра місто, назване на честь старшого з них Києвом. Територія і будівлі саме цієї пори моделюються як окремо виділена частина під назвою „місто Кия" всередині загального контуру міста, сформованого вже протягом Х-ХШ сторіч. Відповідно до проекту в межах міста Кия моделюються: Житло волхвів, Скотарня, поганське Капище і будинки дружини. Другою з модельованих епох вибрано період Х-ХIII сторіч, під час якого була створена та частина середньовічного міста, котра зараз відома під назвою „місто Володимира". З точки зору історичної достовірності, так само як і зважаючи на інші чинники, зокрема обмеженість відведеної площі і просто недоцільність надмірного розширення розмірів парку, як місто Володимира, так і місто Кия було вирішено змоделювати з застосуванням принципу послідовного в історичному плані зведення споруд на тих самих площа х і в ти х самих місцях. Створюваний історико-пізнавальний парк, при всій його цілісності, є по суті складеним з двох експозицій, котрі бажано оглядати, послідовно зосереджуючи увагу на одній з них. Так при оглядинах міста Кия, для створення у відвідувачів його цілісної картини бажано приховати від них ті елементи міста Володимира, котрі знаходяться поза контуром міста Кия. Таке приховування, або екранування проектується реалізувати, тимчасово встановлюючи на границях міста Кия, межуючих з подальшою експозицією, декоративних щи тів з різноманітними зображеннями, наприклад навколишньої рослинності, або безбарвних щитів, на котрі можна було б за допомогою оптичних засобів проектувати картини аналогічного характеру. Інші варіанти проекту передбачають утворення по частинах контуру міста Кия, суміжних з будовами міста Володимира, за допомогою спеціально передбаченого обладнання пелени з штучного туману, утворюваного розсіюванням найдрібніших крапельок води. Ще ефективнішим засобом екранування могло б стати застосування спеціального обладнання для утворення штучної димової завіси, наприклад при допомозі відомих чадних сумішей, віддавна застосовуваних для захисту від заморозків виноградників і цитрусови х культур. Не менш, а то й більш ефективним було б застосування устаткування для утворення так званих хімічних димів в формі потужних хмар. Такі дими містять деякі хімічні речовини, такі як хлорсуль фонова кислота, гексахлоретан, або тетрахлориду титан у, котрі реагуючи з водяним паром повітря утворюють непрозорі хмари. Дими можуть також містити барвники для надання-їм бажаного забарвлення, зокрема зеленого під колір навколишньої рослинності.