Спосіб спорудження пізнавально-розважального комплексу

1. Спосіб спорудження пізнавальнорозважального комплексу, що включає вибір ділянки, її підготовку і облаштування атракціонами і пізнавальними засобами, який відрізняється тим, що ділянку під спорудження комплексу 3 29299 парку, моделюючого на новому для нього місці відомий історико-архітектурний ансамбль, що включає вибір ділянки, її підготовку і облаштування атракціонами і пізнавальними засобами, ділянку під спорудження комплексу вибирають з урахуванням його пізнавальної спрямованості, а підготовку ділянки проводять шляхом наближення її природних умов до умов, максимально відповідних пізнавальній спрямованості комплексу, наприклад до тих умов, які б впливали на створення і подальший історичний розвиток модельованого історикоархітектурного ансамблю. При цьому наближення природних умов вибраної ділянки до умов, максимально відповідних пізнавальній спрямованості комплексу, проводять внесенням принаймні часткових змін в рельєф місцевості, водовідведенням, створенням штучни х водойм і водостоків, лісонасадженням та іншими аналогічними технічними прийомами. Технічна суть пропонованої корисної моделі розкрита далі детальніше на прикладі вже розробленого і прийнятого до реалізації проекту історико-пізнавального парку під назвою "Парк Київська Русь". Створюваний парк має на меті відтворити з максимальною історичною достовірністю культурне і архітектурне обличчя київського Дитинця, яким він був в V-XIII сторіччях, і атмосфери середньовічної Русі (міста Києва). Труднощі, що стояли перед авторами проекту, значною мірою були пов'язані з тим, що місцевість, де свого часу розміщувався Дитинець, упродовж століть невпізнанно змінилась. Тогочасні будівлі зникли. Сліди цих будівель можна наразі розпізнати лише в залишках фундаменту Десятинної церкви, Ротонди і деяких залишках поганського Капища. Натомість з'явились зовсім нові споруди, котрі і закрили, і змінили рельєф місцевості, так само як і її рослинність. Тому, відтворюючи Дитинець, автори проекту взяли до уваги ті про нього відомості, котрі містяться в наукових працях найвідоміших дослідників історії Київської Русі: Ю.С.Асєєва, М.Ю.Брайчевського, Г.Ю.Івакіна, С.Р. Килиєвича, А.І.Кутового, Б.А.Рибакова, М.Н.Ти хомирова, П.П.Толочко, І.Ш.Шевелева та інших, а саме тих праць, що узагальнили всі доступні літописні і літературно-історичні свідчення про архітектуру тієї пори, про окремі будови, їх взаємне розташування, кількість, архітектурні обриси, розміри та інші дані. Не маючи можливості відтворити Дитинець на його історичному місці, автори проекту були змушені розмістити його макет в зовсім іншому місці, схожому, однак, на оригінал відповідної історичної епохи і за рельєфом, і за рослинністю. При застосуванні заявленого способу спорудження пізнавально-розважального комплексу проектувальниками історикопізнавального парку "Парк Київська Русь" проводилась робота по віднаходженню поблизу від Києва такої ділянки, географічні і природні умови якої були б якомога ближчими до географічних і природних умов стародавнього Дитинця. В результаті виконаних пошуків була 4 вибрана ділянка поблизу села Копачево Обухівського р-ну Київської області. Ділянка і околишня місцевість характерні тим, що на них практично в незайманому стані збереглися всі ті природні умови, котрі були характерними для модельованої епохи. Ділянка розміщена на підвищеному, горбистому березі річки Стугна, пересіченому ярами, і покрита лісостеповою рослинністю. Фауна вибраної місцевості представлена в основному тими ж біологічними видами, що і фауна модельованих часів, звичайно за винятком крупних звірів. В основу моделювання ансамблю закладено "принцип пізнаванності" і результати досліджень відомих вчених. Форма ділянки визначена шляхом апроксимації кількох "образів", оприлюднених Ю.С.Асєєвим і П.П.Толочко. Аналогічним чином вибрано і розмір ділянки: 10га, як внутрішня площа моделі Дитинця, плюс 1,8га, як площа під модельований вал. Більшість учених вважають, що площа Дитинця становила 10-12га. Дарма що вибрана ділянка в основному відповідає поставленим умовам, вона потребує доопрацювання. Проектом передбачено: - виконання земляних робіт для проведення вертикального планування місцевості відповідно до історичних даних, - спорудження насипного валу, - спорудження навальних споруд, - спорудження фрагментів рову. Вертикальне планування місцевості передбачене нагрібанням землі бульдозерами з більш високих ділянок на більш низькі і додатковим розрівнюванням при допомозі скреперів. Спорудження оборонного валу і фрагментів рову проектується шляхом переміщення ґрунту, трамбуванням, дернуванням і скріпленням валу елементами конструкцій, близькими до середньовічних те хнологій.