Спосіб експериментального вивчення дії пломбувальних матеріалів на тканини організму

Спосіб експериментального вивчення дії пломбувальних матеріалів на тканини організму, що передбачає введення пломбувального матеріалу 3 30029 поля пошарово проводився розтин шкіри, підшкірно-жирової клітковини, м'язової тканини в піднижньощелеповій ділянці. В проекції верхівки кореня нижнього лівого моляра проведений трепанаційний отвір. Виділений зубний мішечок (зона росту), в який був введений (між кісткою та зубним мішечком) пломбувальний матеріал на основі резорцинформаліну. Трепанаційний отвір після пломбування закритий за допомогою кісткової пластинки. Післяопераційна рана зашита та дренована. Накладена асептична пов'язка. Тварина виведена з досліду через 1 місяць. При морфологічному вивченні вирізаного зубощелепного блоку в верхівковому періодонгі та прилеглій кістковій тканині виявлявся дефект тканини, по краях якого розташувався дрібно дисперсний матеріал чорного кольору з сформованим навколо нього щільним шаром клітинно-волокнистої сполучної тканини. Структури цієї тканини в кістці розташовуються близько до матеріалу і відокремлюються від нього вузьким сполучнотканинним прошарком. За межами шару сполучної тканини знаходився щільний лімфомакрофагальний інфільтрат, який місцями поширювався на значну відстань від капсули. В віддалених від матеріалу ділянках спостерігаються вільні глибки матеріалу, які вивільнилися внаслідок фізіологічної загибелі макрофагів. Приклад № 2. Експериментальна тварина кролик віком 1 рік і масою тіла 2 кг, який утримувався в умовах віварію. Під внутрішньовенним каліпсоловим наркозом після обробки операційного поля пошарово проводився розтин шкіри, підшкір Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 4 но-жирової клітковини, м'язової тканини в піднижньощелеповій ділянці. В проекції верхівки кореня нижнього лівого моляра проведений трепанаційний отвір. Виділений зубний мішечок (зона росту), в який був введений (між кісткою та зубним мішечком) пломбувальний матеріал на основі епоксидних смол. Трепанаційний отвір після пломбування закритий за допомогою кісткової пластинки. Післяопераційна рана зашита та дренована. Накладена асептична пов'язка. Тварина виведена з досліду через 1 місяць. При морфологічному вивченні вирізаного зубощелепного блоку шар гістологічних змін виглядав як полоса спіненої тканьової субстанції , яка була забовязана різко підвищеній гідропії, некрозу, який розвився внаслідок муко'ідної дегенерації тканьових структур з утворенням окремих ділянок некротичного розпаду. У тварин при виведенні матеріалів на основі резорцин-формаліну та епоксидних смол утворюється сполучнотканинна капсула. Але процес капсулоутворення відбувається повільніше, а його запальна реакція була більш інтенсивною і тривалішою у тварин, яким в якості пломбувального матеріалу заапекально застосовували похідні епоксидних смол. Запропонований спосіб є високоефективним в вивченні дії пломбувальних матеріалів на тканини організму, технічно простий у виконанні, адекватно відображає природні процеси, тому що дослідження проводиться на тканинах зуба, що постійно відновлюються. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601