Спосіб відновлення порожнинних дефектів у стоматології

Спосіб відновлення порожнинних дефектів у стоматології, що включає готування порції матеріалу, що імплантується, заповнення їм порожнинного дефекту і відновлення анатомо-фізіологічної форми патологічної ділянки, який відрізняється тим, що до готування порції матеріалу, що імплантується, визначають його щільність і об’єм дефектної порожнини, після чого по формулі: Винахід відноситься до медицини, а саме: до стоматології і може знайти застосування в терапевтичній, хірургічній, ортопедичній стоматології. Відомий спосіб відновлення порожнинних дефектів у стоматології, що включає готування порції матеріалу, що імплантується, заповнення їм порожнинного дефекту і відновлення анатомо-фізіологічної форми патологічної ділянки (див.: Боровский Е.В. Стоматологія. – М.: Медицина, 1987. С. 156-158). У відомому способі готування порції роблять за інструкцією, що регламентує співвідношення складових частин матеріалу, що імплантується, використовуваних при конкретній патології, але загальну масу порції визначають приблизно, на основі візуальної оцінки дефектної порожнини. Недоліком відомого способу є те, що масу матеріалу, який імплантують, визначають приблизно, що призводить до необхідності значного корегування при відновленні анатомо-фізіологічної форми патологічної ділянки. Видалення надлишку матеріалу може викликати перегрів твердих тканин кістки або зуба з наступним розвитком некрозу і запальних процесів. Заповнення відсутньої маси може призвести до порушення адгезії і випаданню маси, що імплантується. У основу винаходу покладене завдання створити такий спосіб відновлення порожнинних дефектів у стоматології, у якому шля хом додаткових розрахунків точно визначають потрібні для даного виду патології масу матеріалу, який імплантується, що значно знижує обсяг виробленої після імплантування корекції. Для вирішення завдання запропонований спосіб відновлення порожнинних дефектів у стоматології, що включає го тування порції матеріалу, що імплантується, заповнення їм порожнинного дефекту і відновлення анатомо-фізіологічної форми патологічної ділянки, у якому, відповідно до винаходу, до готування порції матеріалу, що імплантується, визначають його щільність і об'єм дефектної порожнини, після чого за формулою: m=k V r, де (13) 31202 (11) UA m - маса матеріалу, що імплантується, V - об'єм дефектної порожнини, r - щільність матеріалу , що імплантується, k - коефіцієнт кореляції для даної патології у даній віковій групі визначають масу необхідної порції, готують її і роблять заповнення дефектної порожнини. Конкретні приклади виконання способу. Хворому Б., 42 роки, після препарування каріозної порожнини (некректомії) 6 зуба зробили його прицільну рентгенографію в прямій і бічній проекціях. Шляхом лазерного сканування перевели рентгенівські знімки у фотографічні зображення, по яких визначили обсяг дефектної порожнини, що складав 0,3 см 3. Пломбування робили фотополімерним матеріалом геркулайтом, щільність якого складала 7,06 г/см. Дані про коефіцієнт кореляції, що складав 1,015 брали зі спеціальної електронної (19) m=krV, де: A m - маса матеріалу, що імплантується, V - об'єм дефектної порожнини, r - щільність матеріалу, що імплантується, k - коефіцієнт кореляції для даної патології у даній віковій групі визначають масу необхідної порції, готують її і роблять заповнення дефектної порожнини. 31202 3,14 р/см 3, що за методикою операції повинен наповнити не більш 80% обсягу порожнини, тобто обсяг заповнення дорівнював 1,2 см 3. Коефіцієнт кореляції за даними електронної карти складав 0,9. За розрахунками маса необхідної порції складала 3,3 г. Розраховану порцію кергапу замішували з п'ятьма краплями крові хворого і поміщали в кісткову порожнину. Рану зашивали кетгутом, асептично оброблювали лінію шва. На третю добу на фоні післяопераційного набряку лінія шва була чиста, без розірвань через набрякання кергапу, ексудація була відсутня. Через кожні три місяці хворому робили рентгеноконтроль для визначення ступеню репаративної регенерації кісткової тканини в післяопераційній області. Контроль показав, що післяопераційна порожнина цілком заповнилася зрілою кістковою тканиною через сім місяців, звідки можна зробити висновок, що маса витраченого імплантованого матеріалу була адекватна обсягу і стан у дефектної порожнини. карти, у яку систематично заносили дані про розраховану за формулою масу для конкретної патології, про реально використану масу, різницю між ними, про вік хворого і т. п. Дані опрацьовувалися статистично з визначенням коефіцієнта кореляції (поправки) для даної патології у даній віковій групі, яку також заносили в електронну карту. Після цього за відомою формулою розрахували масу необхідної порції, що складала 2,15 грами. Після пломбування відновлення анатомо-фізіологічної форми патологічної ділянки досягли шліфуванням пломби. Хворому С., 23 роки, зробили цистекмію з приводу радикулярної кісти верхньої щелепи в області 2 і 3 зубів із резекцією верхівки кореня 2 зуба. Після резекції верхівки кореня зробили УЗ дослідження операційного поля, за даними яких за допомогою комп'ютерного опрацювання визначили обсяг сформованої порожнини, що складав 1,5 см 3. Як матеріал, що імплантується, використовували кергап, щільність якого складала __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 2