Спосіб маркування та ідентифікації товарів

Спосіб маркування та ідентифікації товарів належить до сфери захисту товарів масового виробництва від підробки та фальсифікації в умовах їх контрольованої дистрибуції і може бути використаний, зокрема, на лікерогорілчаних підприємствах. Широко відомі способи маркування і ідентифікації товарів, які передбачають нанесення на кожну одиницю товару різних кодованих написів, позначок та ін. До недоліків таких способів маркування, а відповідно - і побудованих на них заходів боротьби з підробками, слід віднести можливість імітації, підробки і самого захисного маркування. Крім того, з процедури контролю за підробками самий масовий "контролер", тобто споживач, практично виключається, і відіграє лише пасивну роль, просто маючи можливість не купувати підроблений, на його розсуд, товар. Більш досконалі способи маркування товарів роблять можливою участь споживача в процесі контролю та боротьби із контрафакцією. Таким є обраний нами за прототип спосіб маркування та ідентифікації товарів, який передбачає нанесення на кожну одиницю товару індивідуального захисного коду, сформованого за допомогою генератора випадкових чисел, покриття цього коду захисним шаром і зберігання цього коду в базі даних нанесених кодів, яку веде виробник. Споживач, який придбав товар, має змогу, видаливши захисне покриття, зателефонувати за зазначеним на етикетці товару номером и перевірити, шляхом порівняння індивідуального коду товару з відомостями, що зберігаються в базі даних, чи занесено в базу даних виробника певний індивідуальний код товару, тобто чи є цей товар справжнім (див. опис до патенту на винахід РФ №2181503). Але й цей спосіб не вільний від недоліків. Так, при масовому виробництві, коли кількість одиниць товару сягає багатьох мільйонів або навіть мільярдів (тютюнова промисловість, лікеро -горілчана, фармацевтична), бази даних для збереження всіх нанесених на кожну одиницю товару індивідуальних кодів стають занадто громіздкими і малоефективними, а в самому коді не виключена вірогідність повторення і співпадання із вже використаним. Нанесення на код захисного шару є окремою операцією, що призводить до додаткових витрат та ускладнює виробництво. Крім того, видалення (стирання) цього шару потребує додаткових зусиль від споживача. Нарешті, описане індивідуальне кодування не дозволяє відслідковувати шля хи переміщення товарів та контролювати процес його дистрибуції, що в ряді випадків є принципово важливим для виробника як з точки зору боротьби з "піратством", так і з точки зору захисту своїх комерційних інтересів. В основу корисної моделі, що заявляється, покладено задачу підвищити надійність захисту товарів від підробок товару, спростити зберігання відомостей про нанесені на товари індивідуальні коди, полегшити процедуру ідентифікації товарів, а також, в варіанті реалізації корисної моделі, здійснити таке маркування товарів, яке б дозволяло ідентифікувати не лише окремі одиниці товару, а й його партії. Технічним результатом при реалізації корисної моделі буде можливість спростити ведення баз даних щодо наданих товарам кодів шляхом зберігання відомостей не про сам код, а лише про ключ, під яким введено цей код. Це дозволяє зберігати в базі набагато менше інформації, яка залишатиметься, втім, цілком достатньою для ідентифікації кожної одиниці товару. В варіанті реалізації корисної моделі маркування за аналогічним принципом гур тових упаковок та партій товарів робить технічно можливим відстеження переміщень товарів з використанням тієї ж бази даних. Для досягнення викладеної вище задачі, в способі маркування та ідентифікації товарів, що включає маркування товару індивідуальним кодом, збереження відомостей про нанесені коди в базі даних та наступну ідентифікацію товару шля хом порівняння коду на одиниці товару з відомостями, збереженими в базі даних, відповідно до корисної моделі, до складу кожного коду вносять дату маркування, в межах однієї дати використовують коди, що не повторюються, кодування здійснюють відповідно до ключа кодування, який змінюють на кожну дату, а в базі даних зберігають ключі кодування; при цьому ідентифікацію товару здійснюють шляхом встановлення відповідності нанесеного коду до ключа кодування. Згідно з варіантом реалізації корисної моделі, у міру накопичення товару в гуртові упаковки та партії, їх також маркують аналогічними кодами під тим же ключем кодування, що був використаний при маркуванні одиниць товару в упаковці і партії. Більш докладно суть корисної моделі і варіанту її реалізації розкрита в описі, що подано нижче. В умовах масового виробництва однотипних товарів (тютюнові вироби, горілчана продукція, ліки) одиниці товару пересуваються по конвеєру. За допомогою швидкісних друкуючи х пристроїв, які широко відомі, кожну одиницю товару маркують індивідуальним кодом, що являє собою комбінацію з десяти, наприклад, цифр, перед якими позначена, також цифрами, дата маркування. Зазначений код може мати такий, наприклад, вигляд: 01.02.04.58.37.62.63.44. Другу частину цього маркувального запису, яка власне і є індивідуальним кодом, формують за допомогою генератора чисел під певним ключем кодування, тобто відповідно до певної логіки, яку обирає на дану дату виробник. Протягом доби всі нанесені на товар індивідуальні коди відповідатимуть, таким чином, обраному ключу кодування. При цьому коди не повторюються, оскільки десять цифр, з яких складається код, дозволяють виключити його повторення протягом доби навіть при дуже великих обсягах виробництва бо дозволяють створити 10 мільярдів неповторюваних комбінацій. По закінченні доби, ключ кодування змінюють і протягом наступної доби продовжують наносити аналогічні коди, але вже під іншим ключем кодування. До складу ж відомостей, що заносять до бази даних про нанесені коди, включають не самі коди, а лише інформацію про ключі кодування, під якими ці коди були генеровані. Вочевидь, що така база даних є незрівнянно меншою, аніж була б база даних з повним переліком всіх нанесених на товар кодів. Дуже важливою обставиною є те, що потенційні "пірати" принципово не в змозі підробити індивідуальні коди, оскільки сам код не несе інформації про ключ, під яким його було генеровано, а має таку інформацію лише сам виробник. В подальшому, при необхідності ідентифікувати товар і перевірити його справжність, споживач або інша зацікавлена особа повідомляє виробникові, наприклад - за телефоном, дату і код, які вона вільно зчитує з товару. Виробник оперативно перевіряє відповідність повідомленого коду ключу кодування, який було використано на зазначену дату і, залежно від результатів такої перевірки, підтверджує, або спростовує справжність товару. В варіанті реалізації корисної моделі, індивідуальними кодами, генерованими під тими самими ключами, в межах однієї дати маркують кожну одиницю товару і/або гуртові упаковки та партії цього товару, у міру їх накопичення. Так, коди можуть бути нанесені на коробки, ящики, палети, контейнери тощо. При цьому ці коди нічим принципово не відрізнятимуться від кодів на одиницях товару і, як вже було зазначено, так само відповідатимуть ключам кодування, що застосовувались на певну дату. Таке маркування партій товару дозволяє перевіряти його справжність як по коду на кожній упаковці, так і по коду на цілій його партії. Крім того, фіксуючи при дистрибуції товару напрямки дистрибуції в поєднанні з кодами на партіях товару, виробник має змогу в будь який момент за кодом партії або одиниці товару з цієї партії перевірити, шляхом співставлення з напрямком, за яким була здійснена дистрибуція, яка саме партія товару реалізується на певній території. Як виходить з викладеного, описані варіанти корисної моделі дозволяють, в порівнянні з відомим найближчим аналогом, спростити процедуру ідентифікації товару, підвищують дієвість заходів по припиненню контрафакції, та надають додаткові можливості щодо контролю дистрибуції товарів.