Спосіб вирощування сільськогосподарських культур на схилах

Корисна модель відноситься до галузі сільського господарства, до технологій вирощування сільськогосподарських культур на ерозійне небезпечних землях. Основою технології вирощування культур є обробіток грунту, який повинен створювати, перш за все, ерозійно стійку поверхню, зменшувати мінералізацію гумусу і не погіршувати його фітосанітарний стан. Аналіз відомих способів свідчить, що вони зводяться в основному до здійснення спеціальних прийомів по протиерозійному обробітку або до створення спеціальних ґрунтозахисних споруд тимчасового чи постійного характеру. Є також способи, які поєднують в собі обидва типи вказаних технічних вирішень [1]. Разом з тим, відомий спосіб технології вирощування сільськогосподарських культур, де в обробітку грунту, як елементі технології, виступає зяблева оранка [2]. На відміну від заявленого способу, така технологія вирощування сільськогосподарських культур є неефективною та екологічно недоцільною. Як протиерозійний захід, оранка найбільш ефективна на однобічних схилах довжиною до 400м і крутизною не більше 2°, у всіх інши х випадках є неефективною і не забезпечує стійкого приросту врожаю. До недоліків оранки слід також віднести її слабку протиерозійну роль внаслідок відкритості фону і велику брилуватість у посушливі роки на грунтах. Брили весною швидко висихають, а потім важко розроблюються. Це ускладнює вибір оптимальних строків боронування, призводить до великих непродуктивних втрат вологи на випаровування, потребує додаткових обробітків і тим самим посилює розпорошення грунту та послаблює його протиерозійну стійкість проти змиву влітку під час злив. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити такий спосіб вирощування сільськогосподарських культур на схилах, який би дозволив без істотних витрат зменшити інтенсивність розвитку ерозійних процесів і при цьому забезпечити покращення показників родючості грунту та одержання доброякісного товарного врожаю польових культур на еродованому полі та підвищення продуктивності сівозміни в цілому. В принциповому відношенні новий спосіб завдяки заміни оранки плоскорізним обробітком має забезпечити дружні сходи сіяних рослин, швидке їх кущення і змикання один з одним. Зімкнутий покрив сільськогосподарських культур служить надійним захистом від ерозії грунтів, а регулювання поверхневого стоку талих і до щових вод є гарантією створення необхідних запасів вологи в гр унті. Перевагою є й те, що застосування способу сприяє: - зменшенню глибини промерзання грунту в зимовий період і забезпечує більш ранню стиглість його для обробітку і посіву ранніх ярих культур; - зменшується температура грунту, інтенсивність випаровування вологи в вегетаційний період; - дає можливість значно покращити поживний режим грунту; - посилює біологічну активність верхнього шару грунту, що забезпечує підвищення польової схожості насіння і стартового росту рослин; - високий виробіток машин і знарядь для безполицевого обробітку грунту сприяє підвищенню продуктивності праці, зменшенню затрат робочого часу, металу, паливно-мастильних матеріалів на одиницю продукції. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб вирощування сільськогосподарських культур, який включає обробіток грунту плоскорізом, проведеного на глибину 10-12 і 20-22см ПКН-3,6 та ПЩН-2,1, внесення мінеральних добрив, посівну культивацію культиватором КПС-4, сівбу сільськогосподарських культур ґрунтозахисної сівозміни гречка-ячмінь-багаторічні трави (2 роки), прикочування посіву, догляд за посівами та збирання врожаю. В результаті реалізації усієї сукупності ознак заявленого способу досягається збереження і підвищення родючості еродованих грунтів, поліпшення водного, поживного режимів, підвищується ерозійна стійкість поверхні грунту, зростає продуктивність культур сівозміни. При цьому забезпечується можливість одержання доброякісного товарного урожаю польових культур з повною віддачею їхньої продуктивності вже в поточному сезоні. Додатково досягається зменшення втрат продуктивної вологи, зменшення глибини промерзання грунту, покращення поживного режиму. В кінцевому рахунку реалізація заявленого способу забезпечує підвищення ефективності господарського використання грунтів ерозійнонебезпечних угідь. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Проводили плоскорізний обробіток на глибину 10-12см та плоскорізний обробіток на глибину 20-22см відповідно - ПКН-3,6 та ПЩН-2,1, передпосівну культивацію - культиватором КПС-4. Ефективність систем обробітку вивчали з різними нормами добрив: N40P40K 40 і N60P 60K 60 . Добрива краще використовува ти комплексні: нітроамофоску, арго - супер та ін. Повторність досліду - дворазова, розміщення ділянок - в один ярус. Площа посівної ділянки 600м 2 (100м×6м), схил крутизною 3-4° південно-східної експозиції. Перед проведенням поверхневого рихлення, яке передувало основному обробітку грун ту внесли під посів гречки N40P40K40 (помірний фон) і N60P60K 60 (підвищений). Сівбу гречки сорту Сумчанка з нормою висіву 3,5млн.шт/га проводили сівалкою СЗ-3,6. В наступному році був проведений посів ячменю сорту Зоряний з нормою висіву 3,5млн.шт/га та еспарцет піщаний 1251 з нормою висіву 70кг/га, глибина загортання 3-4см. Основна вимога до сівби - це отримання дружніх сходів з оптимальною густотою. Для цього необхідно проводити допосівне і післяпосівне прикочування посівів, бажано кільчатозубовими котками марки ЗККШ-3,0. Догляд за посівами проводять за необхідності. Для боротьби з бур'янами використовуються хімічні засоби. Збирання культур проводять в стислі строки з мінімальними втратами. Після збирання покривної культури (ячмінь) необхідно зібрати пожнивні рештки і вивезти їх з поля. Внаслідок здійснення заявленого способу підтверджується, що плоскорізні рихлення на глибину 20-22см обумовлювали фіксування нітратного азоту, особливо в поверхневому шарі грунту на рівні 0,58-0,62мг N-NО3, а мілкі плоскорізні рихлення спричиняли зростання вмісту N-NH4 на 0,26мг, тоді коли при оранці зменшувався вміст амонію на рівні від 0,18 до 0,28мг на удобрених фонах. Крім того, додаткове внесення мінеральних добрив при щорічному плоскорізному рихленні на глибину 20-22см збільшували вміст фосфор у та калію як в орному, так і підорному горизонтах на 12-18%. Крім того, поєднання плоскорізного рихлення на глибину 20-22см незалежно від рівнів удобрення формували найвищі запаси вологи у всіх шарах грунту на рівні до 30,6мм в горизонті 0-20см, 70,7 і 117,2 - в півметровому та метровому його шарі. Різноглибинні плоскорізні рихлення при різних рівнях удобрення знижували щільність грунту на 0,03-0,07г/см 3 порівняно до полицевого обробітку, який підвищує щільність на 0,01-0,2г/см 3 в більш глибоких шарах гр унту. Заявленим способом встановлено, що продуктивність сівозміни визначають добрива: система удобрення N60Р60К 60 сприяла підвищенню продуктивності культур сівозміни в середньому на 19,8%, при застосуванні удобрення N40P40K40 - на 13% порівняно з неудобреним фоном. Найвищий вихід кормових одиниць (5,05-7,49т/га) в сівозміні забезпечив еспарцет. Крім того, досягається також ряд додаткових технічних результатів, а саме: зростає ефективність агротехнічних робіт по вирощуванню сільськогосподарських культур, затрати на технологію зменшуються в 2,5 рази при економії паливо-мастильних матеріалів на 51кг/га. Наведені дані підтверджують можливість досягнення очікуваного технічного результату при здійсненні заявленого способу. Література: 1. Методичні рекомендації по освоєнню системи грунтозахисного безплужного землеробства в Сумській області. - Суми: СОД, видавництво "Козацький вал", 2001. - 60с. 2. Пабат І.А. Гр унтозахисна система землеробства. - К.: Урожай, 1992. - 160с.