Спосіб відбору телиць спеціалізованих молочних порід на тривале господарське використання

Корисна модель відноситься до зоотехнії, а саме, до розведення та селекції корів, і може бути використана в практиці племінних заводів, репродукторів, товарних стад, фермерських та приватних господарств. Тривалість господарського використання молочних корів вирішальним чином впливає на економічну ефективність виробництва молока: чим більше років використовують корів у стаді, тим більше отримують телят, що дає можливість вести інтенсивне оновлення стада молодими коровами; більше виробляти товарного молока; більш повно окупати всі затрати на формування та утримання поголів'я тварин. За останні 20 років (1987-2007pp.) в Україні у зв'язку зі зміною симентальської, чорно-рябої та червоної степової порід на нові голштинізовані (українські чорно-рябу та червоно-рябу молочні породи) різко зменшився термін тривалості господарського використання корів (з 4,5 лактацій до 2,5, а в окремих випадках до 1,5 лактації), що ускладнює процес формування високопродуктивних і прибуткових молочних стад. В сучасній практиці селекції молочних корів запропоновано [Шкурко Т.П. Зв'язок тривалості продуктивного використання молочних корів з енергією росту в онтогенезі // Наукові доповіді НАУ. - К., 2007. - №2(7). - с.98-110] добирати ремонтних телиць голштинської і української червоної молочної породи у ранньому онтогенезі за інтенсивністю зниження росту від народження до 18-місячного віку за методикою Ю.К. Свєчина [Свечин Ю.К., Дунаев Л.И. Прогнозирование молочной продуктивности крупного рогатого скота // Зоотехния. - М, 1989. - №1. с.49-53] - швидкий, помірний, повільний. Для створення стад з подовженим терміном господарського використання за показниками живої маси відбирають ремонтних телиць голштинської породи з помірним і повільним типами формування в ранньому онтогенезі (від народження до 18-місячного віку), а української червоної молочної породи - із швидким і помірним типами формування. Точність вказаного способу відбору тварин з подовженим терміном продуктивного використання (до 4000 днів) становить, в середньому 40-45%. Порівняно невелика точність відбору корів з тривалим періодом господарського використання змушує селекціонерів шукати нові способи відбору "довговічних корів". Недоліком відомого способу є те, що: 1) необхідно для кожної породи (або стада) визначати зв'язок тривалості продуктивного використання молочних корів з енергією їх росту в онтогенезі; 2) порівняно тривалий період дослідження – мінімально 18 місяців від дня народження телички; 3) необхідність періодичного зважування молодняку - після народження, в 3-, 6-, 9-, 12-, 15-, 18-місячному віці; 4) необхідність математичної обробки результатів досліджень для встановлення межі інтенсивності росту в онтогенезі телиць - абсолютний та відносний прирости. Корисною моделлю ставиться завдання суттєво підвищити точність відбору ремонтних телиць, з яких у подальшому формуються корови з тривалим періодом їх господарського використання (як мінімум 3 лактації і більше) за умов дотримання загально прийнятих зооветеринарних норм їх годівлі, утримання та використання. Поставлене корисною моделлю завдання досягається тим, що у способі відбору телиць спеціалізованих молочних порід на тривале господарське використання, який включає відбір за ознаками походження, ростом і розвитком, згідно корисній моделі відбір проводять додатково за тривалістю ембріогенезу з середнім або дещо подовженим показником (до +5 днів), характерним для даної породи або стада. Запропонований спосіб має нові суттєві переваги, які полягають в наступному: - точність відбору зростає в два рази і досягає 90% і більше; - проводити відбір теличок відразу ж після народження; - відібрані корови вдало поєднують високу молочність і тривалий період господарського використання. В основу запропонованого способу покладений показник тривалості ембріогенезу, який можна використати як критерій прогнозу майбутньої тривалості господарського використання корови. Доказовим підґрунтям цьому є те, що розвиток плоду в ембріональний період може свідчить про рівень обміну речовин, як самої матері, так і її плоду [Танана Л.А., Кремлёв Е.П. Характер наследования сроков эмбрионального развития у крупного рогатого скота // Зоотехническая наука Беларуси. - Минск: Изд-во БелНИИЖ, 1997. - с.38-42]. Тому генотиповий вплив матері на тривалість ембріогенезу плода - спадкова ознака, яка для великої рогатої худоби триває в середньому 280 днів. Крім цього на інтенсивність розвитку плода впливає величина самої матері, стан її здоров'я, маса плаценти і т.п. Середній та повільний рівень розвитку плоду, а потім молодого організму формує тварину з тривалим періодом господарського використання. І, навпаки, короткий період ембріогенезу (270-275 днів), характерний для організмів з інтенсивним обміном речовин, свідчить про те, що такі тварини вже з першої лактації мають високу молочність, але вони вибувають зі стада після першої-другої лактації - не завжди окупивши молоком і приплодом раніше понесені витрати господарства на вирощування таких корів. Таким чином, якщо тривалість ембріогенезу - спадково зумовлена видова ознака, то з певною мірою точності можна робити прогноз про тривалість господарського використання, як самої матері, так і її плоду відразу після першого отелення. Спосіб здійснюється таким чином. На основі достовірних і систематичних записів в зоотехнічних документах ("Журнал осіменінь і отелень маточного поголів'я") визначають період ембріогенезу - тривалість внутрішньоутробного розвитку плоду-телички і для подальшого вирощування залишають телиць, які мали тривалість ембріогенезу на рівні середнього показника для даної породи, наприклад у чорно-рябої - 277 днів, голштинської - 281 днів, симентальської - 285 днів і т.п., або трохи більшим (+5 днів). У подальшому відібраних ремонтних телиць годують, утримують та використовують згідно загальноприйнятих зооветеринарних вимог. Наші дослідження стада корів чорно-рябих голштинів німецької селекції Держплемзаводу “Чайка” філія “Дударків” Київської області виявили певну закономірність: при оптимальних умовах годівлі та утримання найбільша молочна продуктивність спостерігалась у первісток з дещо скороченим періодом їх ембріонального розвитку, але вони достатньо швидко вибували зі стада (1,9 лактації), а найдовшу тривалість господарського використання мали корови із подовженим періодом ембріогенезу. Таблиця Молочна продуктивність та тривалість господарського використання корів голштинської породи чорнорябої масті стада ДСП "Чайка" філія "Дударків" з різною тривалістю їх ембріогенезу Молочна продуктивність Тривалість ембріогенезу, днів n Вік першого отелення, днів днів довічна продуктивність сума мол. довічний жир, % дійних жир, кг надій, кг днів 3,87± 221±11 527 12766±1077 0,03 3,83± 242±7 602 16620±983 0,02 3,72± 241±8 1343 25264±1560 0,03 3,66± 274±21 924 17893±815 0,04 І лактація надій, кг До 270 12 861 298 5712±282 271-280 53 896 300 6314±198 281-290 40 917 295 6471±233 291 і більше 9 923 300 7490±601 Тривалість господарського використання лактацій днів 1,6 1464 1,9 1631 3,5 2597 2,2 1947