Спосіб купірування бронхоспастичного синдрому

Корисна модель відноситься до медицини, зокрема, до фізіотерапії, здійснюваної шляхом стимуляції специфічних рефлекторних точок за рахунок їх нагрівання або охолодження на поверхні тіла й може бути використаною в клінічній медицині для поліпшення як основного, так і супутнього станів у хворих на бронхіальну астму на фоні хронічних обструктивних захворювань легенів. Найбільш близьким до дійсної корисної моделі серед об'єктів аналогічного призначення за сукупністю істотних ознак є спосіб купірування бронхоспастичного синдрому, що включає пальцевий масаж і стимуляцію 3 або 4 органо-сегментарних точок акупунктури на висоті вдиху, з одночасною вольовою регуляцією дихання при заданому співвідношенні тривалості вдихів і видихів, у відповідності з котрим, стимуляцію 3 або 4 органосегментарних точок акупунктури здійснюють голковколюванням на протязі 10-15хв. у гальмовому режимі, аналогічним чином стимулюють точку надниркової залози та бронхолітичну на вушній раковині, при вольовій регуляції дихання дотримуються співвідношенні тривалості вдихів до видихів 3:2, в режимі поступового подовження тривалості вдиху і укорочення видиху, а після відкашлювання збуджують точки акупунктури голковколюванням на протязі 1-2хв. [1]. Але, інвазивний характер голковколювання, разом з недосконалістю вольової регуляції дихання, через перевищення тривалості вдиху над тривалістю видиху, знижують ефективність купірування бронхоспастичного синдрому у хворих з неспецифічними захворюваннями легенів, перш за все, в період загострення бронхіальної астми. В основу дійсної корисної моделі поставлено задачу вдосконалити спосіб купірування бронхоспастичного синдрому, використання котрого дозволило б шляхом стимуляції специфічних рефлекторних точок контрастними Т°С та інверсії режиму вольового дихання збільшити його ефективність та ліквідувати фактор інвазії голками. Вищезазначений технічний результат досягається тим, що при здійсненні у відомому способі купірування бронхоспастичного синдрому, що включає пальцевий масаж і стимуляцію 3 або 4 органо-сегментарних точок акупунктури на висоті вдиху, з одночасною вольовою регуляцією дихання при заданому співвідношенні тривалості вдихів і видихів, відповідно до корисної моделі, точки акупунктури послідовно стимулюють прогріванням до температури 38-40°С, охолодженням до -15-17°С, протягом 10-15 і 1-2хв., відповідно, а після появи відкашлювання - прогріванням до 38-40°С, на протязі 10-15хв., причому при вольовій регуляції дихання поступово укорочують вдих і подовжують видих, при співвідношенні їхньої тривалості 2:3 або 2:4, або 2:7с. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності відмітних ознак дійсного способу з вищезазначеним технічним результатом полягає в наступному. Застосування температурної стимуляції специфічних рефлекторних точок у фізіотерапії добре висвітлено в МПК, але стосується об'єктів іншого функціонального призначення, зв'язаних, переважно, з генезисом захворювань інших органів і систем, які відрізняються специфічністю, тобто не торкаються купірування бронхоспастичного синдрому. Послідовне прогрівання та охолодження 3 або 4 органо-сегментарних точок акупунктури компенсує стимуляцію останніх голковколюванням, що ліквідує фактор інвазії голками, який може посилити напад ядухи, внаслідок виникнення болю. З іншої сторони, комбінація контрастних Т°С, реалізованих у слабо тепловій та холодовій фазах зумовлює генерацію відповідних реакцій у вигляді заспокійливого (гальмового) та збуджуючого (тонізуючого) моментів, що підвищує ефективність купірування бронхоспастичного синдрому за рахунок підвищення чутливості рецепторів в області дислокації точок акупунктури. Запропонований режим слаботеплової фази, а саме 38-40°С, є найбільш оптимальним для реалізації заспокійливого (гальмового) ефекту, адже відступ від межі Т°С інтервалу погіршуватиме впливовість контрастного моменту на генерацію відповідних реакцій акупунктурних точок. Значення меншого й більшого градієнтів Т°С діапазону підібрані з розрахунку на поріг суб’єктивного відчуття заспокійливого впливу тепла як комфортного для пацієнта, що збільшує ефективність купірування бронхоспастичного синдрому. Тривалість слаботеплової фази, що сягає 10-15хв., є найбільш доцільною для отримання максимального технічного результату. Це зумовлене тим, що зменшення періоду нагрівання 3 або 4 органо-сегментарних точок акупунктури стримуватиме можливість досягнення пацієнтом стану теплового комфорту як неістотне, а його збільшення може призвести до повної адаптації до тепла оскільки є надмірним за тривалістю теплового впливу і тому таке, що перестає діяти як заспокійливий фактор. Т°С режим холодової фази, а саме 15-17°С, є також оптимальним для досягнення збуджуючого (тонізуючого) ефекту та підтримки необхідного контрастного моменту під час стимуляції точок акупунктури, що збільшує ефективність купірування бронхоспастичного синдрому. Зниження меншої або підвищення більшої меж Т°С діапазону у цьому сенсі недоцільне, оскільки є недостатнім і надмірним, відповідно. Тривалість холодової фази, що сягає 1-2хв., є раціональною для одержання максимального технічного результату, оскільки зменшення тривалості охолодження точок акупунктури запобігатиме можливість належної стимуляції точок, а його збільшення призведе до надпорогового місцевого переохолодження, яке має суб'єктивні ознаки дискомфорту, що негативно впливають на нервову систему пацієнта в період нападу ядухи і тому посилюють бронхоспазм. Застосування режиму слаботеплової фази, тобто прогрівання специфічних рефлекторних точок при 38-40°С на протязі 10-15хв., саме після відкашлювання, як ознаки досягнення бронхолітичного ефекту, спрямоване на покращення дренажної функції бронхів, що зв'язується з перевершенням вищезазначеного технічного результату. Зміна режиму вольової регуляції дихання, котра відбувається одночасно зі стимуляцією акупунктурних крапок, на поступове укорочення вдиху, як оптимальну паузу після видиху, і подовження видиху, при співвідношенні тривалості вдихів і видихів 2:3 або 2:4, або 2:5с має переваги в період загострення бронхіальної астми. Це сприяє зниженню рівня подразнень швидкоадаптованих (ірритантних) рецепторів, оскільки чутливість останніх в період загострення бронхіальної астми суттєво збільшується. Натомість, при спокійному поверхневому диханні серед всіх рецепторів піддаються подразненню лише рецептори розтягування легенів, від чого меншає тонічне збудження парасимпатичних волокон і збільшується діаметр бронхів і бронхіол. Натомість, під час нападу ядухи із крові активно вимивається вуглекислота, що призводить до онтогенії гіпокапнічної бронхоконстрикції, тоді як затримка дихання супроводжується збільшенням СО2 у бронхах і бронхіолах, і саме цим сприяє зникненню бронхоспазму. При цьому, співвідношенні тривалості вдихів і видихів 2:3 або 2:4, або 2:5с зумовлює більш виражену бронхолітичну дію, що надає запропонованому режиму регуляції вольового дихання клінічну перевагу відносно прототипу. Слід зазначити окремо те, що запропоновані пропорції вдиху і видиху у вигляді 2:3с або 2:4с, або 2:5с, відбивають інтенсивність впливу на дихальну систему і застосовуються в залежності від функціональних можливостей хворого з метою максимального купірування бронхоспастичного синдрому. Отже, сукупність ознак способу купірування бронхоспастичного синдрому є суттєвою та відповідає критерію “новизна”, оскільки має причинно-наслідковий зв'язок з отриманням вищезазначеного технічного результату та не випливає з досліджуваного рівня техніки явним чином, відповідно. Відомості, котрі підтверджують можливість відтворення дійсного способу купірування бронхоспастичного синдрому і його “промислову придатність” полягають в наступному. Під час використання способу залучають секундомір або метроном для контролювання тривалості температурної стимуляції специфічних рефлекторних точок, а також для контролювання тривалості вдихів і видихів, хоча тривалість вдихів і видихів найбільш доцільно контролювати за ударами пульсу, які пацієнт підраховує самостійно на променевій артерії, що має переваги, оскільки враховується його функціональний стан. Сутність. Здійснюють пальцевий масаж 3 або 4 органо-сегментарних точок акупунктури, послідовно прогрівають їх до температури 38-40°С під час стимуляції на протязі 10-15хв., охолоджують до Т°С - 15-17°С на протязі 1-2хв. і знов прогрівають до Т°С 38-40°С протягом 10-15хв. після відкашлювання знов. Водночас зі стимуляцією акупунктурних крапок регулюють вольове дихання, поступово укорочуючи вдих і подовжуючи видих, з дотримання співвідношення тривалості вдихів і видихів 2:3 або 2:4, або 2:5с. Таким чином, за рахунок впливу контрастних Т°С на специфічні рефлекторні точки, реалізованих у слаботепловій і холодовій фазах, та інверсії режиму одночасної вольової регуляції дихання досягається збільшення ефективності купірування бронхоспастичного синдрому, особливо у хворих на бронхіальну астму з супутніми хронічними обструктивними захворюваннями легенів, та виключення інвазивних факторів при фізіотерапії. Купірування бронхоспастичного синдрому було підтверджене у 100% випадків з 14 пролікованих хворих на бронхіальну астму, ускладнену супутніми хронічними обструктивними захворюваннями легенів. Приклад. Хворий Н., 53 років, лікувався з приводу бронхіальної астми середньої ступені важкості, гормонозалежної форми, на тлі хронічного обструктивного захворювання легенів II стадії. Під час медикаментозної терапії відмічались 3-4 напади ядухи на добу. На початку нападу ядухи хворому проводили точковий пальцевий масаж органо-сегментарних точок (22 VC, 40 Е, 23 V), котрі на закінчення піддавали температурній стимуляції у слаботепловій фазі, при Т°С 38-40° протягом 10-15хв., одночасно хворий здійснював вольову регуляцію дихання, при співвідношенні тривалості вдиху до видиху 2:3с. Після слаботеплової стимуляції органо-сегментарні точки піддавали охолодженню до Т°С 15-17° з тривалістю 1-2хв., а після відкашлювання здійснювали слаботепловий вплив, при Т°С 38-40° на протязі 10-15хв. У відповідь напад ядухи був купований і протягом доби не повторювався. Таким чином, запропоноване рішення задачі відповідає умові "промислова придатність", оскільки можливість його відтворення у клінічній медицині забезпечує перевершення технічного результату за допомогою засобів, що були відомі за подією пріоритету. Характеристика об'єкта, що зазначена у н.п. Формули, визначає відмінність від об'єктів аналогічного призначення і є достатньою для його кваліфікації як корисної моделі процесу. Джерела інформації: 1. Способ купирования бронхоспастического синдрома у больных с неспецифическими заболеваниями лёгких: А.с. 936914 СССР, МПК А61Н39/00 / Л.И. Пяткина, В.В. Клапчук, А.В. Пяткин (Україна). - №2969798/28; заявл.08.08.80; опубл. 23.06.82. Бюл. №23.