Спосіб рівномірного нагріву тіла

Спосіб рівномірного нагріву тіла, що полягає у використанні двох ємнісних електродів, який відрізняється тим, що електроди треба зробити продовгуватої форми і накласти на тіло так, що частини площі електродів відвернуті в різні боки. (19) (21) 99031498 (22) 18.03.1999 (24) 15.02.2001 (33) UA (46) 15.02.2001, Бюл. № 1, 2001 р. (72) Смоланка Іван Іванович, Мединець Юрій Рафаілович 33634 кровонаповненої тканини 6. Усереднений шлях струму між нависаючими частинами електродів - 5, між суміщеними - 7. Між кінцями живлення 1, 11 діє високочастотна напруга, яка через електроди 2, 10 прикладена до тіла, складеного з шарів 3, 4, 6, 8, 9. Хоча шари шкіри 3, 9 та жиру 4, 8 мають великий питомий опір, завдяки великій ємності між електродами 2, 10 та кровонаповненими (низькоомними) тканинами 6 тече ємнісний струм, який є тим більший, чим більша ємність або площа електродів. Очевидно, найкоротший шлях струму пролягає між суміщеними частинами електродів, де шлях струму 7 мало відрізняється від нормалі. Між тим, струм тече також між видаленими частинами площі електродів, але його шлях відрізняється від нормалі завдяки поверхневому ефекту на високій частоті: на медичних частотах 27 та 40 МГц глибина скіншару становить кілька міліметрів для тканини типа м'язу [3]. Оскільки ця величина незрівнянно менша за товщину тіла, і оскільки питомий опір жиру на порядок вищий за опір м'яза, самий низькоомний шлях для бокового струму 5 виявляється саме таким. З цього випливає, що форма поля струмів поданої конфігурації практично не відрізняється від поля звичайних дискових електродів, але площа переходу через високоомні шари тут більша, тобто менший ємнісний опір або менша потужність виді ляється на високоомних шарах. Це зменшує перегрів підшкірного жиру. Таким чином, вирішена поставлена задача винаходу. Практична реалізація описаного пристрою. Макет електродів, складених з модулів круглої форми діаметром 10 см. Кожний електрод має 4 модулі в ширину і 6 модулів - в довжину. Електроди покладені на фантом з просоченого фізрозчином поролону розміром 20х30х30 см. Суміщені згори і знизу фантома були по 4 модулі. Тобто нависаюча площа складалася з двох модулів з кожного боку. Електроди підключені до генератора ВЧ 1 кВт, 40 МГц. Шари жиру та шкіри імітував сухий поролон, загорнутий у поліетиленову плівку 0,5 см завтовшки. Експеримент показав швидкість нагріву всередині фантому приблизно 1оС за хвилину. Після досягнення в центрі фантому гіпертермічної температури 42оС, температура у шарі сухого поролону дорівнювала 43оС, що свідчить про придатність пристрою для клінічного застосування. Джерела інформації 1. Установка для гіпертермії БСД-2000. Медична корпорація БСД. Солт-Лейк Сіті, Юта, США. 2. Установка для гіпертермії Термотрон РФ-8. Компанія Ямамото Вініта, Осака, Японія. 3. Х. Мейнке, Ф. Гундлах. Радиотехнический справочник. – М.;Л.: Госэнергоиздат, 1960. - С. 14. ___________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 2