Застосування кордапану як речовини з антиангінальними та антикоагулянтними властивостями

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до клінічної фармакології, і може бути використаною в лікуванні серцево-судинної патології. Комплексний підхід до лікування серцево-судинної патології є актуальною задачею сучасної медицини. У зв'язку з цим необхідно призначення декількох лікарських препаратів з різних фармакологічних груп для досягнення ефективної терапії. У практичній медицині при серцево-судинній патології патогенетично обґрунтовано призначаються препарати, що мають гіпотензивну, кардіотонічну, протиішемічну, сечогінну, антиагрегантну, седативну дію. Виходячи з цього, розроблена раціональна рецептура нового комбінованого препарату кордапан з очікуваною антиангінальною та антикоагулянтною дією, можливою на основі фармакологічних властивостей його компонентів: тіотриазоліну, діпиридамолу, екстрактів глоду і меліси. Тіотриазолін - 5-метил-1,2,4-триазолін-5-тіоацетат - синтетичний гепато- і кардіопротектор. Попереджає ушкодження і загибель гепатоцитів, знижує ступінь жирової інфільтрації і поширеність центролобулярного некрозу печінки, активує процеси репаративної регенерації гепатоцитів, нормалізує в них білковий, вуглеводний, ліпідний і пігментний обмін. Прискорює синтез і виділення жовчі, нормалізує її хімічний склад. Тіотриазолін підвищує компенсаторну активацію анаеробного гліколізу, зменшує гноблення процесів окислювання в циклі Кребса зі збереженням резервів аденозинтрифосфорної кислоти. Препарат активує антиоксидантну систему і гальмує процеси окислювання ліпідів у ішемізованих ділянках міокарда, знижує чутливість м'яза серця до катехоламінів, перешкоджає прогресуванню гноблення скорочувальної активності серця, стабілізує і зменшує розміри зони некрозу й ішемії міокарда. Його фармакологічні властивості обумовлені протиішемічною, мембраностабілізуючою, антиоксидантною і імуномодулюючою дією. Дипіридамол - 2,6-біс-[біс-(b-оксиетил)-аміно]-4,8-ди-N-піперидино-піримидо (5,4-d) піримідин, жовтий кристалічний порошок. Важко розчинний у воді. Фармакологічні ефекти - антиагрегаційний, антиадгезивний, судинорозширювальний. Глід - у плодах міститься урсолова, олеанолова, лимонна, аскорбінова й інші органічні кислоти, каротин, гіперозид, сапоніни, дубильні речовини, сорбіт, холін, кверцетин, триметиламін і інші з'єднання. Наявність тритерпенових кислот (олеанової, урсолової і кратегової) забезпечує посилення кровообігу в коронарних судинах серця і судинах мозку, а також підвищення чутливості міокарда до дії серцевих глікозидів. Меліса містить дубильні речовини, до 0,3% ефірної олії із сильним лимонним запахом, до складу яких входить цитраль, цитронеллаль, мірцен, гераніол, органічні кислоти (кавова, олеанолонова, урсолова), до 150мг% аскорбінової кислоти, каротин, слизи, смоли, мінеральні солі, цукри, гіркоти. Широко застосовується в терапевтичній практиці, тому що має багато лікувальних властивостей: протимікробну, протизапальну, спазмолітичну, судинорозширювальну, гіпотензивну, антигіпоксичну, бронхолітичну, вітрогонну, проносну, протиблювотну, седативну, потогінну, репаративну, протисудомну, болезаспокійливу, загальнозміцнювальну, сечогінну дію. Таким чином, відомий хімічний склад, аналіз біологічної активності, фармакологічних властивостей і практичного застосування компонентів кордапану свідчить про доцільність їх сполучення для лікування ішемічної хвороби серця, гіпертензії, хронічної серцевої недостатності, порушень серцевого ритму, вегетосудинних дистоній. Відомим препаратом з вираженою антиангінальною та антикоагулянтною дією є дипіридамол [Машковский М.Д. Лекарственные средства. Том 1. - Москва: ООО «Новая Волна», 2000. - 469с.]. В основу корисної моделі покладено задачу розширення арсеналу препаратів з антиангінальною та антикоагулянтною дією. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі вирішують тим, що застосовують кордапан як речовину з антиангінальними та антикоагулянтними властивостями. Специфічну антиангінальну дію кордапану вивчали на моделі коронароспазму, що викликали внутрішньошлунковим введенням дигідроерготаміну в дозі 0,15мг/кг. На електрокардіограмі (ЕКГ) визначали величину підйому сегмента ST і її зміну під впливом кордапану, на підставі чого судили про антиангіональну активність препарату. Дію кордапану на систему згортання крові визначали по протромбіновому часу [Инструкция по применению набора реагентов для определения протромбинового времени. - Барнаул: технология - стандарт, 2004. - 4с.] і часу утворення конгломератів із тромбоцитів [Меньшиков В.В. Справочник. Лабораторные методы исследования в клинике. - Москва: Медицина, 1987 - c. 152-153.], що дозволяло судити про антикоагулянті і антиагрегантні властивості кордапану, порівняно з інтактним контролем і дипіридамолом (1мг/кг). Кордапан у виді 20% суспензії на 3% крохмальному слизу вводився в дозі 1,5г/кг. Доза була розрахована шляхом десятикратного зменшення умовної ЛД50, отриманої при вивченні гострої токсичності препарату. Кордапан вводився внутришньошлунково за допомогою зонда однократно. Усього використано 54 білих щурів лінії Вістар обох статей статевозрілого віку з масою тіла 200-300гр, утримання яких, проведення експерименту і виведення з досліду здійснювалося у відповідності у вимогами біоетики [Звартау Э.Э. Руководство по использованию лабораторных животных для научных и учебных целей: СПбГМУ им. акад. И.П. Павлова. - СПб., 2003 - 51с.]. Отриманий цифровий матеріал аналізувався й оцінювався статистично відповідно до прийнятих в медикобіологічних дослідженнях критеріїв [Беленький М.Л. Элементы количественной оценки фармакологического эффекта. - Ленинград, 1963. - 150с.]. Антиангінальна дія кордапану. Аналіз даних ЕКГ показав, що при введенні дигідроерготаміну у щурів спостерігається значний підйом сегмента ST, що зберігається через 20 і через 30 хвилин (табл. 1), що свідчить про розвинену ішемію міокарда. Таблиця 1 Вплив кордапану на ішемію міокарда у щурів Умови досліду Дигідроерготамін Дигідроерготамін + кордапан Вихідний фон 0,27±0,13 0,27±0,17 ST, мВ Через 20хв. 0,53±0,04* 0,27±0,15 Через 30хв. 0,77±0,20* 0,27±0,13 * - Р