Спосіб оцінки ефективності захисної дії випереджальної розробки пластів

Винахід відноситься до гірництва і може бути використаний для оцінки ефективності захисної дії випереджальної розробки пластів до ведення гірських робіт на тому, що захищається, викидонебезпечному. Відомий спосіб оцінки захисної дії випереджального відробляння пластів (А.С. (11) № 909215, Кл. Е 21 F 5/00, 1982 p.), що полягає втому; що бурять свердловини в масиві гірських порід в період розкриття і підготовки нового поверху з відмітки відкочувального горизонту, встановлюють в цих свердловинах стаціонарні температурні датчики і пристрої для визначення теплопровідності на різному видаленні від захисного пласта, оцінку динаміки захисної дії проводять по одержаним значенням щільності теплового потоку масиву. Недоліками способу є: проводиться визначення стану усього порідного масиву поміжпластя, а не пласта, що безпосередньо захищається, в результаті чого отримують дані, які не несуть інформації про газодинамічний стан пласта, що захищається; спосіб застосовується при розробці пласта, що захищається; конструктивна складність обладнання і застосування способу, пов'язана з великим об'ємом робіт по бурінню свердловин, установки датчиків і пристроїв для визначення коефіцієнта теплопровідності, Відомій спосіб оцінки ефективності захисної дії випереджальної розробки пластів (А.С. (11) № 1203248, Кл. Е 21 F 5/00, 1986 p.), який може бути прийнятий як прототип. Його суть полягає в наступному. При випереджальній розробці захисного пласта в пласті, що захищається, паралельно нашаруванню бурять свердловину діаметром 160 мм і глибиною 5 м. Стінки свердловини покривають ізолюючим матеріалом, в свердловині герметизують вимірювальну камеру. Потім через заливну трубку камеру повністю заповнюють рідиною і закривають заливну трубку пробкою До початку відробляння захисного пласта визначає об'єм рідини в камері і безперервно. заміряє його в процесі відробляння захисного пласта. По зменшенню об'єму рідини, що свідчить про збільшення об'єму вимірювальної камери і про розвантаження гірського масиву від напружень, оцінюють ефективність захисної дії. Загальними ознаками способів, що заявляється, і відомого є: буріння свердловин в пласті, що захищається; герметизація цих свердловин. Відомим способом оцінки ефективності захисної дії випереджальної розробки пластів неможливо здійснити контроль газодинамічного стану пласта, що захищається так як: не враховується безпосередньо початковий газодинамічний стан пласта, що захищається, а ефективність розвантаження визначається стороннім об'єктом (об'ємом рідини) тільки по зміні напруженості; застосування способу проводиться при розробці пласта, що захищається; ті, що використовуються при реалізації способу операції (буріння свердловини великого діаметра, покриття її ізолюючим матеріалом і закладення заливочної камери) є вельми трудомісткими. У основу винаходу поставлена задача удосконалення способу оцінки ефективності захисної дії випереджальної розробки пластів шляхом вимірювання швидкості газовиділення з пласта, що захищається, що забезпечує можливість контролю газодинамічного стану пласта, що захищається і приводить до підвищення надійності оцінки ефективності захисної дії випереджальної розробки пластів до ведення гірських робіт на тому, що захищається, і зниження її трудомісткості. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб оцінки ефективності захисної дії випереджальної розробки пластів, що включає буріння на викидонебезпечний пласт свердловини, її герметизацію, згідно з винаходом вимірюють швидкість газовиділення за зоною можливого впливу розвантажувальної лави на відстані не менше за 0,3 довжини лави, так як на такій відстані вплив лави відсутній, і продовжують по мірі наближення лави захисного пласта і після переходу нею створу з вимірювальною камерою, а ефективність захисної дії оцінюють по зміні швидкості газовиділення, збільшення якої не менш ніж в десять разів свідчить про усунення викидонебезпечності пласта, що захищається, так як дійове розвантаження приводить до такого істотного збільшення проникності вугільне-порідного масиву, при якому газопроникність вугільного пласта підвищується в десятки, сотні і навіть тисячі разів. Суть запропонованого способу пояснюється малюнком, на якому представлені: відкочувальний штрек 1, захисний пласт 2, пласт, що захищається 3, свердловина 4. Спосіб здійснюється таким чином: з відкочувального штреку 1 захисного пласта 2 на пласт, що захищається, 3 за зоною можливого впливу розвантажувальної лави на відстані не менше за 0,3 довжини лави буриться свердловина 4 діаметром менше за 80 мм, якої пласт 3 перебурюється на всю потужність. У умовах обмеженого випередження відкочувальним штреком лави (30-50 м) свердловина орієнтується перпендикулярно стінці штреку. Бажано, щоб вона для визначення складу порід поміжпласття була керновою. Свердловину бурять під кутом до горизонту не менше, за 5-10°, на відстані від підошви штреку 1,5-2,0 м. Пласт перебурюється без промивки, відразу ж після перебурювання пласта вставляється трубка зовнішнім діаметром 6 мм і довжиною рівною ширині поміжпластя. (Розмір зовнішнього діаметра трубки (6 мм) зумовлений внутрішнім діаметром вимірювальної трубки приладу ПГ-2МА, що використовується в даний, час для реєстрації швидкості газовиділення на вугільних шахтах. Надалі розмір зовнішнього діаметра трубки може змінюватися, якщо будуть виготовлені інші прилади для вимірювання швидкості газовиділення. тобто параметри ці принципового значення не мають.) Трубка, в кінцевій частині якої встановлюється фіксуюча шайба, герметизується пісчано-глинисто-цементним складом на довжину не менше за 1,5-2,0 м. Приладом ПГ-2МА виробляється не менше шести вимірювань швидкості газовиділення з інтервалом 5 хв. Фіксується час від закінчення перебурювання викидонебезпечного пласта до першого вимірювання. Надалі вимірювання швидкості газовиділення з свердловини проводять не менше за один раз в добу по мірі наближення до неї лави захисного пласта. Приклад приведений в нижче наступній таблиці: Таким чином, спосіб, що пропонується, дозволить досягти технічний результат, що забезпечує можливість контролю газодинамічного стану пласта, що захищається і підвищити надійність оцінки ефективності захисної дії випереджальної розробки пластів до ведення гірських робіт на тому, що захищається, і зниження її трудомісткості.