Спосіб моделювання прогресуючої міопії

Спосіб моделювання прогресуючої міопії шляхом впливу на око тварини, який відрізняється тим, що тваринам в період біологічного росту кож* ні 12 годин вводять 0,2 мл 1,0% розчину нікотинової кислоти внутрішньом'язово і через ЗО хвилин - субкон'юнктивально 0,2 мл 3,0% розчину хлориду натрію Винахід відноситься до медицини, а саме до офтальмології, і може бути використаний для розробки методів лікування прогресуючої короткозорості. Відомий спосіб моделювання осьової' міопії методом введення у скловидне тіло тварин 0,050,25 мп 33,0% високомолекупярного розчину п о лівінілпірролідону, який не проникає через пори напівпроникних мембран оболонок ока [А с СССР № 1624506, Сычёв ГМ.. Корниловский И М , Миньков А.С , Кобежиков А.И Способ моделирования осевой миопии // Открытия и изобретения - 1991. - № 4 - с. 164] Але підвищення осмотичного тиску скловидного тіла не є патогенетичним фактором розвитку міопії; виготовлення високомолекулярного розчину полівініллірролідону потребує спеціальної методики; спосіб досить складний, бо порушується цілісність очного яблука, вплив даного чинника не зустрічається у природних умовах Найбільш близьким до пролонуємого є спосіб Панкова О П та співавт [А.с СССР № 1573466, Панков О П . Комаров О С , Лебкова Н П. Способ моделирования миолической болезни // Открытия и изобретения • 1990. -№23 - с 220], який полягає у тому, що експериментальній тварині в зону екватора ока під кон'юнктиву вводять 1,0 мл розчину, що містить 0,005 мг папаї'ну Однак спосіб має низку недоліків. 1) використання ферментів в клініці не супроводжується міопізацією; 2) спосіб потребує значних економічних витрат; 3) метод введення в зону екватора є складним у виконанні, 4) у природних умовах очне яблуко не підпадає під вплив ферментних препаратів. Задача винаходу - створення такого способу експериментального моделювання прогресуючої короткозорості, який шляхом сполученого впливу на око чинників, що найчастіше зустрічаються в клініці, дозволяє зручним, нескладним і дешевим способом отримати модель прогресуючої короткозорості для подальшого вивчення механізмів розвитку та розробки методів лікування міопії. Рішення задачі досягається шляхом створення в очах експериментальних тварин гемо- та гідродинамічних змін, аналогічних тим, що утворюються в очах хворого на прогресуючу короткозорість Одержання моделі експериментальної міопії по запропонованому способу досягається таким чином- нестатевозрілим кроликам, починаючи з 45 доби після народження, щодня на протязі двох місяців (до завершення періоду біологічного росту організму) з метою зниження гемодинаміки ока внутрішньом'язово вводять 0,2 мл 1,0% розчину ні-, котиново^ кислоти через 12 годин, що супроводжується зниженням діастолічного та сістолічного тиску в очній артерії. Через ЗО хвилин після внутрішньом'язової ін'єкції, на фоні епібульбарної анестезії 0,5% розчином дкаїну, субкон'юнктивально вводять 0,2 мл 3,0% розчину хлориду натрію, що викликає реактивну гіпертензію за рахунок короткочасної гіперпродукції внутршшьоочної рідини. Наприклад, наведемо результати експерименту, де основною групою взято 15 крольчат (30 очей), у яких викликали експериментальну міопію за пропонує мим способом Контролем слугували 9 інтактних кроликів (18 очей) того ж віку. До початку експерименту показники рефракції очей кроликів знаходились у межах (-0,33310,322) діоптрій (длтр) по вертикальному меридіану та (+0,125±0,237) длтр по горизонтальному меридіану. Розміри ока крольчат у середньо CM о о ю со 5Г 35092 му складали передньо-задній розмір - 13,5*0,016 мм, поперечний • 14,0±0,016 мм Через один місяць від початку експерименту в основній групі у вертикальному меридіані скіаскопічно відмічена МІОПІЯ у (1,55±0,035) дптр (р'