Спосіб доопераційної діагностики раку щитовидної залози та його метастазів

Спосіб доопераційної діагностики раку щитовидної залози та його метастазів полягає у визначенні пухлинного маркеру в аспіраті щитовидної залози радіоімунологічним методом, відрізняється тим, що в якості пухлинного маркера визначають карбогідратний антиген СА-19 І при збільшенні його показників в аспіраті щитовидної залози та/або регіонарних лімфовузлів відносно норми діагностують рак щитовидної залози та/або регіонарні метастази. Винахід відноситься до медицини, а саме • до онкологічної ендокринології І може застосовуватися для доопераційної діагностики доброякісних І злоякісних вогнищевих уражень щитовидної залози та їх метастазів. Однією з головних проблем клінічної ендокринології, особливо, після аварії на ЧорнобильскІй АЕС, є доопераційна діагностика пухлин щитовидної залози у початковій стадії їх розвитку, коли існуючі методи лікування бувають найбільш ефективними. Різноманітність і неспецифічність клінічної картини початкових стадій раку щитовидної залози, часте поєднання з іншими видами тиреоїдної патології ускладнюють ранню діагностику цього захворювання. Сучасна онкологія має низку методів скринінгової діагностики злоякісних новоутворень щитовидної залози та їх регіонарних метастазів. Для встановлення діагнозу і визначення стадії захворювання окрім КЛІНІЧНИХ даних обов'язковими дослідженнями є ультрасонографія, пункційна біопсія, рентгенографія трахеї та легень, ларингоскопія (Clark O.H. Fineneedle aspiration biopsy and management of thyroid tumors. // Am J Clin Pathol, 1997, v.. Ne 4, p. 522-525. Руководство по клинической эндокринологии // Под ред. проф. Старковой Н.Т., Питер Пресс, С.-Петербург, 1996, с. 544. Справочник по клинической эндокринологии// Под ред. Холодовой Е.А., Беларусь, 1996, с. 112-132). Також, широко розповсюджений, цитологічний метод, суть якого полягає у вивченні мор4>о погічних ознак клггин, отриманих при пункції щитовидної залози (Аветисьян И.Л., Яровой А. О., Гульчий Н.В. рицельная тонкоигольная биопсия узловых образований щитовидной железы в ранней диагностике тиреоидной карциномы // Клиническая хирургия, 1999, т , № 1, с. 106-110. Божок Ю.М. Цитологическая диагностика рака щитовидной железы: сегодняшний день и перспективы // Лабораторная диагностика, 1999, Ы»2, с. 47-51). Жодний із вище вказаних методів не має стопроцентної точності і тому не завжди можливо встановити діагноз раку щитовидної залози в доопераційному періоді. Останнім часом для діагностики злоякісних новоутворень велике значення надається визначенню білкових пухлинних маркерів методом радіоімунологічного аналізу у біологічних середовищах. Найближчим по суті є спосіб радіоімунологічної діагностики злоякісних пухлин щитовидної залози, запропонований Inogara H., Honjio Y., Yoshii Т и совавт. Cancer, 1999. Jun 1;85(11):247584. Expression of galectin-3 in fine-nidle aspirates as a diagnostic marcer differentiating benign from malignant thyroid neoplasms. Спосіб полягає у визначенні в аспіраті щитовидної залози радіоімунологічним методом пухлинного маркеру galectin-З. І при його виявленні діагностують рак щитовидної залози. Авторами зазначено, що метод інформативний для діагностики злоякісних пухлин фолікулярного походження т CO 00 со ю со < D 35383 і малоефективний для діагностики пухлин із парафолікулярних клітин. Окрім цього, немає інформації щодо виявлення метастазів за допомого вище вказаного маркера. В основу винаходу поставлене завдання розробити такий спосіб доопераційної діагностики раку щитовидної залози та регіонарних метастазів, який би за рахунок визначення конкретного пухлинного маркера (СА-19) як в аспіраті щитовидної залози, тах і в лімфовузлах, дозволив підвищити специфічність і чутливість методу. На даний момент наукові праці щодо визначення маркера СА-19 в аспіратах щитовидної залози не публікувались. До даного рішення автори прийшли вивчаючи наявність пухлинного маркера - карбогідратного антигена СА-19 у пунктаті і у сироватці крові. Даний антиген - це муциноподібний глікопротеїн, який синтезується нормальними клітинами підшлункової залози, жовчевих протоків, шлунка і Інших органів. Його низький рівень визначається у тканинах і крові здорових осіб. У наших спостереженнях у хворих з вузловими зобами та аденомами щитовидної залози вміст СА-19 в аспіратах становив в середньому 10,3±0,2 Од/мл тканини. У хворих на рак щитовидної залози рівень СА-19 в аспіраті з пухлини становив в середньому 252,0±171,5 Од/мл тканини, тобто більше норми. •Наявність маркера СА-19 в регіонарних лімфовузлах служила діагностичним критерієм їх метастатичного ураження і додатковим підтвердженням основного діагнозу. Суть винаходу полягаєу визначенні в аспіраті щитовидної залози та лімфовузлах радіоімунологічним методом пухлинного маркеру карбогідратного антигену СА-19 і при збільшенні його показників відносно норми діагностують рак щитовидної залози та/або регіонарні метастази. Метод відрізняється малоінвазивністю, здійснюється за допомогою тонкоголкової аспіраційної біопсії та ефективний для ранньої діагностики раку. Спосіб здійснюється наступним чином. Із аспірату, отриманого при тонкоголковій пункційній біопсії, пухлинний маркер СА-19 екстрагували охолодженим фізіологічним розчином у відношенні 1:20 протягом 24 годин. Екстракт центрифугували при 1500 g протягом 20 хв. Рідину заморожували і зберігали при температурі 30°С до використання. Дослідження вмісту СА-19 здійснювалось радіоімунолопчним методом при допомозі стандартних наборів фірми CIS bio International (Франція). Обстежено 73 хворих віком від 7 до 70 років, із них у 57 виявлені вузлові форми зоба і аденоми і у 16 - рак. У 4 хворих виявили регіонарні метастази. Таким чином, у наших дослідженнях діагноз раку щитовидної залози був встановлений у доо пераційному періоді у всіх випадках і веріфікова. ний патогістологічними дослідженнями. Результати оброблені за допомогою методів варіаційної статистики. Для ілюстрації викладеного матеріалу приводимо чотири випадки із практики. Хвора К., 18 років, № історії 2450, поступила в клініку Інституту ендокринології та обміну речовин АМН України 10.11.98р. Діагноз: Лівосторонній вузловий зоб ill ст. Еутиреоїдна форма, 21.08.99 р. проведена тонкоголхоаа пункційна біопсія, концентрація СА-19 в екстракті із аспірату вузлової тканини 1,5 Од/мл, що нижче норми. 22.08.97р - операція: резекція щитовидної залози. ПатогІстологічне заключения № 203/97' фолікулярна аденома щитовидної залози переважно мікрофолікулярного походження. Хвора P., 55 років, № Історії 2459, поступила в клініку 26.08.99 р. з діагнозом: Вузловий зоб Рак щитовидної залози? 27.08.98р. проведена тонкоголкова пункційна біопсія. Концентрація СА-19 в аспіраті Із пухлини - 480 Од/мл (що значно вище норми), із лімфовузлів 8.4 Од/мл (в нормі пухлинний маркер СА-19 в лімфовузлах не визначається). 11.11.98 р. операція • тиреоїдектомія, дисекція шиї. Патогістопопчне дослідження № 481 • інфільтративний ріст папілярного карциноми щитовидної' залози з ділянками фолікулярної будови. Лімфовузли югулярної групи - метастази папілярного раку. Хвора 3., 69 років, № історії 1171, поступила в клініку 18.05.98 р. з діагнозом: рак щитовидної залози? 24.05 98 р. проведена тонкоголкова пункційна біопсія. Вміст СА-19 в аспіраті із пухлини 125,2 Од/мл, що значно вище норми. 27.05 99 р. виконана операція - тиреоїдектомія. ПатогІстологічне дослідження № 306. фолікулярно-папілярний варіант папілярної' карциноми щитовидної' залози Хворий Г., 49 років. № 2582, поступив у клініку Інституту ендокринології з підозрою на рак щитовидної залози 20.11.98р. Того ж дня проведена тонкоголкова аспіраційна біопсія з визначенням СА-19 в аспіраті Із пухлини - 19,0 Од/мл (вище норми). 21.11,98 р. виконана операція -тиреоїдектомія. ПатогІстологічне дослідження № 274 - медулярна карцинома щитовидної залози. Таким чином, встановлено підвищення концентрації пухлинного маркера СА-19 в екстрактах із аспіратів пухлини у хворих на рак щитовидної залози. Враховуючи високу специфічність і точність, спосіб достовірний в доопераційній діагностиці раку щитовидної залози як фолікулярного, так і парафолікулярного походження та регіонарних метастазів. Спосіб рекомендований для клінічного застосування. Тираж 50 екз. Відкрите акціонерне товариство «Патент» • Україна, 88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 (03122)3-72-89 (03122)2-57-03