Спосіб лікування раку гортані

Спосіб лікування раку гортані шляхом проведення оперативного втручання та призначення імунокоректора, який відрізняється тим, що як імунокоректор призначають 1 % розчин тіотриазопіну у дозі 2,5 мл внутрішньом'язово-один раз на добу за 3-5 діб до операційного втручання та протягом 10-14 діб після операції. Винахід стосується медицини, а саме, оториноларингологи1 та онкології і може бути використаний при лікуванні хворих на рак гортані. Відомо багато способів лікування раку гортані, але вони не досить ефективні тому, що у цієї категорії хворих перебіг захворювання супроводжується явищами загального імунологічного дефіциту, що потребує його корекції. Існуючі імунокорегуючі препарати мають істотні вади в вигляді гепатотоксичної дії', що потребує розробки нового способу лікування хворих на рак гортані. Відомий спосіб лікування раку гортані, який полягає у оперативному втручанні, променевої терапії та призначенні інтерферону (Паламарчук В. В. Обгрунтування застосування комплексного діагностично - лікувального алгоритму раку гортані // Журнал вушних, горлових та носових хвороб. 1996.- № 4 - С. 5-8.) Суттєвими ознаками аналогу і винаходу, що збігаються, є такі: - оперативне втручання, - призначення імунокоректора. Але у цьому способі лікування використовується інтерферон, розчин якого має обмежений час використання (1-2 доби) і має недостатній імунокорегуючий вплив, що "не запобігає виникненню рецидиву та метастазуванню пухлини. Це в свою чергу потребує подальшого удосконалення лікувального процесу хворих на рак гортані. Найбільш близьким за технічною сутністю та результатам, що досягаються, є спосіб, який полягає у проведенні операційного втручання, променевої терапії та призначенні левамізолу (Е. В. Лукач, Л.И. Во лосевим. Некоторые показатели Т клеточного имунитета у больных на рак гортани в зависимости от проводимого лечения // Журнал вушних, горлових та носових хвороб. - 1996. - №4.С. 13-16.) Суттєвими ознаками прототипу і винаходу, що збігаються, є такі: - проведення операційного втручання, - призначення Імунокоректора. Але у цьому способі лікування використовується левамізол, який потребує індивідуально підібраної дози. При передозуванні левамізол замість Імуностимулюючої дії може виявляти імуносупресивну, що потребує точного контролю за показниками крові. Крім того, левамізол є гепатотоксичним препаратом, може викликати алергічні реакції, агранулоцитоз та інші побічні дії. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення способу лікування раку гортані шляхом застосування нового препарату як імунокоректора, що забезпечить підвищення ефективності лікування, усунення побічної дії імунокоректору. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який включає оперативне втручання і призначення імунокоректора новим є те, що як імунокоректор призначають 1% розчин тіотриазоліну у дозі 2,5 мл внутришньом'язово 1 раз на добу за 3-5 днів до оперативного втручання та протягом 10-14 діб після операції. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому. Тіотриазолін за своїм Імунокорегуючим ефектом можна зрівняти з левамізолом, але ще до того він є гепатопротектором. Крім того, тіотриазолін легко переноситься хворими, не має протипоказань і побічних дій, виступає кардіопро 00 со ю со о> 35384 тектором, антиоксидантом та адаптогеном, прискорює процеси регенерації тканин. Все це надає змогу використовувати усі його властивності І запобігти побічної дії при лікуванні хворих на рак гортані Спосіб здійснюють таким чином. Хворим на рак гортані Т 2 No Mo після госпіталізації до клініки та проведення загальноклінічного обстеження при відсутньості протипоказань призначалось операційне втручання. За 3 доби до операційного втручання і потім на протязі 10 діб після операції призначали 1 % розчин тіотриазоліну у дозі 2,5 мл внутрішньом'язово 1 раз на добу. А хворим на рак гортані Т* N o Мо 1 % розчин тіотриааопіну призначали за 5 діб до операційного втручання і потім на протязі 14 діб після операції у дозі 2,5мл внутрішньом'язово 1 раз на добу. До початку лікування тіотриазоліном і після закінчення його застосування вивчали показники імунограм хворих на рак гортані. Ефективність тіотриазоліну, як імунокоректора, оцінювали за цими показниками. Приклад 1. Хворий Т., 46 років, був госпіталізований до клініки з діагнозом рак гортані Т 2 No Mo 25.05.98р. 02.06.98р. проведена розши рена хордектомія. Хворому за 3 доби до операції і потім на протязі 10 діб після неї призначали 1 % розчин тіотриазоліну у дозі 2,5 мл внутрішньом'язово один раз на добу. Оцінювались показники імунограм до початку та після закінчення лікування тіотриазоліном. У даному випадку тіотриазопін суттєво підвищив рівень Т - лімфоцитів та активність ЕЦК крові цього хворого. На протязі року при огляді даного хворого в умовах клініки 1 раз на 1 місяць рецидиву захворювання та метастазування не виявлено. Приклад 2. Хворий К., 52 років, поступив до клініки 18.05.98р. Був діагностований рак гортані Тз No Mo . 26 05.98р. була виконана геміпарингектомія. Цьому хворому призначено тіотриазолін у вигляді 1 % розчину 2,5 мл внутрішньом'язово 1 раз на добу за 5 діб до операційного втручання та протягом 14 діб після операції. До призначення препарату та після закінчення його застосування проводився аналіз показників імунограм хворого. Тіотриазолін суттєво підвищив рівень Т-лІмфо цитів та активність ЕЦК. Хворий оглядається у клініці 1 раз на 1 місяць. Рецидиву захворювання та метастазування не виявлено. Тираж 50 екз. відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 (03122)3-72-89 (03122)2-57-03