Спосіб роботи гідроприводу ударної дії

Спосіб роботи гідроприводу ударної дії, який містить стискання рідини в ємності гідравлічного акумулятора до максимального тиску та перепускання пружно стиснутої рідини у поршневу порожнину робочого циліндра, де виконується робочий хід, який відрізняється тим, що довжину ходу рухомих частин робочого циліндра визначають із співвідношення: Pmax × Vга l= , 0,785 × d2 × Епр шт Корисна модель належить до різних галузей промисловості і може бути використана для ламання футеровки металургійних ємностей, очистки великих виливок від пригару, ламання бетонних споруд і таке інше. Відомий імпульсний гідропривід машини ударної дії, який містить робочий циліндр з поршнем, окремо встановлений гідроакумулятор, поєднаний з циліндром трубопроводами, та систему керування гідравлічною схемою приводу [1]. Недоліками такого приводу є відносно низький коефіцієнт корисної дії, що зумовлено втратами потенційної енергії пружно стислої рідини під час переключення гідроприводу на взвод рухомих частин. Це руйнує тр убопроводи і клапани управління гідросистеми, внаслідок чого гідропривід машини ударної дії має відносно низький коефіцієнт корисної дії і малий міжремонтний період. Найбільш близьким до технічного рішення, що заявляється, за результатом, що досягають, є імпульсний насос с приводом ударної дії, згідно з яким здійснюється стискання рідини у ємності акумулятора до максимального рівня тиску і послідовне перепускання пружно стислої рідини із акумулятора в поршневу порожнину і виконання робочого ходу певної довжини [2]. Недоліком прототипу є невизначеність оптимальної величини ходу р ухомих частин робочого циліндру. Окрім того невизначеним є досягнення максимального тиску рідини в ємності акумулятора і виконання перекриття каналу упорядженого скиду природного витоку рідини. Це звужує те хнологічні можливості приводу і визначення його максимального коефіцієнта корисної дії. В основу корисної моделі покладена задача розробки спосіб роботи гідроприводу ударної дії, який підвищить коефіцієнт корисної дії приводу, а також міжремонтні строки при експлуатації обладнання. Для розв'язання поставленої задачі у, спосіб роботи гідроприводу ударної дії, який містить стискання рідини в ємності гідравлічного акумулятора до максимального тиску та перепускання пружно стислої рідини у поршневу порожнину робочого циліндра, де виконують робочий хід, згідно з корисною моделлю, довжина ходу рухомих частин робочого циліндра визначається із співвідношення: Pmax × Vга l= , 0,785 × d2 × Епр шт де l - довжина ходу рухомих частин робочого циліндру, м; Рмах - максимальний тиск у гідроакумуляторі, Па; Vгa - ємність гідроакумулятора, м 3; (19) UA (11) 37224 (13) U де l - довжина ходу рухомих частин робочого циліндра, м; Рмах - максимальний тиск у гідроакумуляторі, Па; Vгa - ємність гідроакумулятора, м 3; dшт - діаметр штока рухомих частин у робочому циліндрі, м; Епр - зведений модуль пружності рідини і матеріалу стінок гідроакумулятора. 3 37224 dшт - діаметр штоку рухомих частин у робочому циліндрі, м; Епр - зведений модуль пружності рідини і матеріалу стінок гідроакумулятора. Істотність поєднання часу досягнення рідиною максимального тиску у гідравлічному акумуляторі з перекриттям упорядженого скиду природного витоку робочої рідини полягає у можливості суттєво підвищити коефіцієнт корисної дії приводу за рахунок виключення можливості вмикання приводу при іншому, ніж максимальний, тиску. Розрахунок довжини ходу р ухомих частин робочого циліндру дозволяє запасати максимальну кількість потенційної енергії пружно стислої рідини і її використання при оптимальних співвідношеннях ємностей гідравлічного акумулятора і поршневої порожнини робочого циліндра. Все це дозволяє виконувати використання енергії пружно стислої рідини при експлуатації гідравлічного приводу ударної дії на оптимальних режимах роботи, що у кінцевому рахунку, підвищує коефіцієнт корисної дії приводу і міжремонтні строки ремонту обладнання. Спосіб реалізується наступним чином. Коли стискання робочої рідини в ємності гідравлічного акумулятору досягне максимального тиску, максимальною стає і потенційна енергія пружно стислої рідини. Саме у цей час має бути подана команда на виконання робочого ходу, тобто поєднані поршнева порожнина робочого циліндра та гідроакумулятора. В циліндрі рідина розжимається і, розганяючи рухомі частини на певному путі до максимальної швидкості, перетворює потенційну енергію стислої рідини у потенційну енергію рухомих частин. У подальшому кінетична енергія рухомих частин у кінці ходу трансформується у корисну роботу деформації заготовки, руйнування зношеної футеровки або бетонної перешкоди то Комп’ютерна в ерстка А. Рябко 4 що. При цьому тиск у порожнинах гідроприводу падає, порожнини робочого циліндра і гідроакумулятору відділяються, відбувається взведення рухомих частин до упору і зростання тиску рідини до максимального. Після цього робочий цикл повторюється. Приклад конкретного виконання способу. Нехай похідні дані гідроприводу машини для забиття клинів кріплення верхніх та нижніх половин молотового штампу наступні: Рмах=32×106Па - максимальний тиск у гідроакумуляторі; Vгa=0,01м 3 - ємність гідроакумулятору; dшт=0,05м - діаметр штоку робочого циліндру; Епр=1,67×109Па - зведений модуль пружності рідини і матеріалу стінок гідроакумулятору. Коли у порожнині гідроакумулятору, з’єднаного з витоком рідини високого тиску, тиск досягне 32МПа, тобто досягне максимального, дається команда на виконання робочого ходу. У такому випадку оптимальна довжина ходу рухомих частин робочого циліндру, обчислена по вищенаведеній формулі, становить 0,09765м або 97,7мм. Саме при цьому значенні робочого ходу рухомих частин має бути завершена трансформація кінетичної енергії рухомих частин у енергію забиття клина за один робочий хід машини. Такі умови експлуатації дозволяють досягнути оптимальних значень параметрів технічної характеристики машини, що створює позитивний ефект. Перелік посилань: 1. Импульсный гидропривод машины ударного действия: Авторское свидетельство СССР №292727, кл. В21J11/00, 1969. 2. Импульсный насос с приводом ударного действия: Патент РФ №2030965 МКП (2006) В22D41/02. К.К. Диамантопуло, А.С. Бр ук, A.M. Беншейкх. Оп убл. Бюл. №9, 2006. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601