Спосіб моделювання хронічного підвищеного внутрішньоочного тиску у щурів

Спосіб моделювання хронічного підвищеного внутрішньоочного тиску у щурів, що включає введення 0,1% розчину адреналіну один раз на 2 до 3 38446 тварини, після чого дозу наступних 5 ін'єкцій підвищують до 0,012мл на 100г, потім ще 5 - до 0,014мл на 100г і останні 5 ін'єкцій адреналіну вводять по 0,015мл на 100г ваги. Причинно-наслідкові зв'язки 1) використовується інший об'єкт для моделювання, а саме білі лабораторні щури. Це дає ряд переваг: а) будова оптико-сенсорного апарата (сітківки) щурів ближче по своїй морфологічній структурі до людського, ніж у кролів. Це робить пропоновану модель на пацюках більш адекватною очній гіпертензії у людей; б) тривалість життя у щурів менше, ніж у кролів. Це дозволяє скоротити всі етапи експерименту: по-перше - отримання дорослих особин, необхідних для моделювання; по-друге - процес індукції моделі; по-третє - «дозрівання» моделі; в) щури менш чутливі до токсичної дії адреналіну, спостерігається менший падіж експериментальних особин у період моделювання безпосередньо від введення адреналіну; г) розведення, утримання щурів як об'єкта моделювання з економічного боку більш доступне. 2) використовується інший спосіб введення препарату, а саме інтроперитонеальний (внутрішньочеревний). Введення препарату в черевну порожнину дозволяє, при збереженні повної біодоступності адреналіну, запобігти його ударний вплив на серцево-судинну систему тварини. 3) введення препарату в пропонованій дозі за схемою, з поступовим збільшенням адреналіну дозволяє: а) стандартизувати кількість препарату, що вводиться, з розрахунку до ваги тварини; б) адаптувати експериментальних тварин до поступового збільшення дози, що зменшує імовірність раптової смерті від чергової дози адреналіну; в) скоротити терміни моделювання в 2 рази зі збереженням стійкості отриманого при моделюванні ефекту (підвищеного ВОТ). Опис способу 20 дорослих щурів, вагою 200-350г, що утримуються на звичайному режимі віварію, були відібрані й містилися в клітках по 4-5 особин, окремо самці й самки. Протягом 2-3 тижнів тварини привчалися до рук експериментаторів, їм вимірявся фоновий внутрішньоочний тиск. Для цього щура загортали в серветку (без застосування насильницьких, що приносять біль або лякаючих засобів). В Комп’ютерна в ерстка Л.Литв иненко 4 обидва ока як місцеву анестезію закапували по 1 краплі 0,4% розчину іннокаїну. Аппланаційним тонометром Маклакова вагою 2г вимірювали ВОТ поперемінно в обох очах. Вимірювання відбитків у лінійних одиницях проводили за допомогою окуляра-лінзи з убудованою лінійкою (МПБ-2). Перерахунок на одиниці ртутного стовпа проводили по формулі Головіна [Шевалев В.Е. Гіперболічна лінійка для виміру тонограм» Офт.ж. 1947, №3, с.140-144]. Введення 0,1% розчину адреналіну в дозі, починаючи з 10мкг, доводячи до 15мкг на 100г ваги, здійснювали внутрішньочеревно. Було проведено 20 ін'єкцій за 6 тижнів, по 3 ін'єкції на тиждень. Через кожні 5 ін'єкцій доза адреналіну збільшувалася. Починали з 0,01мл 0,1% розчину на 100г ваги й через 15 ін'єкцій досягали 0,015мл на 100г ваги. ВОТ у період індукції адреналіном вимірювали обов'язково до ін'єкцій. Всі виміри здійснювали в ранкові часи. Підвищення ВОТ відзначали у всіх експериментальних тварин. Рівень його в період введення адреналіну коливався флуктуаційно (від 20,8 до 35,9мм рт.ст при контрольних значеннях від 16,2 до 18,3мм рт.ст.), що пояснюється механізмом впливу препарату, що викликає вазоспазм. У середньому по групі ВОТ у період моделювання підвищилося на 48% (від 17,1±0,19 до 25,9±0,87мм рт.ст.). Після закінчення введення препарату спостереження тривали протягом 7 місяців. Рівень ВОТ лишався підвищеним у порівнянні з фоновим. Так, через 10 тижнів після закінчення введення адреналіну ВОТ було підвищено в порівнянні з фоновим на 75% (29,8±1,23мм рт.ст). Воно залишалося практично на тому ж високому рівні ще через 2 місяці спостережень, тобто через 18 тижнів після закінчення введення адреналіну ВОТ склало значення 29, ±0,99мм рт.ст. Подальші спостереження показали, що внутрішньоочний тиск в експериментальних щурів через 28 тижнів залишався істотно вище фонового - на 52% (26,0±1,05мм рт.ст). Всі отримані результати були високо статистично достовірні, р