Спосіб діагностики загоєння трофічної виразки нижньої кінцівки

Спосіб діагностики загоєння трофічної виразки нижньої кінцівки, який здійснюють шляхом дослідження біоптату з рани, який відрізняється тим, що проводять імуногістохімічне дослідження з використанням маркера ендотеліальних клітин мкАТ до антигену CD34 з наступним візуальним визначенням забарвлених клітин. (19) (21) u200811846 (22) 06.10.2008 (24) 25.02.2009 (46) 25.02.2009, Бюл.№ 4, 2009 р. (72) ГУБІНА-ВАКУЛИК ГАЛИНА ІВАНІВНА, UA, ГЕРАСИМОВ ГЕННАДІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, U A (73) ГУБІНА-ВАКУЛИК ГАЛИНА ІВАНІВНА, UA, ГЕРАСИМОВ ГЕННАДІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, U A 3 39445 В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу діагностики загоєння трофічної виразки нижньої кінцівки, в якому за рахунок зміни досліджуваного показника, досягається визначення проліферації капілярів грануляційної тканини і міграції фібробластів, визначення їх морфофункціональної активності, що свідчить про утворення грануляційної тканини. Поставлена задача вирішується в способі діагностики загоєння трофічної виразки нижньої кінцівки, який здійснюють шляхом дослідження біоптату з рани, згідно з корисною моделлю, поводять імуногістохімічне дослідження з використанням маркеру ендотеліальних клітин мкАТ до антигену CD34 з наступним візуальним визначенням забарвлених клітин. Кількість утворених капілярів оцінюють шляхом візуального дослідження щільності мікросудин за допомогою імуногістохімічного методу з використанням мкАТ до антигену CD34. Маркер CD34 є глікозильованим типом І трансмембранного протеїну, який експресується клітинами-попередниками ендотеліоцитів, ендотеліальними клітинами мікросудин, п ухлинами епітеліального походження та обмеженим числом інших клітинних популяцій. Використовуючи селективне фарбування за допомогою мкАТ до антигену CD34, отримуємо інформації про експресію даного антигену в проліферуючих судинах грануляційної тканини. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. Для мікроскопічного дослідження беруть біоптат із трофічної виразки нижньої кінцівки хворих цукровим діабетом, тромбофлебітом вен нижніх кінцівок, атеросклерозом нижніх кінцівок. Матеріал для патогістологічного дослідження фіксують в розчині формаліну, виго товляють парафінові блоки з подальшим приготуванням ультратонких зрізів. Потім поводять імуногістохімічне дослідження з використанням маркеру ендотеліальних клітин мкАТ до антигену CD34 з метою одержання інформації про експресію даного антигену в проліферуючих судинах грануляційної тканини [Сибиряк С.В. Иммунофенотипирование лимфоцитов в клинической практике: Краткое метод, руководство /С.В. Сибиряк, Р.Ш. Юсупов, Н.Н. Курчатова. -Уфа, 1997. -24с.]. Приклад. Пацієнтка М, 68 років надійшла в клініку через 1 місяць від початку захворювання зі скаргами на болі в нижніх кінцівках, наявність ранового дефекту в області лівої гомілки. У клініці обстежена, установлений діагноз: облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок. Ішемія 2-3ст. Трофічна виразка лівої гомілки. Комп’ютерна в ерстка C.Литв иненко 4 У біоптаті, узятому в перші дні після госпіталізації, виявляють гнійно-фібринозні маси з різного розміру «острівцями» грануляційної тканини, що мають ознаки деструкції: ендотелій судин, що гине чи вже загиблий, десквамирований, дуже часто відзначається наявність фібринових тромбів у цих судинах, а їхня стінка стовщена, гомогенна. За час перебування в клініці пацієнтка пройшла курс традиційної консервативної терапії з додатковим уведенням препарату Даларгін і місцевим фізіотерапевтичним лікуванням віброакустичним апаратом «Вітафон». Контроль плину ранового процесу здійснювався проведенням біопсій із трофічної виразки. При цьому для дослідження бралися ділянки грануляційної тканини з центра виразки. Матеріал для патогістологічного дослідження фіксувався в розчині формаліну, виготовлялися парафінові блоки з подальшим приготуванням ультратонких зрізів. Потім поводилося імуногістохімічне дослідження з використанням маркеру ендотеліальних клітин МКА CD34 з метою одержання інформації про експресію даного антигену в проліферуючих судинах грануляційної тканини. Проявом якості кровопостачання грануляційної тканини є рівень морфофункціональної активності фібробластів, що оцінювався шляхом визначення середньої площі ядер фібробластів. Мікроскопічно виявлена і стимуляція проліферації ендотеліцитів, експресії антигену CD 34 з поліпшенням кровопостачання, і активація запального процесу з прискореним очищенням рани від некротичних мас, морфофункціональною активацією фібробластів. Виявлено промальовування в коричневий колір гранул тканинних базофілів, кількість яких також істотно збільшена з огляду на розміри виразкового дефекту (при надходженні - 5,5´2,5см, на 9у добу - 4´1,7см) пацієнтці на 11-у добу перебування в клініці було виконано оперативне лікування - автодермопластика по Тиршу з неповним закриттям ранового дефекту (близько 80% виразки закрито автодермотрансплантатом). Автодермотрансплантат прижився цілком на 3-ю добу, що було підтверджено результатами патогістологічного дослідження. Пацієнтка виписана зі стаціонару на 20-у добу від моменту надходження. Трофічна виразка загоїлася. Таким чином, спосіб, що заявляється, дозволяє мікроскопічно виявити стимуляцію проліферації ендотеліцитів, експресію антигену CD 34 з поліпшенням кровопостачання, і активацію запального процесу з прискореним очищенням рани від некротичних мас, морфофункціональною активацією фібробластів. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601