Пристрій індукційного нагріву

1. Пристрій індукційного нагріву, що містить щонайменше два індуктори, кожний з яких виконаний у вигляді котушки, охопленої магнітопроводом, та елементи кріплення до об'єкта, що нагрівається, який відрізняється тим, що магнітопровід виконаний розбірним у П-подібному загальному вигляді, який складається з Г-подібних і стержнеподібних пластин електротехнічної сталі, які скріплені між собою стержнеподібними кріпленнями, а елементи кріплення виконані у вигляді хомутів, виготовлених з немагнітного матеріалу. 2. Пристрій за п.1, який відрізняється тим, що індуктори розміщені та закріплені на відстані один від одного на поверхні об'єкта, що підлягає нагріванню, так, що магнітні поля кожного з них не взаємокомпенсуються між собою. 3. Пристрій за п.1, який відрізняється тим, що в нього додатково введений блок керування, до якого приєднані котушки, до кожної з яких паралельно підключений конденсатор. Корисна модель відноситься до електротехніки і може використовуватись для нагрівання металевих ємностей, трубопроводів, або іншого виду поверхні з технологічною рідиною, або газоподібною речовиною у проточному, або стаціонарному стані в промисловому чи комунально-побутовому господарстві. Принцип дії індукційного нагріву [1] базується на процесі перетворення електричної енергії в теплову за рахунок вихрових струмів, створених згідно законам електромагнітної індукції. Відомі індукційні нагрівачі [2, 3] мають металеву ємність у вигляді циліндра або іншому вигляді, поверхню яких охоплює провідник, по якому протікає струм значної величини, в результаті чого в стінці нагріваємого предмету створюється магнітне поле, яке породжує вихрові струми, і в подальшому електрична енергія перетворюється в теплову. Недоліком цих пристроїв є те, що їх складно установити на діючий трубопровід без його роз'єднання та забезпечити підтримування температури в межах до 100... 150 °С, а також в порівнянні з іншими нагрівачами (наприклад ТЄНами) вони мають низький коефіцієнт корисної дії, енергозатратні. Такі пристрої призначені для нагрівання поверхні до високих температур в межах 1000 і більше градусів. Найбільш близьким до запропонованої корисної моделі є пристрій [2], який містить ємність для рідини, ізоляційний шар ємності, поверх якого розміщенні кільцеві котушки, а поверх котушок розміщенні П-подібної форми магнітопроводи, які своїми торцевими частинами вставляються в пази ємності та кріпляться за допомогою скоби і болтів кріплення. До недоліків даного пристрою варто віднести: обмеження області використання (лише для нагріву ємності); складність використання для діючих трубопроводів, так як індукційна котушка виконана у вигляді нероз'ємного кільця і охоплює обігріваєму ємність; невеликий коефіцієнт корисної дії та потужності. Задача корисної моделі - створити пристрій, що забезпечує оптимальні вимоги нагріву та підтримку температурного режиму згідно умов технологічного процесу в діючих і проектуємих трубопроводах рідкої або газоподібної речовини, безпечний в експлуатації (згідно вимог техніки безпеки), відповідає вимогам енергозбереження та можливість працювати при підключенні до централізованих та поновлювальних нетрадиційних джерел електричної енергії промислової напруги і частоти. Задача, що вказана, досягається тим, що в пристрої, до складу якого входять електро CM