Спосіб оцінки ступеня фіброзу печінки

Спосіб оцінки ступеня фіброзу печінки, що включає проведення рео геп ато граф ії з визначенням реографічного та діастолічного індексів, тривалості швидкого наповнення, який відрізняється тим, що додатково визначають розмір правої част Корисна модель стосується медицини, а саме інфекційних хвороб, і може бути використана для оцінки ступеня розвитку фіброзу печінки. Існує декілька способів діагностики ступеня розвитку фіброзу печінки, але вони недосконалі, що викликає необхідність у розробці нових способів Відомий спосіб оцінки ступеня фіброзу печінки по чисельній шкалі за допомогою біопсії печінки [Poynard T, Bedossa P, Opolon P, Natural history of liver fibrosis progression in patients with chronic hepatitis С The OBSVIRC, METAVIR, CLINIVIR, and DOSVIRC groups // Lancet - 1997. - Vol 349 P.825-832]. Спільними суттєвими ознаками аналога і корисної' моделі, що заявляється, є такі - визначення ступеня фіброзу печінки за чисельною шкалою. Цей спосіб є недосконалим, тому що. - спосіб - хірургічний, проводиться з травмуванням печінки та знеболюванням, можливий розвиток ускладнень (кровотеча, інфікування та ін.); - відносно "сліпий" та локальний характер маніпуляції, - можлива помилкова оцінка морфологічних змін всього органу, в зв'язку з невеликим розміром біоптату, - оцінка гістологічних даних носить статичний характер; - обмежений для частого використання в ди ки печінки за даними ультрасонографічного дослідження та вміст гаммаглобулінів сироватки крові і розраховують показник ступеня фіброзу печінки за формулою: F = - 4,54 - 2,93 х РІ - 13,4 х ТНшв + 0,014 х Ді + 0,037 хПЧ + 0,07хГ, де F- числове значення ступеня фіброзу печінки (1,2,3,4), РІ - реографічний індекс (абс), ТНшв - тривалість швидкого наповнення (с), Ді - діастолічний індекс (%), ПЧ - розмір правої частки печінки (мм), Г - вміст фракції гаммаглобулінів сироватки крові (%)• наміці. Найбільш близьким за технічною сутністю та результатом, що досягається, є спосіб, що включає оцінку печінкового кровообігу за даними реогепатографи (реографічного індексу, тривалості швидкого наповнення, діастолічного індексу) [Щерба Ю.В. Значение реогепатографии в комплексной диагностике хронического вирусного гепатита //Врачебное дело. - 1986. - №5. - С.114-116]. Спільними суттєвими ознаками прототипу І корисної моделі, що заявляється, є такі: - використання реогепатографп для оцінки печінкового кровообігу. Цей спосіб має такі недоліки1 - не дозволяє оцінити ступінь фіброзу печінки за кількісною шкалою без визначення додаткових печінкових тестів і відповідного розрахунку В основу корисної моделі поставлено задачу розробки такого способу оцінки ступеня фіброзу печінки, який дозволяє зробити оцінку за КІЛЬКІСНОЮ шкалою. Спосіб виконується неінвазивним методом за допомогою інтегративного індексу, з використанням показників реогепатографп', які відображають стан печінкового кровообігу, зміни залежать від ступеня фіброзу печінки, що підтверджено морфологічними дослідженнями бюптатів, а також з урахуванням даних ультрасонографічного дослідження та лабораторних тестів. Динамічне визначення цих показників спрос СО со 4166 тить оцінку швидкості прогресування чи регресу процесу фіброзу печінки, сприятиме підвищенню ефективності лікування за рахунок оптимізації вибору лікарських засобів. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому: - обчислення показників реогепатографії, що відображають печінковий кровообіг (реографічного індексу, тривалості швидкого наповнення, діастолічного індексу), дозволить з'ясувати наявність, характер та ступінь порушення артеріального та портального кровообігу, відповідно морфологічній перебудові печінки, - вимірювання розмірів печінки при ультрасонографічному дослідженні дозволить виявити відповідні зміни маси органу, характерні для різних стадій хронічного запального процесу, чи їх відсутність; - визначення показника гама-глобулшів крові, що віддзеркалюють переважання грубодисперсних протеїнів, дозволить оцінити відповідно активність мезенхімально-запального та фіброзного процесу в печінці. Таким чином, сукупність вищезазначених позитивних ознак дозволяє оцінити ступінь фіброзу печінки за кількісною шкалою неінвазивним методом. Спосіб здійснюється таким чином. Хворому виконують реогепатографію, проводять ультрасонографічне дослідження та визначають показник гамаглобулінів сироватки крові (%). За даними реогепатографії обчислюють показники' реографічний індекс (абс), тривалість швидкого наповнення (с), діастолічний індекс (%), а за даними ультрасонографічного дослідження вимірюють розмір правої частки печінки (мм). Потім розраховують ступінь фіброзу печінки за формулою: F=-4,54-2,93PI13,4ТНшв+0,014ДІ+0,037ПЧ+0,07Г, де F - числове значення ступеня фіброзу печінки (1,2, 3,4), РІ - реографічний індекс (абс ), ТНшв - тривалість швидкого наповнення (с), Ді - діастолічний індекс (%), ПЧ - розмір правої частки печінки (мм), Г - вміст фракції гама глобул і нов сироватки Комп'ютерна верстка А Крулевский крові (%) Отримане значення F свідчить про ступінь фіброзу печінки за чисельною шкалою, 1 - слабкий фіброз, 2 - помірний фіброз, 3 - виражений фіброз, 4 - цироз. При значенні ступеню F менше 1 (в тому числі і при від'ємному значенні) констатують відсутність фіброзних змін печінки. Приклад 1 Хворий С , ЗЗр Діагноз- Хронічний гепатит С, малої' активності. Показники реогепатографії': РІ=0,3; ТНшв=0,051с, Ді=85%. Ультрасонографічне дослідження права частка печінки 165мм ліва частка печінки - 81мм, контур чіткий, ехогенність підвищена, v portae 11мм, селезінка 110х60мм. Фракція гамаглобулінів сироватки крові - 23%. F=-454-2,930,313,40,034+0,014-85+0,037-165+0,07-23=3,0, таким чином у даного хворого ступінь фіброзу печінки - F3. Біопсія печінки Різко виражений поліморфізм ядер гепатоцитів: підвищено кількість двоядерних, а також клітин з гіперхромними, великими ядрами. Орієнтовно в 30% гепатоцитів відмічається помірна білкова дистрофія. В часточках - локуси колагенізацп' стінок венозних сінусоїдів, центральних вен У портальних трактах - виражений фіброз, що проникає в часточки печінки з формуванням порто-портальних та порто-центральних септ. Приклад 2 Хворий І., 23 р Діагноз: Хронічний гепатит В, малої активності. Показники реогепатографії: РІ-0,5; ТНшв=0,072с, Ді=65% Ультрасонографічне дослідження: права частка печінки 157мм, ліва частка печінки - 76мм, контур чіткий, ехогенність не змінена, v portae 11 мм, селезінка 90х60мм Фракція гамаглобулінів сироватки крові -18%. F=-4,54-2,930,513,4 0,072+0,014 65+0,037-157+0,07x18=1,0, таким чином у даного хворого ступінь фіброзу печінки - F1 Біопсія печінки: Типові для гепатотропних вірусів пошкодження цитоплазми та ядер гепатоцитів відсутні Центральні вени звичайної структури. В печінкових часточках виявлено незначні локуси початкової колагенізації стінок венозних сінусоїдів. В портальних трактах - стабільний середній фіброз, без проникнення в часточку печінки. Підписне Тираж 37 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601