Спосіб лікування запального процесу при хронічному бронхіті і пневмонії

Спосіб лікування запального процесу при хронічному бронхіті і пневмонії за допомогою нестероїдного протизапального засобу, який відрізняється тим, що як нестероїдний протизапальний засіб використовується німесулід в дозі 100 мг 3 рази на день протягом 10 днів, при цьому здійснюють контроль ефективності лікування оцінюючи за даними клінічного стану хворих показники загального аналізу крові, С-реактивного протеїну, серомукоїду, сіалових кислот, показників функції зовнішнього дихання. (19) (21) 2001085856 (22) 21.08.2001 (24) 15.11.2001 (33) UA (46) 15.11.2001, Бюл. № 10, 2001 р. (72) Бойко Микола Григорович, Капустник Юрій Олексійович, Курочка Євген Олексійович, Бойко Дмитро Миколайович, Кайдашев Ігор Петрович (73) Бойко Микола Григорович, UA, Капустник Юрій Олексійович, UA, Курочка Євген Олексійович, UA, Бойко Дмитро Миколайович, UA, Кайдашев Ігор Петрович, UA 43303 та 27 хворих хронічним бронхітом. Клінічні приклади терапії з використанням запропонованого способу наводяться нижче. Приклад 1 Хворий П., 22 роки. Діагноз: Догоспітальна пневмонія. (№ історії хвороби 9471). Поступив у пульмонологічне відділення Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського 26.06.2001 р. Скарги при госпіталізації: болі у ділянці грудної клітини, задишку, кашель з виділенням мокротиння, загальну слабкість. Стан середньої ступеня тяжкості. Число дихальних рухі в у хвилину - 22. Перкуторно справа в нижніх відділах зниження перкуторного звуку. Аускультативно жорстке дихання, вологі різнокаліберні хрипи. Пульс 112 уд. за 1 хвилину. Ар теріальний тиск 120/80 мм рт. ст. Тони серця приглушенні, ритмічні. Живіт м'який. Печінка не збільшена. В загальному аналізі крові лейкоцитоз (9,3×109/л), зсув лейкоцитарної формули вліво (палочкоядерні нейтрофіли 14%), підвищена ШОЕ (24 мм/год). Спостерігалися позитивні гострофазові реакції: С-реактивний протеїн 2 мм, серомукоїд 0,38 г/л, сіалові кислоти 4,25 ммоль/л. Показники функції зовнішнього дихання: ЖЄЛ - 82% від повинного, ОФВ1 - 76% від повинного. Хворому призначені антибіотики, бронхолітики, німесулід по 100 мг 3 рази на день. На 11-й день лікування скарг хворий не пред'являв, стан задовільний, частота дихання - 16 за хвилину, вислуховується жорстке дихання, хрипи в легенях відсутні. Пульс 76 уд. за хв. Артеріальний тиск 120/75 мм рт. ст. Нормалізувалася картина периферичної крові: лейкоцити 7,6×109л, палочкоядерні нейтрофіли 6%, ШОЕ 12 мм/год. С-реактивний протеїн негативний, серомукоїд 0,28 г/л, сіалові кислоти 3,27 ммоль/л. Нормалізувалися показники функції зовнішнього дихання: ЖЄЛ - 94% від повинного, ОФВ1 - 97% від повинного. Контрольні показники 1. Тривалість лікування, дні 2. Тривалість ремісії при лікуванні, місяці 3. Можливість зменшення побічних явищ Приклад 2 Хворий Л., 42 роки. Діагноз: Хронічний обструктивний бронхіт в стадії загострення. ДН II ст. (№ історії хвороби 8977). Поступив у пульмонологічне відділення Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського. Хворіє протягом 10 років. В анамнезі захворювань шлунковокишкового тракту не виявлено. При госпіталізації скаржився на задишку при фізичному навантаженні, кашель з виділенням мокротиння слизовогнійного характеру, загальну слабкість. При об'єктивному дослідженні: Число дихальних рухів у 1 хвилину 24. Перкуторно над легенями ясний легеневий звук з коробочним відтінком. Аускультативно жорстке дихання та сухі розсіяні хрипи з обох сторін. Пульс 108 уд. за 1 хвилину. Артеріальний тиск 140/80 мм. рт.ст. Тони серця приглушені, ритмічні, акцент II тону на легеневій артерії. Живіт м'який. Печінка не збільшена. В загальному аналізі крові: лейкоцити 7,5-10%, зсув лейкоцитарної формули вліво (палочкоядерні нейтрофіли 8%), підвищена ШОЕ (17 мм/год). Спостерігалися позитивні гострофазові реакції: С-реактивний протеїн 1 мм, серомукоїд 0,30 г/л, сіалові кислоти 4,11 ммоль/л. Показники функції зовнішнього дихання: ЖЄЛ 62% від повинного, ОФВ1 59% від повинного. Призначені атровент по 40 мкг в інгаляціях 3 рази на день, макропен 400 мг 2 рази на добу, еуфілін 2,4% розчин 10 мл внутрішньовенне 1 раз на добу, німесулід по 100 мг 3 рази на день. Курс лікування склав 10 днів, потім продовжений прийом атровенту. На 11-й день лікування скарги на задишку зменшилися, значно зменшився кашель та кількість мокротиння. Нормалізувалася картина периферичної крові: лейкоцити 6,4×109л, палочкоядерні нейтрофіли 4%, ШОЕ 10 мм/год. Среактивний протеїн негативний, серомукоїд 0,27 г/л, сіалові кислоти 3,07 ммоль/л. Показники ФЗД покращилися: ЖЄЛ - 68%, ОФВ1 - 69%. В таблиці показана перевага способу, який заявляється у порівнянні з прототипом. Таблиця Засоби Спосіб, який пропонується 10 Відомий спосіб 14 5 міс 3-4 міс Зменшення вірогідності побічних явищ Існує велика вірогідність розвитку побічних явищ __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 2