Спосіб розробки рудного покладу

1. Спосіб розробки рудного покладу, що включає визначення контурів кар'єру, проведення розкривних робіт, видобування руди до граничної глибини кар'єру, який відрізняється тим, що визначають зону зрушення гірського масиву при відпрацьовуванні кар'єру до граничної глибини, за зоною зрушення проходять вертикальний чи похилий ствол і виконують розкриття рудного покладу нижче граничної глибини кар'єру, проходять відкаточні, доставочні, господарські і бурові виробки, розділяють рудний поклад на видобувні блоки, а в контурах видобувних блоків вибурюють висхідні чи спадні вибухові свердловини, руйнують рудний масив, видобувають зруйновану руду, транспортують її по виробках і стволу на поверхню 2. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що спадні свердловини блоків, що примикають до нижньої границі виробленого простору кар'єру, вибурюють з його дна. 3. Спосіб за ПП.1, 2, який відрізняється тим, що при витяганні руди з видобувних блоків, що примикають до дна кар'єру, між виробленими просторами видобувних блоків і кар'єру формують цілик (стелину) із масиву руди. 4. Спосіб за пп.1, 2, який відрізняється тим, що при обваленні рудного масиву видобувного блока його вироблений простір з'єднують із виробленим простором кар'єру. Корисна модель відноситься до гірничої справи і може бути використаний при відпрацьовуванні рудного покладу підземним способом після його відкритої розробки на граничну глибину. Найбільш близьким технічним рішенням, обраним як прототип, є спосіб розробки рудного покладу, що включає визначення контурів кар'єру, проведення розкривних робіт, видобування руди до граничної глибини кар'єру (Агошков М.И., Борисов С С, Боярский В.А. "Разработка рудных и нерудных месторождений" М. "Недра", 1983г. с.311-312). Недоліком відомого способу є те, що глибина зниження гірничих робіт у кар'єрі взаємозалежна з необхідністю виймання значних обсягів розкривних порід. Це визначає граничну глибину видобування рудного покладу, обумовлену економічними показниками. Крім того, значне поглиблення кар'єру негативно позначається на санітарно-гігієнічних умовах гірничого персоналу через погіршення провітрювання виробленого простору, атмосфера якого забруднюється шкідливими викидами, що виділяються при роботі гірничого устаткування й проведенні масових вибухів. підземної розробки, після витягу запасів руди в контурах кар'єру до граничної глибини. Це дозволяє поліпшити техніко-економічні показники видобутку корисної копалини і поліпшити санітарногіпєнічні умови роботи гірничого персоналу. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що спосіб розробки рудного покладу включає визначення контурів кар'єру, проведення розкривних робіт, видобування руди до граничної глибини кар'єру. Відповідно до корисної' моделі, визначають зону зрушення гірничого масиву при відпрацьовуванні кар'єру до граничної глибини. За зоною зрушення проходять вертикальний чи похилий ствол і виконують розкриття рудного покладу нижче граничної глибини кар'єру. Проходять відкаточні, доставочні, господарські і бурові виробки, розділяють рудний поклад на видобувні блоки, а в контурах видобувних блоків вибурюють ВИСХІДНІ чи спадні вибухові свердловини, руйнують рудний масив, видобувають зруйновану руду, транспортують її по виробках і стволу на поверхню. Задачею корисної моделі є удосконалення способу розробки рудного покладу за рахунок його Для зниження витрат на проведення бурових виробок східні свердловини у блоках, що примикають до нижньої границі виробленого простору кар'єру, вибурюють з його дна. ГО 4376 Для запобігання проникнення зливових вод у вироблений простір при витягу руди з видобувних блоків, які примикають до дна кар'єру, між виробленими просторами видобувних блоків і кар'єру формують цілик (стелину), із масиву руди. Для заповнення виробленого простору видобувних блоків закладним матеріалом чи розкривними породами кар'єру при обваленні рудного масиву видобувного блоку його вироблений простір з'єднують із виробленим простором кар'єру. Заявлена корисна модель ілюструється схемами, де на Фіг.1 показана вертикальна проекція покладу після розробки його відкритим способом; на Фіг.2 - розріз по А-А вертикальної проекції покладу. Спосіб реалізується таким чином. При відпрацьовуванні рудного покладу 1 спочатку визначають економічно доцільну глибину відпрацьовування з урахуванням об'єму розкривних порід, що витягаються. Визначають границі контурів кар'єру 2 по простяганню і на глибину. Виконують розкривні роботи із застосуванням підривних робіт чи без них. Розкритий рудний масив оббурюють вибуховими свердловинами і після обвалення руду витягають на поверхню кар'єру 2 для подальшої переробки У процесі відробки рудного покладу, виходячи з параметрів зони зрушення гірничого масиву, при витягу руди відкритим способом на граничну глибину проходять вертикальний чи похилий ствол 3. Запаси рудного покладу 1 розкриваються нижче нижньої границі проектної глибини кар'єру 2. Проходять відкаточні 4, доставочні 5, господарські і бурові виробки. Виходячи з фізико-механічних характеристик руди й порід, визначають оптимальні параметри видобувних блоків. Поклад 1 розділяють на окремі блоки. У контурах видобувних блоків вибурюють висхідні чи спадні вибухові свердловини 6. Після обвалення рудного масиву по випускних виробках 7 витягають руду і транспортують її по доставочних 5, відкаточних виробкам 4 і стволу 3 на поверхню для подальшої' переробки. Зниження витрат на проходку бурових і вентиляційних виробок досягається тим, що спадні свердловини 6 в блоках, що примикають до нижньої границі, виробленого простору кар'єру 2, вибурюють безпосередньо з його дна. При цьому застосовують шахтне чи високопродуктивне кар'єрне бурове устаткування. Буріння спадних вибухових свердловин 6 дозволяє зменшити їх відхилення від проектного напрямку і відповідно поліпшити якість обвалення рудного масиву. Зменшення небезпеки затоплення підземного виробленого простору може бути досягнуте за рахунок того, що при витягу руди з видобувних блоків, що примикають до дна кар'єру 2, між виробленими просторами видобувних блоків і кар'єру 2 формують цілик (стелину) 8 із масиву руди. Параметри цілика (стелини) 8 визначають, виходячи з фізико-механічних властивостей масиву й тривалості його стійкого стану на період підземної розробки рудного покладу і . При необхідності закладки виробленого простору видобувних блоків або виконання робіт зі зменшення площі земної поверхні, зайнятої під відвали, вироблений простір видобувних бпоків з'єднують із виробленим простором кар'єру 2 обваленням рудного цілика (стелини) 8. Заповнення виробленого простору видобувних блоків здійснюють гірничою породою за допомогою транспорту безупинної чи циклічної дії. Дослідження способу, який заявляється, показало, що його реалізація дозволяє поліпшити техніко-економічні показники видобутку корисної копалини, санітарно-гігієнічні умови роботи гірничого персоналу й екологічну обстановку в зоні ведення гірничих робіт. А'А "