Спосіб отримання функціонального відбитку з беззубої щелепи

Спосіб отримання функціонального відбитку з беззубої щелепи, який включає визначення зон піддатливості слизової оболонки протезного поля 3 44003 відбиткового матеріалу на слизову оболонку під час отримання відбитку регулюють шляхом прямо пропорційної зміни в'язкості матеріалу. Спосіб здійснюється наступним чином. Попередній анатомічний відбиток з беззубої щелепи отримують за допомогою стандартної перфорованої відбиткової ложки для беззубої щелепи та альгінатиої маси. За допомогою штангенциркуля підбирається оптимальний розмір ложки. Згідно інструкції замішується альгінатна маса та вноситься у ложку. Ложка розміщується у порожнині рота та проводиться пасивне оформлення країв відбитку. За отриманим відбитком відливається модель та виготовляється індивідуальна відбиткова ложка із вкороченими на 1мм краями. Функціональний відбиток отримують за допомогою А-силіконів різної в'язкості. За допомогою зміни в'язкості матеріалу з'являється можливість регулювати тиск на слизову оболонку під час отримання відбитку. Так, матеріал низької в'язкості майже не спричиняє тиску на слизову оболонку і використовується в тих місцях, де потрібно „розвантажити" слизову оболонку - у зонах атрофічної слизової оболонки та в межах „рухомого гребеня". Матеріал високої в'язкості - навпаки: „навантажує" слизову і використовується у зонах рихлої гіпертрофованої слизової оболонки. Матеріал із середньої в'язкістю використовується для отримання відбитку зі слизової оболонки із нормальною піддатливістю. Усі матеріали замішуються за допомогою автоматичного диспенсера. Для отримання чіткого відображення клапанної зони у функціональному відбитку використовують А-силікон високої в'язкості. Він має досить запасу міцності для створення опору тиску м'язів при оформленні країв. Для фіксації матеріалу до ложки використовують адгезив. Оформлення країв проводять одночасно із отриманням основного відбитку активними рухами м'язів пацієнта. Оформлення різних зон проводиться почергово, починаючи з переднього відділу. Замішаний матеріал високої в'язкості вноситься із диспенсера по краю ложки. Основна площа ложки заповнюється матеріалом вибраної в'язкості. Ложка розміщується на щелепі під тиском, що його створює лікар. Потім пацієнт активними рухами м'язів проводить оформлення клапанної зони у відбитку. Матеріал полімеризується на протязі Комп’ютерна верстка Л. Купенко 4 4,5хв. Цього часу досить для правильного та повного оформлення клапанної зони. Можливі два варіанти отримання відбитку. Обидва передбачають попереднє вивчення зон піддатливості слизової оболонки протезного поля та занесення до історії хвороби. При отриманні відбитку за першим варіантом відбувається одночасне внесення матеріалів різної в'язкості до ложки. Наприклад, потрібно отримати відбиток з верхньої щелепи. Слизова оболонка помірно піддатлива по усій площині, окрім торуса. Зону торуса потрібно „розвантажити". Вноситься матеріал високої в'язкості по краю ложки, матеріал середньої - по усій площині та матеріал низької в'язкості - у зоні торуса. При отриманні відбитку за другим варіантом відбитковий матеріал вносять до ложки почергово, а саме: спочатку вносять матеріал високої та середньої в'язкості. Після затвердіння матеріалу з відбитку вирізають зони, що потребують декомпресії, туди вносять матеріал низької в'язкості та отримують уточнюючий відбиток. Другий спосіб показаний при дуже складних анатомічних умовах слизової оболонки, коли у межах одного протезного поля спостерігається декілька типів її піддатливості. В порівнянні з прототипом, запропоноване технічне рішення дозволяє за рахунок одночасного оформлення зони замикаючого клапану і отримання основного відбитку скоротити затрати робочого часу на етапі отримання функціонального відбитку, а за рахунок регулювання тиску відбиткового матеріалу на слизову оболонку шляхом підбору в'язкості та використання А-силіконових матеріалів автоматичного типу змішування - підвищити точність відбитків, покращити якість протезів, зменшити кількість їх перебазувань, сповільнити процеси атрофії тканин протезного ложа, подовжити строки користування протезами та покращити якість життя пацієнтів. Джерела інформації: 1 .Ортопедическая стоматология / под ред. Копейкина В.Н., Миргазизова М.З. / изд. 2-е доп. М., Медицина. - 2001. 2. Каливраджиян Э.С. Повышение эффективности протезирования при полной утрате зубов // Зубной техник. - 2002. - №1. - С. 16 - 18. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освітиі науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601