Метод аутопротезування порожнистої вени

1. Метод аутопротезування порожнистої вени, що містить лапаротомію, діагностику ушкодження порожнистої вени, формування судинного аутопротеза відрізком необхідної довжини, викроєним із передньої поверхні шлунку, який відрізняється тим, що судинний аутопротез формують із підшкірної поверхневої вени, при цьому руйнують внутрішньовенозні клапани, а трансплантат формують із поздовжньо зшитих частин аутовени. 2. Метод аутопротезування порожнистої вени за п. 1, який відрізняється тим, що судинний аутопротез формують із великої підшкірної вени стегна. (19) (21) u200901192 (22) 13.02.2009 (24) 12.10.2009 (46) 12.10.2009, Бюл.№ 19, 2009 р. (72) БОЙКО ВАЛЕРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, КРАСНОЯРУЖСЬКИЙ АНДРІЙ ГРИГОРОВИЧ, ГАВРИЛОВ АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ, СМОЛЯНИК КОСТЯНТИН МИКОЛАЙОВИЧ, ТОКАРЄВ АНДРІЙ ВІКТОРОВИЧ (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ЗАГАЛЬНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ ХІРУРГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ" 3 44425 До недоліків зазначеного метода слід віднести відсутність у трансплантата адекватної для капіляризації пористості, подібну до тканини судини, яку протезують, у зв'язку з використанням для формування протеза частин органу іншої функціональної системи організму. Складність при формуванні анастомоза із-за різної товщини стінки трансплантата шлунку і порожнистої вени (як 3:1). Вимушене накладання артеріовенозної фістули, для пристосування трансплантата до умов венозного кровообігу, маніпуляції на шлунку, затягують і без того складну операцію. В основу корисної моделі поставлена задача покращення фізичних та функціональних якостей аутотрансплантата, скорочення часу оперативного втручання. Поставлена задача вирішується тим, що у методі аутопротезування порожнистої вени, що містить лапаротомію, діагностику ушкодження порожнистої вени, формування судинного аутопротеза відрізком необхідної довжини, викроєним із передньої поверхні шлунку, відповідно до корисної моделі, судинний аутопротез формують із підшкірної поверхневої вени, при цьому руйнують внутрішньовенозні клапани, а трансплантат формують із поздовжньо зшитих частин аутовени. Вибір аутовени, наприклад, великої підшкірної вени стегна, як матеріал для формування аутопротеза порожнистої вени обумовлений фізичною і функціональною відповідністю до органа, який протезують, легкістю доступу до неї і відсутністю незворотніх гемодинамічних порушень при її резекції. Можливе формування аутопротезів любого діаметру шляхом поздовжнього зшивання окремих частин аутовени з наступним формування із лоскута трубчастого трансплантату, що вкрай важливо, через те що при різних діаметрах трансплантата і судини, в якій відбувається протезування, може виникнути турбулентність кровообігу і збільшиться імовірність виникнення тромбозу. Подібний метод формування трансплантата забезпечує механічну стабільність при безперервному натяжінні функціонуючої судини, а трансплантат має адекватну для капіляризації пористість, що повністю подібна до тканини, яку протезують. Заявнику невідомо використання лоскута із поздовжньо зшитих частин аутовени для формування аутопротеза порожнистої вени. Запропонований метод здійснюється наступним чином: під внутрішньовенним наркозом виділяють велику підшкірну вену стегна, перев'язують і ізсікають її протягом всієї довжини. Рану пошарово ушивають. Одночасно з цим здійснюють доступ до протезуємої судини. При реконструкції верхньої порожнистої вени виконується серединна торако Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 4 томія з виділенням ураженої частини судини, вимірюється діаметр і довжина ділянки протезування. Велику підшкірну вену стегна розсікають вздовж її повздовжньої вісі, видаляють внутрішньовенозні клапани, частини вени необхідної довжини зшивають поздовжньо, формуючи лоскут. Потім на пластмасовій оправці формують трубчастий трансплантат таким чином, щоб частини вени трансплантату розташовувались адвентицієм зовні, а внутрішній діаметр трансплантату відповідав діаметру верхньої порожнистої вени. Трансплантат при підготовці занурюють у розчин 0,9% хлориду натрію для попередження від висихання. На верхню порожнисту вену вище і нижче її ушкодження накладають турнікети, між якими ізсікають ушкоджену частину судини, створюючи циркулярні дефекти, в які вшивають сформований раніше трубчастий трансплантат з виконанням прецизіонної техніки зіставлення анастомозуємих тканин. Контроль гемостазу. Операційна рана пошарово ушивається. При реконструкції нижньої порожнистої вени виконується серединна лапоротомія, видалення ураженоїділянки. Формування, підготовка і установлення аутотрансплантата виконується згідно з раніш приведеною методикою, на ділянці між турнікетами, установленими проксимальніше і дистальніше зони ураження, після її циркулярного ізсічення. Таким чином, виконання методу аутопротезування порожнистої вени відповідно до корисної моделі, дозволяє покращити якості аутотрансплантата за рахунок використання аутовени, наприклад, великої підшкірної вени стегна, як матеріалу для формування аутопротеза. Фізичні і функціональні якості аутовени найбільше відповідають якостям протезуємого органу, тому що і протезуємий орган і матеріал, який використовують для протезування, гістологічно ідентичні і відносяться до однієї функціональної системи організму. Однакова товщина стінок трансплантату і протезуємого органу сприяє більш якісному їх зіставленню, забезпечуючи подальшу механічну стабільність при безперервному натяжінні функціонуючої судини. Анатомічне розположення великої підшкірної вени стегна дозволяє виконувати її препарування заготівлю матеріалу для формування судинного протеза одночасно з виконанням доступу до протезуємої судини, що значно знижує час оперативного втручання, тому що дає можливість роботі двох операційних бригад одночасно. Адаптація аутотрансплантата відбувається в найкоротші строки, завдяки адекватній для капіляризації пористості, повністю подібній до тканини судини, яку протезують. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601