Спосіб вимірювання внутрішньої деформації капілярно-пористих гігроскопічних матеріалів у процесі гідротермічної обробки

Спосіб вимірювання внутрішньої деформації капілярно-пористих гігроскопічних матеріалів у процесі гідротермічної обробки, при якому для 3 45135 розміри кожного шару еталону будуть визначатися усадкою недеформованого матеріалу при вологості рівній відповідному по глибині прошарку нерозділеного зразка. А розміри прошарку зразка визначатимуться усадкою і деформацією зусиллями, що діють між шарами. Віднявши перше від другого отримують значення деформації прошарку зразка за рахунок внутрішніх зусиль в кожен момент часу гідротермічної обробки. Щоб усунути вплив зменшення вологості на кінцях зразка у способі-аналогу силові секції для розшарування випилюють на певній відстані від торця дошки. Якщо замість силових секцій використовують еталон, то незручно розшаровувати еталон великої довжини. Щоб запобігти у процесі гідротермічної обробки розбіжності умов гідротермічної обробки зразка і еталону, торцеві поверхні еталону можна ізолювати від можливого витоку вологи, наприклад, шаром парафіну, чим прирівнюють умови висушування еталону і середньої частини зразка. Для вимірювання довжини вигнутих шарів розщепленої силової секції у способі-аналогу використовують «спеціальну струбцину з накладками», що вирівнює шари. У пропонованому способі для утримання в умовах всихання шарів еталону «разом» у щільному контакті між собою також використовують такий пристрій. На відміну від прототипу шари еталону в наслідок малої товщини і практично рівномірного розподілу вологи в них не вигинаються і не потребують вирівнювання. Але Комп’ютерна верстка М. Ломалова 4 умова всихання вимагає від такої струбцини пружного притискання шарів еталону, а від прокладок можливість вільної аерації зовнішньої поверхні еталону. Таким умовам задовольняє прокладка решітчастої конструкції. Для підтвердження можливості здійснення винаходу наведемо приклад реалізації пропонованого способу. На основі 1 з одного боку встановлено два непорушних штифта 2, 3, а з другого боку в направляючих отворах ковзає паралельно до осей штифтів кронштейн 4 з штифтом 5, закріпленим навпроти штифта 3. На кронштейні на осі штифта 2 закріплено пристрій вимірювання деформацій 6 з штифтом 7, що виштовхується пружиною. Розділений на прошарки еталон 8 утримується разом пружною струбциною з решітчастою прокладкою 9 і розміщується прошарком, що досліджується, між штифтами 2 та 7. Зразок 10 встановлено між штифтами 3 та 5 прошарком, що відповідає своїм положенням затиснутому прошарку еталона (Фіг.). Пружина 11 притискає штифт 5 до зразка, і під час гідротермічної обробки кронштейн 4 разом з вимірювальним приладом 6 рухається відповідно до усадки досліджуваного прошарку зразка. Різниця між усадками зразка та еталона компенсується рухом штифта 7 вимірювального приладу 6 і змінює його покази. Таким чином в любий момент часу гідротермічної обробки можна за показами приладу 6 визначити величину внутрішньої деформації зразка 10. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601