Спосіб дослідження гемомікроциркуляторного русла шлунка людини

Спосіб дослідження гемомікроциркуляторного русла шлунка людини, що включає проведення 3 45757 ржати дані про специфіку структурної організації гемомікроциркуляторного русла слизової оболонки шлунка людини. Поставлена задача вирішується створенням способу дослідження гемомікроциркуляторного русла шлунка людини, що включає проведення стереологічного аналізу кровоносного мікроциркуляторного русла слизової оболонки шлунка людини, котрий, згідно з корисною моделлю, відрізняється комбінуванням методу наливання кровоносного русла шлунка людини 6% водним розчином чорної туші з желатином із поміщенням ділянок шлункової стінки (після фіксації та зневоднення) в щільний компаунд епоксидної смоли Епон-812. Запропонований спосіб здійснюється наступним чином: спочатку виділяли тотальний препарат шлунка під час розтину разом з частинами малого та великого чепців, а також ділянкою аорти з черевним стовбуром від людей, які не страждали за життя на хвороби шлунково-кишкового тракту. Для нейтралізації кислотного вмісту шлунка, порожнину його промивали 4% розчином питної соди, а потім відмивали в теплій проточній воді. Відпрепарувавши магістральні судини, що кровопостачають шлунок, застосовували протитоковоперехрещений спосіб наповнення його кровоносного русла ін'єкційною масою. Протитоковоперехрещений спосіб складався з канюлювання двох артерій і вен, котрі обиралися в кожному конкретному випадку таким чином, щоб вони були перехресно протилежні один до одного по великій та малій кривині шлунка. Наприклад, одним з варіантів може бути права шлунково-чепцева та ліва шлункова артерії. При цьому для вен використову Комп’ютерна верстка О. Рябко 4 ється протилежна позиція. На всі останні протилежні однойменні судини накладаються лігатури з проведенням ушивання кровоносних судин в ділянці малого чепця, шлунково-ободової зв'язки та коротких судин фундальної частини шлунка. Потім проводили перфузію кровоносних судин ізотонічним розчином хлориду натрію з додаванням 5тис. ОД гепарину з метою видалення з судин крові, що коагулювала. Затим проводили внутрішньосудинну ін'єкцію 6% водним розчином чорної туші з желатином. Після наливання судинного русла препарат поміщали в 12% розчин формаліну строком на тиждень. Після фіксації та зневоднення досить великі (приблизно 5x7 мм) ділянки шлункової стінки поміщали в щільний компаунд епоксидної смоли Епон-812. З окремих блоків були виготовлені пластинчасті шліфи різної товщини. Це досягалося шляхом низки послідовних операцій: отримання окремих поперечних розпилів за допомогою сепарувального диска; стоншування їх на наждачному папері; полірування за допомогою пасти ГОЇ; монтування одержаних шліфів на предметному склі за допомогою полістиролу. Перед останньою операцією товщину кожного шліфа вимірювали за допомогою мікрометра. У дослідженні використані шліфи завтовшки 1мм, 0,5мм, 0,2мм, вивчали які в прохідному світлі світлового мікроскопа при різних об'єктивах (2,5; 3,7; 10). Використання запропонованого способу дозволяє отримати дані про особливості конструкції гемомікроциркуляторного русла шлунка людини та провести стереологічний аналіз кровоносного мікроциркуляторного русла слизової оболонки шлунка людини. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601