Спосіб визначення якості дерев хвойних порід

Спосіб визначення якості дерев хвойних порід, що містить виміри їх діаметрів та висот, з подальшими розрахунками, який відрізняється тим, що виміри діаметрів та висот модельних дерев проводять на рівні перших мертвих та перших живих сучків, а також по середині зон сучкуватості Винахід відноситься до гасового господарства, зокрема до методів оцінки якості деревини на корню Відомо, ЩО сортність деревини встановлюють при розкрої стовбурів на сортименти та розпилюванні останніх на пиломатеріали де видно стан та розміри сучків, які впливають на якість пилопродукцм При ВІДВОДІ насаджень в рубку проводять перелік дерев, при якому визначають середні таксаційні показники деревостану, на підставі яких визначають запас насадження 3 трьох центральних ступенів товщин відбирають по три модельних дерева і роблять ВІДПОВІДНІ виміри Встановлюють розряд висот насадження та визначають запас деревини Найбільш близьким до пропонуємого винаходу є спосіб визначення сортності деревини шляхом відбору модельних дерев серед насадження, їх рубку та виміри трьох основних зон стовбура, після чого можна встановити приблизно сортність ділової деревини (О И Полубояринов Сучковатость древесного сырья Л 1972 Стр 31 -35) Цей спосіб дозволяє оцінювати ту деревину, яка вже зрізана, тобто для проведення оцінки витрачається велика питома енергія Недоліком цього способу є те, що сортність пилопродукцм може бути встановлена тільки після и виготовлення (ГОСТ 8486-66) Винаходом ставиться завдання оцінки деревостану на пні Пропонується спосіб визначення якості дерев хвойних порід, що містить виміри їх діаметрів та висот, з подальшими розрахунками, який відрізняється тим, що виміри діаметрів та висот модель них дерев проводяться на рівні перших мертвих та перших живих сучків, а також по середині зон сучковатості По цим даним проводять розрахунок об'ємів зон стовбура в залежності від сучковатості, а по співвідношенню цих зон судять про якість деревини На фіг 1а показано поздовжній переріз стовбура з першими мертвими сучками на висоті 7 - 8м На фіг 16 показано поздовжній переріз стовбура, на якому перші мертві сучки знаходяться на висоті 11-12м Наприклад На фіг 1а, об'єм стовбура складає 1,08м3 При цьому об'єм безсучкової деревини складає 0,43м , або 40%, об'єм зони стовбура з сучками, які не зрослися становить 0,38м3, або 35%, та об'єм зони стовбура з сучками що зрослися - 0,27м3, або 25% від загального об'єму стовбура На фіг 16, об'єм стовбура складає 0,86м3 При цьому об'єм безсучкової деревини становить 0,46м3, або 53%, об'єм зони стовбура з сучками, які не зрослися становить 0,24м3, або 29%, та об'єм зони з сучками що зрослися - 0,24м3, або 18% Аналізуючи ці приклади робимо висновок, що на фіг 16, не дивлячись на менший загальний об'єм стовбура, вихід безсучкової деревини (ВІДПОВІДНО І дощок вищого гатунку) буде більший, що дає можливість більш об'єктивно оцінити вартість лісонасаджень за даними показниками на корені Для визначення співвідношення безсучкової та сучкової деревини заміряють висоту прикріплення першого мертвого сучка та діаметр стовбура на цій висоті Потім заміряють висоту місця знаходження першого здорового сучка та діаметр стовбура на цій висоті Далі вимірюють загальну висо О о ю З 47520 4 ту дерева та його діаметр на пні Після чого виміцими даними визначають об'єм трьох зон стовбура рюють діаметри на середині кожної з трьох зон За та їх співвідношення £5 Фіг. ДП «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) вул Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119, Україна (044)456-20 90 ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)216-32-71