Спосіб формування декоративних кущів з хвойних деревних порід

Винахід відноситься до галузі комунального господарства і може бути використаний в інших гал узях народного господарства для формування декоративних кущів з молодих рослин хвойних деревних порід. Для озеленення певної земельної ділянки (при створенні парків, садів, скверів, або невеличких зелених куточків перед фасадами різних підприємств, установ та офісів) поряд з декоративними деревами використовуються і кущі. Однак асортимент хвойних к ущів у порівнянні з листяними набагато бідніший. В той ж е час вони відзначаються декоративністю та естетичністю на протязі цілого року. Особливо ефектними є композиції з участю таких кущів на газонах обмежених розмірів, які часто створюють біля садиб, на дачних ділянках тощо. Місцеві та інтродуковані декоративні кущі хвойних порід (туя, рідше ялівець, кипарисовик, тис) далеко не завж ди мають привабливий вигляд внаслідок всихання чи вигинання бокових гілок . Від значного налипання мокрого снігу або від вітру вигинаються навіть їхні стовбури, що інколи призводить до пошкодж ення рослин. Окрім того більшість таких кущів не е довговічними. Вже після 10 - 15 років їх стан та естетичний вигляд здебільшого погіршується. Високорослі декоративні хвойні деревні породи (ялина, ялиця, дугласія, сосна) після обрізки або втрати з якихось причин центрального пагона з частиною крони втрачають привабливість, утворюючи багатовершинність, ослаблюються, що інколи призводить до їх уси хання. Наглядним прикладом цьому мож е служити ялина колюча (Picea pungenspungens Engelm .) з її загальновідомими високодекоративними формами: голубою (giauca) та сріблястою (argenteaa). Штучна зміна природної форми деревних рослин застосовується в декоративному садівництві з давніх давен. Початки її зафіксовані ще в стародавньому Римі. Основними рослинами для цього служ или самшит, мирт, розмарін, тис. З часом це мистецтво забувалось, періодично відновлювалось, про що детально сказано в класичній роботі Колосникова А.И. Декоративная дендрология / Искусственное изменение формы древесных растений. - 1974. - С.101 - 114). Однак про обрізку хвойних дерев тут сказано мало. Дещо більш конкретніше про це подано в монографії (Брікелл К. Обрезка растений. - 1992. - С.187), де вказується про мож ливість обрізки хвойних дерев у молодому віці. Це ж прослідковується і в роботі чеських авторів. Однак конкретних способів формування кущів з хвойних дерев ніде не відмічено. Аналіз спеціальної літератури з цього питання показав, що серед науковців і практиків склалася думка про недоцільність обрізки крон таких дерев. Наш багаторічний досвід засвідчує мож ливість застосування пропонованого способу формування декоративних кущів з хвойних видів деревних порід. Найбільш близьким прототипом даного способу мож на вважати згадану монографію К. Брікелла, в якій детально висвітлена технологія обрізки крони плодових і декоративних дерев та кущів. Як і в більшості публікацій з цього питання, тут застерігається, що обрізка крон дорослих хвойних дерев, за винятком тиса, не бажана, бо вони погано відновлюють крону, втрачають декоративність, не є довговічними. Однак це не відноситься до молодих рослин. Тут таки автор вказує, що безштамбова форма підходить також для більшості хвойних видів. Ос таннє прямо підтвердж ує можливість формування кущів пропонованим способом. Метою цього винаход у є ус унення всіх названих вище недоліків, даючи при цьому також ніби друге ж иття безвершинним молодим рослинам порівняно малочисельного асортименту хвойних деревних порід. Вказана мета досягається тим, що стовбурець дерева перед початком вегетації зрізують на відстані 1 - 2см вище від ниж нього життєздатного річного кільця, здорові гілки якого спрямовані в різні сторони світу. При цьому їх повинно бути мінім ум чотири. Слід зазначити, що сам поперечний (торцевий) зріз краще робити дещо косим (на 6 - 10°), щоб на ньому менше затримувалася волога від атмосферних опадів. Площину цього зрізу покривають садовим варом, або олійною фарбою. Якщо ниж ні кільця мають лише 1 - 3 здорові гілки, то їх слід акуратно обрізати в рівень зі стовбурцем. Зрозуміло, що так само мають бути обрізані сухі, напівсухі та значно пошкодж ені гілки залишеного річного кільця. Здорові ж гілки новоствореного куща в результаті комплексу дій фототропізму, геотропізму, лабільності фотосинтетичного апарату та його адаптації до нових умов внаслідок зміни їх освітлення вж е через 4 - 7 років щільно сходяться над торцевим зрізом, утворюючи кущоподібну рослину з кроною від кулевидної до конусоподібної форми (див. фото (фіг.)). Часто поряд зі зрізом від сплячих бруньок відростають нові пагони, що додатково ущільнюють крону. Обрізкою гілок мож на надавати рослинам і інших форм. Слід зазначити, що хвоя на таких куща х дрібніша, дещо с вітліша, проте пагони вкриті нею густіше. Приріст в висоту цих с формованих кущів менший, аніж у дерев цього виду. Здебільшого він складає лише 4 - 12см в рік. Наші обстеження експериментальних рослин дають підставу ствердж увати, що формування декоративних кущів з хвойних деревних порід описаним вище способом найбільш .доцільне тоді, коли вік молодих дерев не перевищує 8 - 12 років. В такому віці діаметр поперечного перерізу біля ниж ніх річних кілець досягає 5 - 10см. Зі збільшенням віку і діаметру дерев ж иттєздатність і естетичність сформованих кущів помітно знижується.