Спосіб тривалого ендопортального введення медикаментозних засобів

Спосіб тривалого ендопортального введення медикаментозних препаратів шляхом катетериза ції однієї з вен ворітної системи, який відрізняється тим, що ендопортальне введення медикаментозних препаратів проводять через катетер, уведений у відвідний кінець попередньо мобілізованої та пересіченої вени брижі висхідної або сигмоподібної кишки, яку виводять у підшкірножирову клітковину і фіксують до шкіри розміщеною навколо ниткою, кінці якої виводять на передню черевну стінку і зав'язують до перекриття просвіту вени після видалення катетера. Корисна модель відноситься до медицини і може бути використана для лікування гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини, які супроводжуються токсичним ураженням печінки - панкреатиту, гострої кишкової непрохідності, перитоніту, а також для лікування абсцесів печінки, холангіоліту тощо Ефективний вплив на паренхіму печінки в умовах токсико-бактеріального її ураження внаслідок різноманітних інтраабдомінальних патологічних процесів, боротьба з печінковою недостатністю, відновлення функції печінки - одна із невирішених та надзвичайно актуальних проблем абдомінальної хірургії. Це обумовлено тим, що печінка є першим і основним бар'єром на шляху патогенних субстратів, що поширюються через систему ворітної вени, яка є основним шляхом відтоку крові від органів черевної порожнини. В умовах важких запально-деструктивних захворювань масивне ураження печінки токсинами і мікроорганізмами є основною причиною розвитку печінкової недостатності, що значно погіршує прогноз захворювання і є однією із найбільш частих причин смерті таких хворих. Дана корисна модель спрямована на розробку такого методу ендопортального введення медикаментозних препаратів, який дозволив би локально підводити до печінки медикаментозні засоби, створювати у паренхімі високу їх концентрацію, був би простим у виконанні, не потребував багато часу та значних матеріальних затрат. Прототип описаний в книзі Комаров Б.Д., Лужников Е.А., Шиманко И.И. Хирургические методы лечения острых отравлений.- М.: Медицина.С.232-245. 3 метою ендопортального введення використовують бужування та реканалізацію пупкової вени, в яку вводять катетер, через який проводиться інфузія відповідних препаратів Проте даний метод має суттєві недоліки. Для проведення маніпуляції необхідні спеціальні бужі. Бужування пупкової вени проводиться всліпу, лікар часто не бачить самої вени, яка оточена клітковиною круглої зв'язки печінки. Пупкова вена має досить значну, до 15-20см протяжність, що затрудняє маніпуляцію, призводить до перфорації стінки судини зондом. Крім того, часто ступінь облітерації вени не дозволяє взагалі провести її реканалізацію. У хворих із явищами гепатомегалм, цирозу печінки, гепатиту така процедура нерідко унеможливлюється внаслідок грубих анатомічних порушень у ділянці воріт печінки Все це є причиною того, що виконання бужування та реканалізації* пупкової вени можливе не більше як у 60% хворих. При розробці способу ендопортального введення медикаментозних засобів поставлена задача розробити такий спосіб, який би був позбавлений вказаних недоліків, тобто, був міг би бути виконаним практично у всіх необхідних випадках, був простим і швидким у виконанні. Поставлена задача досягається наступним чином (Фіг. 1). Під час оперативного втручання проводиться мобілізація і пересічення ближче до початку однієї з вен (4) брижі висхідної або сигмовидної кишки (6) з навколишньою клітковиною на протязі 6-7см. Привідний відділ судини перев'язується, а у відвідний уводиться катетер (2) і фіксується лігатурою (3). Дефект у очеревині, що покриває брижу зашивається Катетер виводиться назовні через додатковий розріз у боковій ділянці CM