Спосіб внутрішньоартеріального введення лікарських препаратів

Спосіб внутрішньоартеріального введення лікарських препаратів шляхом непрямої катетеризації магістральної артерії нижньої кінцівки, який відрізняється тим, що виконують артеріотомію на заданному рівні магістральної артерії, в артеріотомічний отвір вшивають аутовену і вводять в неї катетер, не доводячи його до вено-артеріального анастомозу на 2-3 мм, потім катетер фіксують до аутовени у декількох місцях шляхом обв'язування та виводять назовні. (19) (21) 97073991 (22) 28.07.1997 (24) 16.10.2000 (33) UA (46) 16.10.2000, Бюл. № 5, 2000 р. (72) Клименко Володимир Микитович, Клименко Андрій Володимирович, Захарчук Олександр Валентинович (73) Клименко Володимир Микитович, Клименко Андрій Володимирович 28635 - введення виконують шляхом непрямої катетеризації. Цей спосіб має ряд недоліків, а саме: анатомічно важко ідентифікувати низхідну артерію коліна, яка у цілому ряді випадків через невеликий діаметр не є придатною для катетеризації; практично неможливо встановити катетер точно в зоні устя цієї артерії, щоб кінець його не звисав в отвір (просвіт) магістральної артерії та не став причиною її тромбозу. Певна частина лікарських препаратів через віддаленість місця введення (нижня третина стегна) губиться, не доходячи до стопи, в результаті розподілу по численним артеріальним гілкам, які відходять на цьому відрізку магістральної артерії і вертаються по венах до серця. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення способу внутрішньоартеріального введення лікарських препаратів шляхом використання аутовени, яку вшивають в магістральну артерію для її непрямої катетеризації, що забезпечить підвищення ефективності лікування і зниження ускладнень. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який включає непряму катетеризацію магістральної артерії нижньої кінцівки новим є те, що на заданому рівні магістральної артерії виконують артеріотомію, в артеріотомічний отвір вшивають аутовен у і вводять в неї катетер, не доводячи його до вено-артеріального анастомозу на 2-3 мм, потім катетер фіксують до аутовени у декількох місцях шля хом обв'язування та виводять назовні. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що пропонуються, та технічним результатом полягає у такому. Використання аутовени забезпечить можливість катетеризації магістральної артерії у всіх без винятку випадках; кінець катетера візуально точно встановлюється як раз на рівні входу в магістральну артерію; не обмежується діаметр катетера; аутовена вшивається в кінцеву зону магістральної артерії в місті розподілу на артерії гомілки, що дає змогу максимальній кількості введених лікарських препаратів розподілятися в межах артеріального басейну гомілки та стопи без втрат через холостий відтік по другорядних артеріях, яких немає в цій топографо-анатомічній зоні. Вищезгадані позитивні моменти способу, що пропонується, дозволяють з максимальною ефективністю використовувати принцип катетеризації магістральної артерії для доставки лікарських препаратів до зони ураження стопи та дистальної частини гомілки. Спосіб здійснюють таким чином. Під провідниковим знеболюванням або перидуральною анестезією медіальним доступом у верхній частині гомілки виділяють кінцевий відділ підколінної артерії, в межах рани забирають сегмент великої підшкірної вени (приблизно 1012 см); виконують артеріотомію підколінної артерії і роблять анастомоз з сегментом вени без її реверсії. В сегмент вени вводять катетер, кінець якого не доводять до анастомозу на 2-3 мм. Катетер фіксують у вені шля хом обв'язування його над веною 3-4 рази, заповнюють гепаринізованим розчином і виводять на поверхню. Рану пошарово зашивають. Катетер з'єднують з приладом для безперервного введення лікарських препаратів в артеріальне русло гомілки. Препарати можна вводити таким способом протягом 10-12 діб. Виділення дистальної частини підколінної артерії для подальшого анастомозування з сегментом аутовени вигідне тим, що це максимально раціональний рівень введення лікарських засобів в артеріальне русло гомілки та стопи, на. цьому рівні вже немає другорядних артерій, які не беруть участі у кровопостачанні гомілки і стопи і по яких мав би місце "холостий" відтік препаратів, які вводяться. Приклад. Хвора К., 71 рік, була госпіталізована у гр удні 1996 з задавненою гнійно-некротичною флегмоною лівої стопи на фоні декомпенсованого цукрового діабету. Незважаючи на адекватне хірургічне втручання:, що було спрямоване на розтин флегмони і запливів під підошовний апоневроз, внутрішньовенне введення двох антибіотиків, до яких була чутлива мікрофлора рани, гнійний процес прогресував. 20.12.1998, зважаючи на безперспективність лікування, що проводилось, та загрозу ампутації нижньої кінцівки, була зроблена операція: непряма катетеризація магістральної артерії лівої кінцівки через вшитий в ліву підколінну артерію сегмент аутовени; дистальна резекція стопи. Протягом 7 днів проводилось цілодобове внутрішньоартеріальне введення препаратів (антибіотики, дезагреганти, спазмолітики, анальгетики). Гнійний процес був купований, з'явились соковиті здорові грануляції, мала місце епітелізація дефекту рани. Таким чином, максимальна концентрація лікарських препаратів в артеріальному руслі стопи і гомілки дала змогу уникнути ампутації кінцівки. Запропонованим способом було прооперовано 5 хворих з гнійно-некротичними ураженнями стопи та дистальної частини гомілки. Віддалені результати простежені в термін від 8 місяців до одного року. У всіх хворих вдалося врятува ти кінцівки, обмежившись лише у двох з них економною ампутацією дистальної третини стопи. 2 28635 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 34 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3