Спосіб оцінки селекційного матеріалу овочевих культур на жаростійкість на ранніх етапах онтогенезу

Спосіб оцінки селекційного матеріалу овочевих культур на жаростійкість на ранніх етапах онтогенезу, що включає відбори по основних селекційно вагомих ознаках, який відрізняється тим, що проводять відбори по довжині проростка за допомогою коефіцієнта жаростійкості: (b a) d 100 % (d c ) a , де R - жаростійкість зразка, a - довжина проростка у варіанті з прогріванням до дії високою температурою (перше вимірювання), b - довжина проростка після прогрівання (друге Корисна модель відноситься до галузі сільського господарства до селекції культур. Відомий спосіб, який включає відбори по основних селекційне вагомих ознаках (В.Ф. Белик Методика физиологических исследований в овощеводстве и бахчеводстве, Москва, 1970, с 196-197). Недоліком цього способу є те, що спосіб дає оцінку жаростійкості листкам рослини і не дозволяє дати оцінку жаростійкості рослини вцілому. Задачею корисної моделі є оцінка селекційного матеріалу перцю солодкого, баклажану, помідора, огірка на жаростійкість на ранніх етапах онтогенезу. Поставлена задача досягається тим, що проводять відбори по довжині проростка за допомогою коефіцієнта жаростійкості, який розраховується за формулою: (b a) d R 100 % (d c ) a R - жаростійкість зразка a - довжина проростка у варіанті з прогріванням до дії високою температурою (перше вимірювання); b - довжина проростка після прогрівання (друге вимірювання); c - довжина проростка при першому вимірюванні в контролі; d - довжина проростка при другому вимірюванні в контролі. Дослідження проводили в відділі селекції овочевих і баштанних культур Інституту південного овочівництва і баштанництва УААН у 2007-2009 роках. Оцінка жаростійкості проводилася по ростовій реакції проростків перцю солодкого, баклажану, помідора, огірка після прогрівання. Насіння сортів перцю солодкого, баклажану, помідора, огірка (по чотири чашки Петрі, по 50 шт. насінин в кожній з них) поміщалося в термостат на пророщування при +25 °С. Через 1,0 - 2,5 доби в усіх чашках Петрі проводили перше вимірювання проростків (з точністю до 0,1 см). Половина чашок Петрі з насінням (дві повторності з чотирьох) служила контролем, і після першого вимірювання, поверталася в термостат з температурою +25 °С. Другу половину насіння (дослід) зразу ж після вимірювання поміщали в другий термостат з температурою +39....+43 °С. Ця температура диференціює зразки по їх подальшій ростовій реакції. Через шість годин насіння, прогріте при +39....+43 °С, знову переставляли в перший термостат на початковий режим пророщування (+25 °С), де росли контрольні зразки. Через одну-дві доби проводили друге вимірювання проростків у всіх чашках Петрі. R вимірювання), c - довжина проростка при першому вимірюванні в контролі, (19) UA (11) 47935 (13) U d - довжина проростка при другому вимірюванні в контролі. 3 47935 При проведенні першого вимірювання відбраковували (вилучали) все непроросле насіння, щоб його більш пізнє проростання не позначилося на результатах досліду. Після обчислення середньої довжини одного проростка по всіх варіантах досліду визначалося відношення абсолютного приросту (різниця між другим і першим вимірюванням проростків) до довжини проростка при першому вимірюванні як при прогріванні, так і в контролі: b a K1 a , Комп’ютерна верстка І.Скворцова 4 K2 d c d , де K1 - відношення абсолютного приросту до первинної довжини проростка при прогріванні; K2 - те ж в контролі; Потім обчислювалася жаростійкість (R) зразка. K1 (b a) d R 100 % R 100 % K2 (d c ) a , або Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601