Спосіб вилучення урану

1. Спосіб вилучення урану, що включає його вилуговування з рудної сировини розчином сірчаної кислоти в присутності окислювача - азотної кислоти, який відрізняється тим, що вилуговування та окислення урану з переведенням його в розчинний стан здійснюють з додаванням карбаміду та фтористих сполук. 2. Спосіб вилучення урану за п. 1, який відрізняється тим, що як карбамід і азотну кислоту застосовують азотнокислий карбамід. (19) (21) u200909822 (22) 28.09.2009 (24) 26.04.2010 (46) 26.04.2010, Бюл.№ 8, 2010 р. (72) СКРИПКО МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ, КОРОВІН ЮРІЙ ФЕДОРОВИЧ, КОРОВІН ВАДИМ ЮРІЙОВИЧ, ПОГОРЄЛОВ ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, МЕРКУЛОВ ВІКТОР АНАТОЛІЙОВИЧ, РОЖКОВ ЄВГЕНІЙ МИХАЙЛОВИЧ (73) ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО ФІРМА "РЕКОРД", СКРИПКО МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ 3 49189 Відомо, що для вилуговування урану з висококременистих руд необхідна значна витрата сірчаної кислоти. Це дорого, тим більш, що основна її маса іде на вилуговування непотрібних і навіть шкідливих домішок (наприклад, заліза). В даному способі зменшення витрати кислоти досягається вилуговуванням руди під тиском кисню. Практика підтверджує, що при здійсненні реакції окислення двоокису урану киснем в автоклавах швидкість його розчинності залежить від концентрації кислоти в розчині, температури і тиску. Між тиском і температурою існує пряма залежність: зростання цих параметрів призводить до збільшення швидкості розчинності двоокису урану. Таким чином, інтенсифікація процесу дещо сприяє вилученню урану та економить сірчану кислоту. Однак застосування даного способу для вилучення урану з висококременистих руд вимагає жорстких умов вилуговування: тонкого подрібнення, високої температури, тривалого часу, високої кислотності. В цілому це негативно відбивається на собівартості кінцевого продукту, тому що потребує значних енерговитрат, які неадекватні ефективності вилучення урану. Крім того, при застосуванні в якості окислювача азотної кислоти або її солей в умовах високої температури і в процесі самої реакції: UO2 + H2SO4 + 2HNO3 ----- UO2SO4 + 2Н2О + 2NO2 виділяються окисли азоту, що потребує значних фінансових вливань для оснащення технологічного процесу газоочисними установками. Задачею корисної моделі є усунення вищезгаданих недоліків, а саме - підвищення ефективності вилучення урану з рудних матеріалів та зменшення собівартості кінцевого продукту шляхом удосконалення технологічного процесу. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що в способі вилучення урану, який включає його вилуговування з рудної сировини розчином сірчаної кислоти в присутності окислювача - азотної кислоти, відповідно до корисної моделі, вилу Комп’ютерна верстка Л. Купенко 4 говування та окислення урану з переведенням його в розчинний стан здійснюють з додаванням карбаміду та фтористих сполук. Причому в якості карбаміду і азотної кислоти застосовують азотнокислий карбамід. Відомо, що процес окислення урану для висококременистих руд ускладнюється екрануванням сполук урану сполуками інших елементів. Тому для ефективного вилуговування урану необхідно провести руйнування кристалічної решітки мінералів, які містять кремній, щоб мати доступність хімічних реагентів до сполук урану. Наявність фтористих сполук, які реагують зі сполуками кремнію, вирішують цю проблему. В запропонованому технічному рішенні карбамід у розчині з мінеральними кислотами утворює хімічні сполуки - адукти, які сприяють зменшенню ступеню розкладання азотної кислоти, тобто карбамід нейтралізує виділення окислів азоту за наступною реакцією: N0 + N02 + CO(NH2)------2N2 + СО2 = 2Н2О Отже, карбамід зменшує ступінь розкладання азотної кислоти за рахунок утворення адукту - CO (NH2)2. HNO3. Крім того, карбамід виконує функцію інгібітора корозії металу технологічного обладнання (Див. Краткая химическая энциклопедия. М.: 1969, т. 2, с. 227). Даний технічний результат забезпечується тільки при дотриманні всіх заявлених ознак. Спосіб здійснюють наступним чином. Рудний концентрат природного урану вилуговують розчином сірчаної кислоти в присутності окислювача азотної кислоти, в який додають карбамід і фтористі сполуки. З утвореної пульпи виділяють нерозчинний залишок та отримують розчин урану. Результати лабораторних досліджень із застосуванням запропонованого способу підтвердили його ефективність. Так, в порівнянні з відомими способами, збільшення вилучення урану на стадії вилуговування досягло 20%. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601