Спосіб виробництва декоративної штукатурки “ревіта”

1. Спосіб виробництва декоративної штукатурки, що включає подрібнення мінеральної сировини, відсів зернистої частки, фракціонування зерен 33732 у світлі і темні тони. Вибирають породи зі середньозернистою текстурою з розміром мінеральних зерен (1-5 мм) сумірним із необхідною крупності дробленої породи (1-3 мм). Спочатку породу руйнують за рахунок стискальних зусиль, на останній стадії за рахунок стирання. При виконанні цих умов кристалічно-зернисті породи руйнуються переважно по площинах з ослабленим зв'язком площинам спаювання, що розділяють мінеральні зерна. Це сприяє збільшенню у роздробленій однокольоровій породі часток крупністю 1-3 мм, а в барвисто розфарбованій - часток світлих і темних кольорів. Роздрібнення порід провадиться в декілька стадій у щокових і валкових дробарках, де зруйнування відбувається переважно за рахунок стискальних зусиль. Граничний розмір кінцевої крупності роздрібнення вибирають в інтервалі від 1 до 3 мм залежно від необхідного розміру галечника. При цьому враховують зменшення крупності галечника на 10-30% порівняно з роздріблюваними частками в зв'язку з їхнім обточуванням у процесі абразивного опрацювання. Дроблений продукт замочують і подають на гідроциклони, де з нього виділяються дрібні частки. Зернисту частину, що залишилася, розміром 0,53,0 мм, піддають абразивному опрацюванню в обертальному барабані, наприклад у барабані кульового млина після виймання з неї куль, шляхом обточування часток породи у водяному середовищі разом із роздріблюваним абразивом. Розмір часток абразиву повинний бути в 2-3 рази більше розміру часток породи (5-10 мм). Для грубого абразивного опрацювання й обточування часток породи в галечник використовують грубозернистий абразив, наприклад, дроблений і попередньо обкатаний корунд із грубозернистою структурою, для шліфовки галечника - із дрібнозернистою структурою. Оптимальне завантаження барабана - 40% від його обсягу, причому в рівній кількості по обсягу завантажують абразив і породу. При обертанні барабана різноманітні за формою кутасті частки породи захоплюються потоком води і, перекочуючись по похилій стінці барабана разом із частками абразиву, зтираються і, зкругляючись, приймають форму галечника. Одночасно ліквідуються частки-зростки різних по кольору мінералів за рахунок здебільшого стирання менше тривкої речовини. Коли основна маса часток породи прийме округлу форму і ліквідуються зростки, опрацювання закінчують, матеріал вивантажують, відсівають частки абразиву, а галечник очищають у гідроциклоні від дрібних часток (-0,5 мм) і знову завантажують у барабан, аналогічний описаному, але заповнений частками дрібнозернистого абразиву, що при обертанні барабана шліфує галечник. В міру стирання часток з'являються тонкі мулисті шлами, що, знаходячись між частками породи й абразиву, виконують роль мастила, і процес обточування різко сповільнюється. Тому при абразивному опрацюванні в барабан подають воду і зміною її витрати домагаються умов вимивання мулистих часток із матеріалу і їхнього висновку з порожнини барабана в злив. Процес шліфовки рахується завершеним коли на поверхнях галечників немає сторонніх матеріалів і помітних бороздок залишених абразивом. Після розвантаження барабана і відділення галечника від абразивних і мулистих часток, що залишилися, його фракціонують шляхом мокрого розсіву на багатодечних віброгрохотах. Розмір отворів суміжних сит гуркоту не повинний відрізнятися більш ніж на 0,5 мм. Чим менше цей розмір, тим краще галечник розділяється по щільності, тим більше компактна і рівномірна укладка галечника в прошарку штукатурки, тим краще її зовнішній вигляд. При крупності роздрібнення 3 мм у залежності від форми часток, наявності в них зростків, можна одержати 3 або 4 фракції галечника, розміром 0,5-1,0 мм; 1,0-1,5 мм; 1,5-2,0 і 2,0-2,5 мм. Якщо галечник виготовляється з одноколірних порід, то на цьому етапі його виготовлення завершується. Змішуванням однакових фракцій галечника, виготовленого з різних по колірній гамі порід, у різноманітному сполученні кольорів і відтінків одержують нові колірні композиції. Запропонованим способом передбачено виготовляти галечник однотонних кольорів і відтінків із гірських порід, що складаються з темно- і світлопофарбованих мінеральних зерен, - смугастого габро, гранітів, діоритів, їхніх різновидів тощо, а також очищати галечник від небажаних домішок, наприклад, включень породи бітумінозних твердих речовин, графіту та ін. Для цього барвисто розфарбовані породи піддають роздрібненню й абразивному опрацюванню по описаній схемі, а після фракціонування кожну фракцію розділяють по щільності в гравітаційному полі. При цьому важкі, пофарбовані в темний колір зерна відокремлюють від легких зерен, пофарбованих у світлі тони. Такий розподіл обумовлений тим, що колір породи, інтенсивність її фарбування і щільність визначаються речовинним складом мінералів, що утворюють породу, і наявністю в них сторонніх мікродомішок, що надають породам того або іншого колірного відтінку. Речовинний склад мінералів залежить від поширення мінеральних елементів у земній корі, а тому що з елементів, що входять до складу гірських порід, у першу п'ятірку по поширенню входять кремній, кальцій, і залізо, то головним чином ці елементи в складі силікатів і утворили 80% земної кори. Кремній і кальцій входять до складу порід у вигляді кварцу (питома вага 2,65 г/см3) і кальциту (питома вага 2,75 г/см3) - мінералів молочно-білого кольору, залізо - у вигляді магнетіту (питома вага 4,8-5,3 г/см3) - мінералу чорного кольору і бурочервоного гематиту (питома вага 5,3 г/см3). Ці мінерали і визначають колір, інтенсивність фарбування і щільність гірських порід. Головним елементом магматичних гірських порід є кремній. Мінеральне зерно кварцу без домішок щодо легени і світлі. Зі збільшенням утримання заліза у виді магнетіту, силікатний мінерал офарблюється від білого, сірого до чорного, гематиту - від білого, рожевого до червоного кольору. В міру збільшення інтенсивності фарбування мінералів, їхня питома вага збільшується з 2,7 до 4,4 г/см3. Оскільки в межах одного родовища склад однакових мінералів, їхній колір і інтенсивність фарбування практично не змінюються, що пояснюєть 2 33732 ся рівними умовами формування порід у невеличких обсягах, то поділ мінеральних зерен по інтенсивності їх забарвлення адекватний поділу по кольорам. Головним мінералом осадових порід є кальцит, кварц відіграє другорядну роль. Магнетіт і гематит офарблює ці породи в сірі і рожевочервоні тонн. У основному карбонатні породи однотонні, але при наявності включень бітумінозних речовин і графіту з питомою вагою 2,0-2,2 г/см3 набувають брудного непривабливого виду. Ці домішки легко відокремлюються в гравітаційному полі від більш важкого кальциту (питома вага 2,75 г/см3) - провадиться очищення галечника. Гравітаційний поділ крупного галечника (фракція 1,5-2,0 і 2,0-2,5 мм) здійснюється на відсадочних машинах, де регулюванням режиму пульсації води щодо прошарку галечника у вертикальному напрямку домагаються прискореного переміщення важких (темнофарбованих) фракцій галечника униз, а легких (світлофарбованих) нагору. Після перечищення важких фракцій, при наявності зростків, вони відправляються на додаткове абразивне опрацювання. Для дрібних фракцій галечника (0,5-1,0 і 1,01,5 мм) і при його очищенні від небажаних домішок гравітаційний поділ проводять на концентраційних столах. Шляхом дозованої подачі матеріалу на деку столу, регулювання частоти й амплітуди коливання деки, її кута нахилу і витрати води встановлюють режим, що сприяє розшаруванню матеріалу на три потоки: важкі фракції галечника (темно пофарбовані), промпродукт (зростки) і легкі (світлопофарбовані). Після перечистки промпродукту зростки повертають на абразивне опрацювання. Отриманий у такий спосіб галечник використовують окремо або змішують із галечниками, одержуваними з іншої породи, домагаючись нових колірних композицій. Завершується виготовлення декоративної штукатурки перемішуванням галечника зі зв'язувальною речовиною. Як сполучний використовують мінеральний пластичний клей для штукатурних робіт на акрилової основі, наприклад "Акронал 290", або аналогічний йому. Кількість сполучного вибирають з умов легкої укладки й утримування прошарку штукатурки (2-3 мм) на вертикальній стіні. Витрату сполучного вибирають у межах 2325% від маси галечника. Змішування галечника з клеєм роблять у змішувачі з мішалкою роторного типу, або в іншому устрої, призначеному для змішання зернистих матеріалів із грузлою рідиною. При використанні в декоративній штукатурці шліфованого галечника поліпшуються її пластичні властивості і вона більш рівномірно покриває поверхню. Після нанесення штукатурки зв'язувальна речовина під дією капілярних сил стягається з гладкої поверхні галечника в місця контакту між частками, завдяки чому на вільній поверхні галечника утворюється тонка і тому прозора плівка, що покращує зовнішній вигляд декоративного покриття. У місцях контакту між частками і часток із стінкою концентрується зв'язувальна речовина, підвищується сила зчеплення між ними і міцність декоративного покриття в цілому. Через зменшення товщини плівки на вільній поверхні галечника зменшується потреба в сполучній добавці і її витрата знижується від 30% до 23-25% по масі. Запропонований спосіб, завдяки прозорій плівці зв'язувальної речовини, дозволяє використовувати для декоративного оздоблення фасадів будинків і внутрішніх стін помешкань барвного розфарбовані гірські породи, що не вигорають під дією сонячних променів і мають привабливий зовнішній вигляд. Використовувана література - із матеріалів заявки. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3