Спосіб одержання флюсу з відходів металургійного виробництва

Спосіб одержання флюсу з відходів металургійного виробництва, що включає транспортування 3 49390 відно до корисної моделі, на шар рідкого конвертерного шлаку, злитого до траншеї, подають флюсуючі кальцієвмісні матеріали у вигляді відходів виробництва і/або використання вапна, а після охолоджування, дроблення і сортування за фракційним складом проводять магнітну сепарацію кожної фракції конвертерного шлаку, і отриману мінеральну складову конвертерного шлаку кожної фракції надалі використовують як флюс, при цьому витрата флюсуючого кальцієвмісного матеріалу складає від 15кг до 90кг на 1 тонну рідкого конвертерного шлаку. Регламентована подача флюсуючих кальцієвмісних матеріалів на шар рідкого шлаку дозволяє досягти гарантованої і стабільної основності конвертерного шлаку, а використання його виділеної мінеральної складової - отримати найбільшу ефективність від застосування шлаку у якості металургійного флюсу. Вказане співвідношення між кількістю рідкого конвертерного шлаку в траншеї і кількістю флюсуючих кальцієвмісних матеріалів, що додаються, встановлюється залежно від фактичної основності конвертерного шлаку, який зливається до траншеї, необхідного рівня основності мінералогічної складової шлаку і вмісту СаО у флюсуючому матеріалі. Менше значення вказаного інтервалу відповідає застосуванню матеріалів із вмістом СаО 87%, більше значення - матеріалів із змістом СаО 55%. Отримана мінеральна складова конвертерного шлаку фракцією 0-10мм може використовуватися як флюс при виробництві агломерату, фракцією 10-250мм - при виробництві чавуну, фракцією 40300мм - при виробництві мартенівської сталі. Пропонований спосіб дозволяє досягти поставленої задачі як при використанні у якості флюсуючих кальцієвмісних добавок відходів виробництва вапна (наприклад, відсіву вапняку з вапновипалювальних печей, уловленого газоочисними апара Комп’ютерна верстка А. Крулевський 4 тами вапновипалювальних печей вапняного пилу), так і при використанні відходів використання вапна у металургійних процесах (наприклад, просипу вапна при виробництві конвертерної сталі). Вибір конкретного кальцієвмісного матеріалу визначається технологічними особливостями конкретного металургійного підприємства. В умовах цеху переробки металургійних шлаків ВАТ «МК «Азовсталь» проведено досліднопромислове випробування пропонованого способу. На поверхню рідкого конвертерного шлаку, що зливається до траншеї цеху, подавали відсів частково обпаленого вапняку, що утворюється на обертових вапновипалювальних печах комбінату. Процес здійснювали пошарово. Отриманий шлак переробляли на комплексі фірми «АМСОМ». Отримана в результаті розділення на «АМСОМ» мінералогічна складова конвертерного шлаку фракцією 10-120мм використовувалася як флюс при виробництві чавуну в доменному цеху комбінату. Технологія дозволила підвищити основність конвертерного шлаку з 2.3 - при зливанні до траншеї, до 2.7 - у мінералогічній складовій, тобто на 17% абс. Використання корисної моделі в умовах доменного цеху ВАТ «МК «Азовсталь» дозволить зменшити витрату сирого вапняку у доменну піч і, за рахунок того, що витрати тепла на дисоціацію вапняку і отримання шлакового розплаву більші, ніж при застосуванні конвертерного шлаку, знизити витрату коксу. Крім того, реалізація корисної моделі дозволить утилізувати разом з конвертерним шлаком і відходи, що утворюються при виробництві і використанні вапна і, отже, зменшити негативний вплив на навколишнє середовище складованих відходів металургійного виробництва. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601