Спосіб лікування пилкової бронхіальної астми у дітей в період загострення

Спосіб лікування пилкової бронхіальної астми у дітей в період загострення, що включає призначення хворому комбінованої терапії β2-агоніст пролонгованої дії/інгаляційний глюкокортикостероїд, який відрізняється тим, що пролонгований β2агоніст призначається незалежно від ступеня важкості бронхіальної астми. (19) (21) u200911998 (22) 23.11.2009 (24) 11.05.2010 (46) 11.05.2010, Бюл.№ 9, 2010 р. (72) НЕДЕЛЬСЬКА СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА, ЯРЦЕВА ДАР'Я ОЛЕКСАНДРІВНА (73) ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, НЕДЕЛЬСЬКА СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА, ЯРЦЕВА ДАР'Я ОЛЕКСАНДРІВНА 3 49781 приступі бронхіальної астми та покрокова базисна терапія. Під покроковою терапією розуміють призначення фармакологічних агентів в залежності від ступеня важкості бронхіальної астми та поступове збільшення обсягу фармакологічного навантаження. Комбінована терапія «пролонгований β2агоніст/інгаляційний кортикостероїд» отримує чинність, починаючи з персистуючої середньоважкої бронхіальної астми. В інших випадках для впливу на гіперреактивність бронхів використовують короткодіючі β2-агоністи, М-холінолітики або метилксантіни. Використання останніх двох груп препаратів у дітей обмежене. Метилксантіни - за рахунок низки побічних дій з боку серцево-судинної, нервової системи, шлунково-кишкового тракту. їх використання дозволене лише у вигляді внутрішньовенних ін'єкцій. Єдиний зареєстрований в Україні Мхолінолітик обмежений у застосуванні в дитячій практиці (не проводилися дослідження). З вищезазначеного зрозуміло, що для зменшення гіперреактивності бронхів, як одного з важливіших патофізіологічних механізмів, залишаються β2-агоністи короткої чи тривалої дії. Тривалість дії коротких β2-агоністів 4 години, тоді як пролонгованих - 12 годин. До того ж, комбінація цих препаратів з інгіляційними глюкокортикоїдами дозволяє почати базисну протизапальну терапію вже на етапі лікування загострення. Раннє призначення β2-агоністів тривалої дії сприяє більш швидкому виходу зі стану гіпоксії, поліпшує самопочуття дитини, збільшує прихильність до терапії, запобігає поважчанню симптомів та використанню інвазивних методів лікування (інфузійна терапія з використанням системних глюкокортикостероїдів та метилксантинів, лікування у відділенні реанімації), сприяє скороченню строків госпіталізації. Таким чином, сукупність вищезазначених позитивних впливів дозволить не тільки підвищити ефективність медикаментозної терапії в гострому періоді пилкової бронхіальної астми, поліпшити комплайнс, а й мінімізувати фармакологічне навантаження. Спосіб здійснюють таким чином. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 4 Дітям з бронхіальною астмою пилкової етіології, які отримують специфічну імунотерапію пилковими алергенами, і у яких в період палінації причинно-значущих рослин розвивається загострення, призначають фармакотерапію. Якщо має місце загострення середньої важкості, яке не потребує лікування у відділенні інтенсивної терапії та реанімації, після зняття проявів гострої дихальної недостатності та навіть при наявності ДН 1 ступеню, призначають комбіновані препарати, які включають β2-агоніст пролонгованої дії та інгаляційний глюкокортикостероїд (сальметерол/флютиказону пропіонат, формотерол/будесонід) незалежно від ступеню важкості бронхіальної астми. Ефективність терапії оцінюють на підставі клінічних даних та змін ПШВ1 (пікової швидкості видиху за 1 секунду) та проводять зменшення обсягу терапії за принципом step-down. У разі наявності у хворого м'якої (або легкої) персистуючої астми здійснюють перехід на монотерапію інгаляційними стероїдами, у разі середньоважкої астми - зменшують дозу комбінованого препарату або призначають монотерапію стероїдами у дозах, які відповідають важкості астми і рекомендовані GINA та наказом МОЗ. Приклад. Під нашим спостереженням знаходився хворий Євген С., 1994 р.н., який поступив до відділення алергології вперше з наявністю симптомів дихальної недостатності 1-2 ступеню. У хлопчика було діагностовано бронхіальну астму 2 ступеню важкості (легку персистуючу). Призначення β2-агоністів короткої дії дозволило в короткий термін зменшити ДН до 0-1 ст., тому було вирішено не використовувати інфузійну терапію, а лікувати дитину інгаляційним шляхом. Хлопчик отримував комбіновану терапію сальметерол/флютиказону пропіонат 25/125 1 впр*2 р/добу на протязі 7 днів. Після стабілізації ПШВ1 та аускультативної картини у легенях (відсутність свистячих хрипів, в тому числі при форсованому видиху) хворого переведено на монотерапію флютиказону пропіонатом 125 мкг*2 р/добу (доза, яка рекомендована ВООЗ для базисної терапії легкої персистуючої бронхіальної астми). Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601