Спосіб лікування бронхіальної астми у дітей

Спосіб лікування бронхіальної астми у дітей, який включає застосування інгаляційних кортико 42933 нюють поступовий перехід на нестероїдні протизапальні препарати (інтал, тайлед), зменшуючи дозу інгаляційного глюкокортикостероїду на 25 мкг за тиждень для флютиказону та 50 мкг за тиждень для беклометазону та будесоніду. У хворих з тяжким перебігом хвороби лікування продовжують до 3 місяців і при наявності стійкої ремісії здійснюють аналогічний перехід на нестероїдні протизапальні препарати для тривалої профілактичної терапії. При відсутності стійкого клінічного ефекту лікування інгаляційними глюкокортикостероїдами продовжують у підтримуючій дозі і при досягненні ремісії роблять спробу переходу на препарати кромонового ряду. Повторні курси лікування інгаляційними глюкокортикостероїдами проводять при виникненні тяжких загострень бронхіальної астми на тлі базисної нестероїдної протизапальної терапії. Хворий Максим С., 15 місяців, хворіє на бронхіальну астму з 4 місяців, напади ядухи 1 раз на 2 тижні, купуються інгаляціями сальбутамолу, неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні з тяжкими загостреннями, отримував базисну терапію інталом 3 місяці тому. Дане загострення пов'язують з різкою зміною погоди, амбулаторна терапія сальбутамолом і еуфіліном впродовж 2 діб не спричинила ефекту. Поступив до стаціонару з діагнозом: бронхіальна астма тяжкий перебіг, період загострення, дихальна недостатність II ступеня. При обстеженні стан дитини середньої тяжкості, обумовлений бронхообструктивним синдромом: блідість, частий спастичний кашель, експіраторна задишка, частота дихання - 54 рази за 1 хвилину, пульс - 140 ударів за 1 хвилину; аускультативно в легенях жорстке дихання з подовженим видихом, розсіяні сухі свистячі хрипи в значній кількості, вологі різнокаліберні хрипи в нижніх долях обох легенів; перкуторний тон над легенями з коробочним відтінком. Загальний аналіз крові без патологічних змін, еозинофілія - 12%. У мазку із середнього носового ходу еозинофілія 65%, у мокротинні - 42%. Рівень базального кортизолу сироватки крові – 228 нмоль/л. Основні біохімічні показники у межах норми. Рівень загального імуноглобуліну Е у сироватці крові – 340 МО/мл. Призначено лікування: інгаляції сальбутамолу 100 мкг 4 рази на добу, через 15 хвилин потому інгаляція флютиказону по 50 мкг 2 рази на добу, лазолван-сироп по 5 мл 3 рази на добу, інфузійна терапія (дексазон 1 мг/кг) впродовж 2 днів, фізіотерапевтичні процедури. Поліпшення самопочуття відмічено батьками хворої дитини на 4 день лікування: напади ядухи припинилися, зменшилася задишка, кашель став рідшим і продуктивнішим, підвищилася фізична активність, нормалізувався сон. За результатами фізикального обстеження бронхоспазм був купований на 6 день лікування, що дало змогу відмінити інгаляції сальбутамолу. На 10 день лікування симптоми загострення (задишка, кашель, сухі хрипи) були ліквідовані, рівень ранкового кортизолу сироватки крові становив 222 нмоль/л. Хворий був виписаний додому на 13 день у задовільному стані з рекомендаціями продовжити лікування флютика зоном у добовій дозі 100 мкг до 3 місяців. На тлі терапії інгаляційним глюкокортикостероїдом напади ядухи припинилися, симптоми стали значно рідшими і легшими, що привело до зменшення потреби у використанні сальбутамолу. При контрольному дослідженні рівень кортизолу сироватки крові 262 нмоль/л, основні біохімічні показники без вірогідних відмінностей від вихідних, еозинофілія крові - 8%, еозинофілія мокротиння -19%, секреторна еозинофілія - 6%. Через 3 місяці лікування у стані стійкої ремісії проведено поступове зменшення дози флютиказону на 25 мкг за тиждень, з переходом на інтал у дозі 8 мг на добу. Спостереження в динаміці засвідчили, що базисна терапія інталом у даного хворого виявилася достатньо ефективною, тяжких загострень, потребуючих госпіталізації, за рік не відмічалося. Обстежено 110 дітей, хворих на бронхіальну астму середньо-тяжкого та тяжкого перебігу, віком від 6 місяців до 15 років. Методику дозування інгаляційних глюкокортикоїдів розроблено на основі аналізу ефективності інгаляційних глюкокортикоїдів за результатами їх впливу на клінічну картину захворювання, показники функціонального стану легень, гіперреактивності бронхів, лабораторні маркери алергічного запалення та дослідження безпечності цих препаратів шляхом вивчення їх впливу на ріст і розвиток дитини, функціональну активність надниркових залоз та основні біохімічні показники. Таким чином, застосування інгаляційних глюкокортикостероїдів у приступний період хвороби приводить до зменшення терміну загострення, стійкий клінічний ефект досягнутий у 91,8% обстежених дітей проти 44,2% у прототипі, можливо, за рахунок призначення нового, більш ефективного флютиказону. Проявів системної дії препаратів не виявлено. Поступовий перехід на нестероїдні протизапальні препарати після інтенсивної інгаляційної стероїдної терапії загострення обумовлює достатню ефективність цих препаратів у подальшій базисній терапії бронхіальної астми. Запропонований спосіб застосування інгаляційних глюкокортикостероїдів у терапії бронхіальної астми у дітей, починаючи з 6 місяців, є ефективним і безпечним, що досягається за рахунок призначення інгаляційних глюкокортикостероїдів з перших днів загострення хвороби у індивідуальній дозі для кожного хворого в залежності від віку та тяжкості перебігу бронхіальної астми. Застосування інгаляційних глюкокортикостероїдів у рекомендованих дозах та термінах не спричиняє розвитку побічних системних ефектів. Інтенсивна протизапальна терапія загострення бронхіальної астми забезпечує ефективність подальшого переходу на нестероїдні протизапальні препарати. Вважаємо за можливе проведення повторних курсів лікування інгаляційними глюкокортикостероїдами у разі виникнення серйозних загострень хвороби на тлі базисної нестероїдної протизапальної терапії бронхіальної астми. 2 42933 Таблиця Режим дозування інгаляційних глюкокортикостероїдів в залежності від віку дитини і тяжкості перебігу бронхіальної астми Вік дитини 6 міс-4 роки 4-7 років 8-11 років 12-15 років Перебіг астми середньо-тяжкий тяжкий середньо-тяжкий тяжкий середньо-тяжкий тяжкий середньо-тяжкий тяжкий Флютиказон 25 мкг х 3 рази 50 мкг х 2 рази 50 мкг х 2 рази 50 мкг х 3 рази 50 мкг х 3 рази 100 мкг х 2 рази 125 мкг х 2 рази 150 мкг х 2 рази Режим дозування Беклометазон 50 мкг х 4 рази 50 мкг х 4 рази 50 мкг х 4 рази 100 мкг х З рази 100 мкг х 3 рази 100 мкг х 4 рази 150 мкг х З рази 150 мкг х 4 рази Будесонід — — 50 мкг х 4 рази 50 мкг х 4 рази 100 мкг х З рази 100 мкг х 4 рази 200 мкг х 2 рази 200 мкг х 3 рази _________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3