Спосіб заготівлі кормів із рослинних матеріалів

Спосіб заготівлі кормів із рослинних матеріалів, що включає збирання зернофуражних культур 3 52058 му затрати енергії. Введення потоку плющеного зерна в потік подрібненої стеблової маси дозволяє перемішати ці частини стебла з мінімальними затратами енергії. Здійснення даного способу заготівлі кормів можливе за допомогою пристрою, зображеного на Фіг.1. Пристрій включає роторний апарат 1 для відокремлення зернової частини рослин - колосків, які збирають шнеком 2 і конвеєром 3 подають до вальцевого подрібнювача 4. Стебла рослин скошують і подрібнюють роторним подрібнювачем 5, після якого подрібнена маса збирається шнеком 6 і транспортується конвеєром 7 до вентилятора кидали 8, вивантажувальна труба 9 якого подає потік подрібненої маси в накопичувач 10 (причіп тракторний). Пластівці із вальцевого подрібнювача по вивантажувальному патрубку - ежектору 11, з'єднаному з трубою 9, потрапляє в потік подрібнених стебел в трубі 9, перемішується і подається в накопичувач. Приклад реалізації способу. Ячмінь на фураж починають збирати на полях у фазі молочно - воскової зрілості. В цей період вихід поживних речовин та врожайність зеленої маси максимальна. В ролі основної збиральної машини може бути використаний силосозбиральний комбайн КСК100А, на якому додатково змонтовано очісуючий апарат та вальцевий подрібнювач. Гребінка очісуючого апарату входить в стеблостій рослин, колоски затискуються в щілинах гребінок, відбувається очісування - відрив колосків від стебел. Відірвані колоски транспортуються до подрібнюючи вальців. Зазор між вальцями встановлюється менше половини товщини зерна (1-1,5мм). При проходженні Комп’ютерна верстка М. Ломалова 4 поміж вальцями зерно розплющується і втрачає цілісність оболонки за рахунок невеликої різниці колових швидкостей вальців (диференціал вальців до 1,1). При розплющуванні за рахунок тиску вальців на зерно в ньому відбуваються процеси по переводу його поживних речовин в легко засвоювану форму, а відсутність стебел в суміші з колосками дозволяє якісно розплющити все зерно. Очісані стебла надходять до жатки комбайна, зрізаються нею і транспортуються до ножового подрібнювального апарата, де їх подрібнюють на часточки, що задовольняють зоовимоги (25-40мм) і повітряним потоком від кидали подають в тракторний причіп-накопичувач. Одночасно в потік подрібненої маси від плющильних вальців подають потік подрібненого зерна ячменю, який перемішується з подрібненими часточками стебел і змішаними надходять в накопичувач. Після заповнення накопичувача кормом його доставляють в сховище (башта, траншея) для консервування. Із сховища консервований корм вивантажують і кормороздавачем роздають тваринам. Виходячи з того, що співвідношення маси стебел і колосся складають приблизно 1:1, то й плющильні вальці переробляють лише 50% маси врожаю, а ножовий подрібнювач - теж 50% маси, тобто виконавчі робочі органи можуть мати менші розміри, більш компактні. В порівнянні з технологією-прототипом, де вся маса подрібнюється комбайном, а потім при вийманні із сховища проходить через плющильні вальці (подвійне подрібнення і подвійна витрата енергії), в запропонованому способі кожна частина рослини подрібнюється одноразово, один раз витрачається енергія для його здійснення. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601