Спосіб визначення тяжкості патологічного стану при шкірних хворобах

Спосіб визначення ступеня тяжкості патологічного стану при шкірних хворобах шляхом дослідження сироватки крові та змивів шкіри за допомогою газорідинної хроматографії, який відрізняється тим, що визначають наявність вищих жирних кислот: олеїнової, стеаринової', арахідонової, знаходять співвідношення їх відносно контролю і при зниженні їх показників визначають ступінь тяжкості патологічного стану. Корисна модель, що заявляється, відноситься до медицини, а саме до терапії (дерматології), точніше до ліпідології і може використовуватися для покращення результатів діагностики та лікування шкірних хвороб. Актуальність проблеми себорейного та атапічного дерматиту і вугрової хворобі для практичної дерматології обумовлена відсутністю єдиного терапевтичного підходу до лікування і досить широкого розповсюдженістю цих патологій. Себорейний та атапічний дерматит і вугрова хвороба являють собою такий патологічний стан шкіри, для якого є характерним порушення секреторної функції сальних залоз в бік гіперсекреції та зміна хімічного складу шкірного салу. В сучасній літературі [1-2] є ряд повідомлень, які розглядають себорейний та атапічний дерматит і вугрову хворобу як один з проявів порушень обміну ЛІПІДІВ в організмі, що проявляється не тільки змінами складу ЛІПІДІВ у сироватці крові, а й змінами з боку поверхневої ліпідної мантії (ПЛМ). Таким чином важливою частиною діагностики і лікування шкірних хвороб є визначення ліпідних порушень. Найбільш близьким за технічним вирішенням до способу, що заявляється, є аналітичний метод [3], який виступає в якості аналога (прототипу). Цим методом визначають жирні кислоти ліпідів сироватки крові і поверхності шкіри хворих на кожні захворювання методом газорідинної хроматографії Однак, цей спосіб має суттєві недоліки: тривало виконується (90-120 мин.), при ідентифікації ЖК крім стандартів, використовували графік ліній ної залежності між числом атомів вуглеводу і логарифмами відносного утримання об'ємів (ускладнення обчислення). Корисна модель, що заявляється вирішує задачу визначення ступеня важкості патологічного стану при шкірних хворобах з метою підвищення ефективності діагностики ліпідних порушень у хворих на атапичний та себорейний дерматит і вугрову хворобу. Технічний результат, який досягається, полягає в можливості підвищення ефективності діагностики, своєчасній профілактиці, прогнозу та призначення коректної терапії, що дає можливість знизити захворюваність та строки лікування Поставлена задача досягається тим, що у заявленому способі шляхом дослідження сироватки крові та змивів шкіри, за допомогою газорідинної хроматографії визначають наявність вищих жирних кислот олеїнової, стеаринової, арахідонової', знаходять співвідношення їх відносно контролю і при зниженні їх показників визначають важкість ступеню патологічного стану. Однонапрямлені зміни у біологічних середовищах при шкіряних хворобах дозволяють використовувати біологічний матеріал у клінічних дослідженнях. Перевага цього метода: швидкість аналізу, висока інформативність, що дозволяє проводити оцінку ступеню важкості патологічного етану при шкіряних хворобах по змивам шкіри. До того ж переваги визначення змін вищих жирних кислот по змивам шкіри це - атравматичність методу, безпечність, неінвазивність матеріалу, зручність у використанні, можливість перевірки змін у динаміці, 5279 прогнозування подальшого перебігу захворювань. При порівняні результатів газорідинної* хроматографії у хворих з шкіряними захворюваннями в сироватці крові та змивах шкіри виявлені однонаправлені зміни. Таблиця Назва ЖК ПНЖК С 18:1 С 18:0 С 20:4 Контр. 18,8±1,4 24,2±0,6 15,1±1,1 2,8±0,3 Сироватка крові Ігр. Игр. 25,8±1,5 39,3±1,9 9,7±0,8 15,4±1,0 7,9±0,7 9,8±0,9 12,6±1,4 11,7±1,1 III гр. 30,2±2,0 15,1±1,4 11,4±0,7 11,7±1,4 Контр. 21,8±1,3 10,5±1,0 9,5±0,8 1,9±0,2 Змиви шкіри II гр Ігр 40,1 ±2,5 34,9±2,1 6,1 ±0,7 8,7±0,9 6,1 ±0,6 5,3±0,6 2,4± 0,3 28,9±2,5 III гр. 16,7±2,0 7,1 ±0,3 5,2±0,6 10,0±1,0 *) - р< 0,05 у порівнянні з контролем Спосіб здійснювався таким чином: 1) У хворих натще із вени беруть кров, виділяють сироватку. Сироватку в кількості 0,5-1,0 мл. поміщають в пробірку з притертою пробкою ємністю 10 мл , додають 5-7 мл. хлороформ-метанольної суміші (у співвідношенні 2.1) і тримають ЗО хвилин у холодильнику. Для кращого розділення фаз додають 1 мл. дистильованої води. Для аналізу відбирають хлороформну нижню фазу, яка містить ліпіди. 2) У хворих беруть змиви шкіри так1 фільтри паперові (площею 5см х 5см.), змочені 10-15% розчином етилового спирту, накладають на обличчя (чоло, щоки) при вугревій хворобі або на шкіру з вогнищем ураження (верхні кінцівки, живіт) при дерматитах, витримують упродовж 1 год. при вугревій хворобі та ЗО хв при дерматитах, обережно зволожують при висиханні. Фільтрувальний папір, просочений секретом шкіри, вміщують у пробирку із притертим корком об'ємом 15 мл. Загальні ліпіди секрету шкіри екстрагують 10 мл хлороформметанольної суміші (у співвідношенні 2:1) на протязі ЗО хвилин у холодильнику. Потім видаляють фільтрувальний папір, І для кращого розділення фаз додають 1 мл. дистильованої води. Для аналізу відбирають хлороформну нижню фазу, яка містить ліпіди. 3) Хлороформні екстракти як із сироватки так із змивів шкіри випарюють досуху в потоці азоту при температурі 45° на водяній бані. Сухий осад ліпідів з'єднують з 5 мл розчину 1% сірчаної кислоти (H2SO4) у метанолі і вміщують в ампули, які запаюють. Потім проводять гідроліз і метилірування в термостаті при температурі 85° напротязі 20 хвилин. Екстракцію метиліруванних ЖК проводять двічі гексан-ефірною сумішшю (співвідношення 1:1) в кількості 5 мл. Об'єднані екстракти випарюють в потоці азоту при 40°С на водяній бані і сухий осад розчиняють в 40,0-50,0 мкл чистого гексану і вводять у випарювач хроматографа в кількості 5 мкл. Комп'ютерна верстка А Крулевский Потім проводять газорідинний аналіз жирнокислотного складу ліпідів на газовому хроматографі "Цвет-500" в ізотермічному режимі з полум'яіонізаційним детектором при наступних умовах: для визначення спектру жирних кислот ліпідів використовують скляну колонку (розміром 2м х 0,3см), яка заповнена фазою 5% ПЕГС на хроматоні N-AW-HMDS (зерніння 0,125-0,160 мм.), температура колонки 180"С, температура випаровувача 240"С, розходження азоту і водню 35 мл/хв, повітря - 200мл/хв., швидкість діаграмної стрічки 240 мм/год, чутливість шкали 10 7 А, об'єм проби, що вводиться, 3-5 мкл, тривалість аналізу - 20 хвилин. Кількісну оцінку спектра жирних кислот ЛІПІДІВ проводять за методом нормування площин і визначають долі кислот в процентах (%) [4] На базі лабораторії газової хроматографії НДЛЦ НМУ запропонованим способом було обстежено III групи хворих: (І гр. - 17чол. з діагнозом себорейний дерматит, II гр. - 25 чол. з діагнозом атапичний дерматит, III гр. - 35 чол. з діагнозом вугрова хвороба.) У всіх хворих було виявлено порушення ліпідного метаболізму. Таким чином, даний метод досить точний для визначення ступеню важкості патологічного стану при шкіряних хворобах і може бути рекомендованим для впровадження в клінічну медицину. Список літератури: 1 А.Л. Машкиллейсон. Лечение кожных болезней. М: Мед. -1990. - 253с. 2. Ю.Ф. Королев. Себорея и угри. М: Мед. 1972.-203с. 3. Е К. Алимова, С М . Рыженко, Е.А Бойкова Жирные кислоты липидов сыворотки крови и поверхности кожи больных себореей // Вестник дерматологии и венирологии,1985. - №9. - С.15-17 4. С.Г. Гичка, Т.е. Брюзгина, Г.М Вретик. Газохроматографический метод определения липидных показателей крови при ИБС // Укр. кард, журнал, -1998. - №7-8. - С.50-52. Підписне Тираж 37 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601