Спосіб вибору лікувальної тактики при пошкодженнях органів гепатопанкреатодуоденальної області

Спосіб вибору лікувальної тактики при пошкодженнях органів гепатопанкреатодуоденальної області, що включає визначення внутрішньочеревного тиску і проведення в післяопераційному пе U 1 3 53061 і неможливо чітко визначитись з динамікою розвитку ВЧТ, внаслідок чого визначитись з хірургічною тактикою та строками її виконання. В основу корисної моделі поставлено задачу в способі вибору лікувальної тактики шляхом індивідуалізації діагностики, контролю внутрішньочеревного тиску на всіх етапах втручання забезпечити ефективність лікування і зменшення післяопераційних ускладнень. Поставлена задача забезпечується тим, що в способі вибору лікувальної тактики при пошкодженнях органів гепатопанкреатодуоденальної області, що включає визначення внутрішньочеревного тиску і проведення в післяопераційному періоді консервативної терапії або хірургічної декомпресії черевної порожнини, згідно з корисною моделлю, при стабільності постраждалого і внутрішньочеревному тиску до 1,47кРа без асоціації з органною дисфункцією проводять первинну корекцію виявлених пошкоджень, при внутрішньочеревному тиску 1,47-2,45кРа без асоціації з органною дисфункцією і стабільності постраждалого проводять первинну корекцію виявлених пошкоджень та декомпресію за очеревинного простору, а при внутрішньочеревному тиску більше 2,45кРа і наявності органної дисфункції, обумовленою внутрішньочеревною кровотечею, проводять гемостаз і тампонаду джерела кровотечі, декомпресію за очеревинного простору з формуванням лапоростоми, при цьому повторне втручання для кінцевої корекції здійснюють при стабілізації постраждалого через 24-48 годин після виконання первинної операції. Завдяки виконанню такого способу дозволяє більш ретельно слідкувати за динамікою плину післяопераційного процесу і вибирати лікувальну тактику індивідуально для кожного постраждалого. Спосіб здійснюють таким чином. Вимірюють внутрішньочеревний тиск до операції та після її виконання. Поряд з цим у постраждалих визначають наявність або відсутність полі Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 4 органної недостатності. При стабільності постраждалого і внутрішньочеревному тиску до 1,47кРа без асоціації з органною дисфункцією проводять первинну корекцію виявлених пошкоджень, при внутрішньочеревному тиску 1,47-2,45кРа без асоціації з органною дисфункцією і стабільності постраждалого проводять первинну корекцію виявлених пошкоджень та декомпресію за очеревинного простору, а при внутрішньочеревному тиску більше 2,45кРа і наявності органної дисфункції, обумовленою внутрішньочеревною кровотечею, проводять гемостаз і тампонаду джерела кровотечі, декомпресію за очеревинного простору з формуванням лапоростоми, при цьому повторне втручання для кінцевої корекції здійснюють при стабілізації постраждалого через 24-48 годин після виконання первинної операції. Приклад. Хворий М., 27 років поступив в клініку після дорожньо-транспортної пригоди в тяжкому стані. Шкірні покрови бліді. Виконано лапороцентез, поступає червона кров. Виміряли ВЧТ, який склав 2,0кРа. Терміново провели лапоротомію. Розрізаний та ревізований заочеревинний простір, виявлено забій підшлункової залози, розрив селезінки з гематомою заочеревинного простору. Після виконання основного етапу оперативного втручання виконано декомпресію заочеревинного простору. Хворий виписаний на 27 день з клініки в задовільному стані. В післяопераційному періоді розвилася нориця підшлункової залози, яка самостійно закрилася через 1 місяць. Хворий був оглянутий через 3 місяці. Стан задовільний. Таким чином, виконання запропонованого способу шляхом уведення чітких діагностичних критеріїв для виконання консервативного лікування або хірургічного втручання в післяопераційному періоді дозволяє знизити кількість післяопераційних ускладнень. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601