Спосіб отримання модифікованого поліціанурату

1. Спосіб отримання модифікованого поліціанурату шляхом поліциклотримеризації диціанового мономеру або олігомеру, за наявності каталізатора при ступінчатому підвищенні температури, який відрізняється тим, що політетраметиленгліколь 3 53556 мономеру, а монтмориллоніт в кількості 2-5 мас. %, а як монтмориллоніт натуральний або органомодифікований монтмориллоніт. Сутність запропонованої корисної моделі полягає в тому, що при твердінні ціановий естер бісфенолу перетворюється у поліціануратну сітку. Процес синтезу контролюють методом ІЧспектроскопії за зникненням смуг поглинання при 2236-2272см-1, що відповідають валентним коливанням ціанатних груп ціанового естер бісфенолу, та за появою інтенсивних смуг поглинання при 1358 і 1557 см-1, які відносять до валентних коливань триазинового циклу та зв'язку феніл-кисеньтриазин в поліціануратної сітці, відповідно. Нами встановлено, що політетраметиленгліколь реагує з ціанатом одночасно з формуванням полімерної сітки і хімічно вбудовується до її структури, що забезпечує поліпшення механічних властивостей. Нами також встановлено, що монтмориллоніт здатний прискорювати процес формування поліціануратної сітки і використовуватися як каталізатор синтезу. Крім того наявність політетраметиленгліколю і монтмориллоніту у невисокої кількості приводить до підвищення модуля пружності поліціануратного полімеру при підвищених температурах у порівнянні з не модифікованим полімером. Для підтвердження суті корисної моделі наводимо приклад виконання експерименту. Приклад 1. 4 10 г політетраметиленгліколю з MM 1000 г/моль і 2 г. натурального монтмориллоніту змішують при 70 °С і потім до суміші додають 100 г диціанового естеру бісфенолу А, температуру підвищують до 90 °С і перемішують до отримання однорідної суміші. Потім реакційну суміш виливають у форму, оброблену антиадгезивним складом, і проводять ступінчастий нагрів: 5 год. при 150 °С, потім 3 год. при 180 °С, і 1 год. при 210 °С. Властивості модифікованого поліціанурату, отриманого за прикладом 1 та зразків, отриманих за прототипом, за прикладами 2, 3, 4 (контрольний зразок) приведено в таблиці. З таблиці слідує, що використання монтмориллоніту в кількості нижче чим 2 мас. %, а політетраметиленгліколю вище 10 мас. % не забезпечує суттєвого підвищення модуля пружності матеріалу. При використанні більш ніж 5 мас. % монтмориллоніту ціановий мономер полімеризується в процесі змішування і є неможливим отримати якісний зразок матеріалу. Використання політетраметиленгліколю у кількості нижче чим 10 мас. % не є ефективним. Джерела 1. Погосян Г.М., Панкратов В.А., Заплишный В.Н., Мацоян С.Г. Политриазины. Издательство АН Армянской ССР. Ереван, 1987. - 615 с. 2. Hamerton I, editor. Chemistry and Technology of Cyanate Ester Resins. Glasgow: Chapman and Hall, 1994.-357 p. 3. US Patent 5,130,385, Intern. Class C08G 73/00, 1989 - прототип. Таблиця Склад Властивості Диціановий моВміст Вміст Еn/Е0* при температурі номер або політетраметиленгліколю монтмориллоніту 200 °С 250 °С олігомер (мас. %) (мас. %) Диціановий ес1 10 2 9 5 тер бісфенолу А Диціановий ес2 10 3** 7 4 тер бісфенолу Е Диціановий 3 олігомер PRI10 5** 4 2 MASET 230 S Циціановий олігомер прототип 0 0 1 1 новолачної смоли 4 (контроль- Циціановий ес20 1 0.7 0.5 ний) тер бісфенолу А * En - величина модуля пружності модифікованого поліціанурату, Ео - величина модуля пружності немодифікованого поліціанурату; ** органо-модифікований. №№ прикладу Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601