Спосіб оцінки рівня функціонального стану організму людини

Спосіб визначення рівня функціонального стану організму людини, що включає визначення співвідношення маси тіла і зросту, артеріального тиску, частоти серцевих скорочень до і після навантаження, життєвої ємкості легень, часу затримки дихання на вдоху і на видоху, показника статичного балансування і розрахування показника рівня функціонального стану за формулою: R* = сф Рдф Рдт Ут Т,т | Тот | Вт Ч)> Т | ф Т о ф В ф t / (M/L) T J Корисна модель стосується медицини, зокрема функціональної діагностики людини, для визначення рівня функціонального стану (ФС) організму при масових обстеженнях, професійному відборі кандидатів для роботи в екстремальних умовах з високим рівнем фізичного навантаження і психоемоційного напруження (пожежники, шахтарі, рятувальники, водії вантажних машин на великі відстані, військові і т.і.) і моніторингу ФС в процесі професійної діяльності. При розробці методів визначення функціонального стану організму людини з метою прогнозу працездатності в екстремальних умовах, важливо враховувати вікові зміни критеріальних фізіологічних показників, які відображають працездатність. Одним з таких є спосіб кількісної оцінки рівня здоров'я людини [Апанасенко Г.Л., 2001р.]. Недоліком наведеного способу є те, що цей тест оцінює загальний стан здоров'я і не оцінює функціональний стан людини в плані її працездатності. Тому цей спосіб не дозволяє точно визначити рівень адаптаційних можливостей функціональних систем. Для інтегральної оцінки працездатності люди де: ІЗф - показник рівня функціонального стану; Рс - артеріальний тиск систолічний (мм рт. ст.); Рд - артеріальний тиск діастолічний (мм рт. ст.); Fc частота серцевих скорочень у спокої (уд./хв); FH частота серцевих скорочень після навантаження (уд./хв); V - життєва ємкість легень (дм3); Т, - час затримки дихання на вдиху (с); Т о - час затримки дихання на видиху (с); В - показник статичного балансування (с); М - маса тіла (г); L - зріст (см); ф - фактичне значення показника; т - табличне значення показника, при значеннях показника 0,85 і менше визначають як високий, 0,86-0,90 - вище середнього, 0,91-1,10 як середній і 1,11-1,3 як низький рівень функціонального стану людини. ни при розумовій та фізичній праці запропоновано методичні рекомендації [під ред. Дерев'янко Е.А., 1990]. На підставі методів непараметричної статистики розроблена формула для визначення узагальненого показника функціонального стану людини і його зміну у процесі роботи. Недоліком цієї методики є необхідність використання спеціальних приладів для психофізіологічних досліджень. Методика займає багато часу для виконання завдань. Найбільш близьким прототипом до корисної моделі, що заявляється, є спосіб визначення темпу старіння і функціонального віку людини [Патент України №21851 А]. Цей спосіб передбачає реєстрацію артеріального систолічного і діастолічного тиску, частоти серцевих скорочень у спокої і після 20 присідань, життєвої ємкості легень, затримки дихання на вдосі і видосі і визначення часу статичного балансування. За допомогою спеціальної формули визначають темп старіння і функціональний вік людини. Недоліком наведеного способу є те, що цей тест в значній мірі більше стосується вихідного стану організму людини, ніж оцінки його функціональних можливостей і прогнозу працездатності. В СО со со ю О)