Спосіб транспозиційної пластики операційної рани гомілки

Спосіб транспозиційної пластики операційної рани гомілки, який включає переміщення на рану викроєного поруч шкірно-жирового клаптя і його наступне ушивання, який відрізняється тим, що в косо-поперечному напрямку від нижнього полюсу рани здійснюють розтин шкіри і м'яких тканин у вигляді двох послідовних суміжних дуг, радіуси яких становлять 4/5 і 3/5 радіуса операційної рани відповідно, і відсепарований таким чином масив тканин зміщують на операційну рану, причому обмеженим медіальною дугою клаптем накривають саму рану, а суміжний, обмежений латеральною дугою шкірний клапоть укладають на місце щойно зміщеного медіального клаптя. Корисна модель відноситься до медицини, зокрема онкології, і може бути використана для пластичного закриття ран при хірургічному способі лікування меланоми, раку шкіри, променевих виразок, травматичних дефектів та ін. Відомий спосіб транспозиційної пластики операційної рани гомілки, який включає переміщення на рану викроєного поруч шкірно-жирового клаптя і його наступне ушивання [1]. За відомим способом, мобілізація і переміщення шкірно-жирового клаптя супроводжується утворенням донорської рани, яку закривають клаптем аутологічної шкіри. Недоліком відомого способу є недостатня клінічна ефективність, що випливає з необхідності формування транспозиційного клаптя, викроєного шляхом проведення принаймні трьох розрізів на шкірі, що суттєво погіршує трофічне забезпечення транспозиційного шкірно-жирового клаптя, а отже його приживлення, а утворену в результаті донорську рану доводиться закривати аутодермотрансплантом. В основу корисної моделі поставлено завдання вдосконалити відомий спосіб, в якому шляхом зміни конфігурації викроювання транспозиційного шкірно-жирового клаптя, спрямованої на оптимізацію умов його приживлення і усунення етапу створення донорської рани, досягають підвищення клінічної ефективності лікувального процесу. При розгляді технічного завдання було взято до уваги особливості кровопостачання тканин гомілки, для яких в силу переважно поздовжнього анатомічного розгалуження судин доцільним є викроювання транспозиційних клаптів із врахуванням вказаної анатомічної будови судинної мережі. З указаних позицій очевидною стає перевага економніших способів викроювання транспозиційних клаптів, наприклад, шляхом обмеження їх двома, а не трьома розрізами. Виходячи з наведених міркувань, поставлене завдання вирішують тим, що у способі транспозиційної пластики операційної рани гомілки, який включає переміщення на рану викроєного поруч шкірно-жирового клаптя і його наступне ушивання, відповідно до корисної моделі в косо-поперечному напрямку від нижнього полюсу рани здійснюють розтин шкіри і м'яких тканин у вигляді двох послідовних суміжних дуг, радіуси яких становлять 4/5 і 3/5 радіуса операційної рани відповідно, і відсепарований таким чином масив тканин зміщують на операційну рану, причому обмеженим медіальною дугою клаптем накривають саму рану, а суміжний, обмежений латеральною дугою шкірний клапоть укладають на місце щойно зміщеного медіального клаптя. Перелік фігур. Фіг.1 Схема планування операції Фіг.2 Схема виконання операції Фіг.З (макрофото). Меланома шкіри лівої гомілки: планування операції Фіг.4 (макрофото). Операційна рана на місці радикально видаленої меланоми Фіг.5 (макрофото). Транспозиційна пластика Фіг.6 (макрофото). Загоєння операційного шва первинним натягом. СО ко ю