Спосіб підбору пар у м’ясному скотарстві

Спосіб підбору пар у м'ясному скотарстві, що включає гетерогенний підбір маток до плідників за головними ознаками продуктивності, який відрізняється тим, що додатково підбирають батьків, різних за індексом крупності тіла, який визначають за формулою: Корисна модель відноситься до сільського господарства, зокрема до галузі тваринництва, і може бути використана під час чистопородного розведення великої рогатої худоби м'ясних порід для поліпшення ефективності підбору батьківських пар. Під час розведення м'ясних порід великої рогатої худоби застосування гомогенного (однорідного) підбору призводить до зниження продуктивності потомків. Задача полягає у пошуку ефективних способів використання підбору пар із точки зору зниження його негативної дії. Найближчим аналогом корисної моделі служить спосіб використання [Кравченко Н.А. Разведение сельскохозяйственных животных. - 2-е изд. М.: Колос, 1973. - 486 с] гетерогенного (різнорідного) підбору - парування маток з плідниками, які значно відрізняються від них за головними ознаками продуктивності. До недоліків найближчого аналога слід віднести те, що у м'ясному скотарстві тяжко співставити основні ознаки продуктивності самців і самок, яких селекціонують по різному. Самців добирають за ваговим і лінійним ростом, м'ясною продуктивністю та спермопродукцією. Самок - в основному за відтворювальною здатністю та молочністю. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб підбору батьківських пар з урахуванням їх типу будови тіла. Було припущено, що виродження потомків може відбуватися не тільки за біологічної подібності тварин, що паруються, в результаті споріднення останніх, але й за подібності, яку визначають однотиповістю конституційних особливостей батьків. У тому, й іншому випадку, має місце висока однорідність спадкової основи в цілому й, статевих клітин спарованих батьків, зокрема. Поставлене корисною моделлю завдання досягається тим, що у способі підбору пар у м'ясному скотарстві, що включає застосування гетерогенного (різнорідного) підбору батьків за основними ознаками продуктивності, згідно з корисною моделлю, додатково застосовують гетерогенний підбір батьків за типом будови тіла, визначеним за індексом крупності тіла (ІКТ): ІКТ  коса довжина тулуба палицею  висота в крижах , дм2 100 (13) 56863 (11) Дослідження провели на тваринах української м'ясної породи у СТОВ „Воля" Золотоніського району Черкаської області. Вивчили вплив на продуктивність потомків гомогенного і гетерогенного за типом будови тіла підбору батьківських пар. Ефективність застосування гетерогенного підбору тварин, визначеного за типами будови тіла на підставі промірів - косої довжини тулуба палицею й висоти в крижах, об'єднаних в ІКТ, досліджували за проявом молочності і продуктивного використання їх дочок. За гетерогенного підбору пар за ІКТ, існує тенденція до підвищення живої маси потомків в онтогенезі (див. табл.). Зовсім інша картина спостерігається у корів, одержаних за різнорідного підбору батьків за ІКТ. Від гетерогенного парування у корів жива маса приплоду під час відлучення (молочність) досить високого рівня і вірогідно перевищує ровесників (ць) на 5,8 %, одержаних від гомогенного підбору. Гомогенне й гетерогенне парування батьків позначається на кількості осіменінь на одне запліднення у їх дочок. Як видно з даних таблиці , тен UA коса довжина тулуба палицею  висота в крижах , дм2 100 (19) ІКТ  U . 3 56863 денція до поліпшення показників інших ознак, що вивчали у дочок є у тварин, одержаних за гетерогенного підбору батьків за типом будови тіла. За гетерогенного підбору у дочок затрачено на заплі 4 днення на 4,8 % осіменіння менше, ніж за гомогенного. За кількістю отелень корів за життя різниця становить 3,6 %. Таблиця Продуктивність дочок, одержаних від різного підбору батьків за ІКТ Ознака Гомогенний Гетерогенний М±m n М±m n Жива маса (кг) у віці, міс: Новонароджені 74 31,6 ±0,6 88 32,8 ±0,5 3 64 103 ± 1,8 76 105 ±2,1 6 62 165 ±2,7 69 167 ±3,5 8 61 203 ± 3,5 68 207 ± 4,5 12 58 265 ±5,1 63 273 ± 6,6 15 50 299 ±6,1 58 308 ±8,7 Отелень корів за період використання 45 2,20 ± 0,23 40 2,28 ± 0,26 Середня молочність за життя, кг 37 155 ±3,81 33 164 ±4,10 Збереженість потомків до відлучення, % 37 83,6 ±3,75 33 85,0 ±3,92 Вік запліднення телиць, міс. 36 25,4 ±1,10 26 23,4 ± 1,48 Кількість осіменінь на запліднення у телиць 36 2,86 ±0,39 26 2,73 ± 0,46 Таким чином, отримані дані свідчать про те, що застосування при інбридингу парування несхожих за індексом крупності тіла особин, призводить до вірогідного підвищення молочності, а також проявляє тенденцію до збільшення плодючості й життєздатності дочок. Різноманітність поголів'я батьків за типом будови тіла свідчить про можливість підбору пар, не боячись близькоспорідненого розведення, тобто спрямовувати селекцію на підвищення гетерогенності у приплоду. Можливі негативні наслідки гомогенного парування й користь гетерогенного дозволяють стверджувати, що одним із способів підвищення продуктивності потомків може бути гетерогенне парування батьків за типом будови тіла, хоча спаровувані тварин за походженням й споріднені між собою. У потомства завжди зберігається деякий відсоток гетерогенних у спадковому й конституційному відношенні тварин, які перевершують за життєздатністю й продуктивністю своїх ровесників. При підборі фактично переваги зберігають, за інших рівних умов, саме такі біологічно найбільш гетерозиготні особини за типом будови тіла. Комп’ютерна верстка І.Скворцова Парування подібних за екстер'єром тварин (гомогенне) принципово не відрізняється від інбридингу і так як останній призводить до зростання гомозиготності зі всіма виникаючими звідси наслідками. Парування неподібних за фенотипом, а отже різних за генотипом особин (гетерогенне), є дійсним аутбридингом у широкому розумінні цього слова. Збереженням гетерозиготності за типом будови тіла під час розведення й пояснюється, на наш погляд, поява тварин, задовільних за продуктивністю й цінних у племінному відношенні. Оскільки гомогенне парування за типом будови тіла є аналогічним інбридингу методом підбору, воно дозволяє з цієї точки зору підійти до виявлення найбільш раціональних методів підбору за чистопородного розведення м'ясних порід. Метою розведення в м'ясному скотарстві є розподіл породи на окремі екстер'єрні типи й підвищення таким чином необхідного для її прогресу внутрішньо породного гетерозису. Паруванням не подібних за фенотипом (ІКТ) тварин, протидіють росту гомозиготності й тому вірогідність прояву в потомстві депресії, знижується. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601