Спосіб стентування ниркової артерії

Спосіб стентування ниркової артерії, що включає імплантацію стента в гемодинамічно значиму стенозовану ділянку ниркової артерії під контролем внутрішньосудинного ультразвукового дослідження, який відрізняється тим, що перед імплантацією перевіряють структуру атеросклеротичної бляшки і, якщо вона нестабільна або рихла, встановлюють в дистальну ділянку ниркової артерії тимчасовий протиемболічний фільтр, та після імплантації стента контролюють повне розкриття стента в нирковій артерії. (19) (21) u201011142 (22) 17.09.2010 (24) 26.04.2011 (46) 26.04.2011, Бюл.№ 8, 2011 р. (72) ФУРКАЛО СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, ХОХЛОВ АНДРІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ХІРУРГІЇ ТА ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ ІМЕНІ О.О. ШАЛІМОВА АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ, КИЇВСЬКА МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ "КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР СЕРЦЯ" 3 58733 ниркової артерії та розкривають його, потім проводять імплантацію стента Herculink у звужену ділянку ниркової артерії та на балоні розширюють за допомогою інфляційного пристрою до необхідних розмірів артерії. Після імплантації стента проводять повторне внутрішньосудинне ультразвукове дослідження та контролюють повне розкриття стента, після чого проводять постдилатацію та за допомогою евакуаційної системи проводять евакуацію протиемболічного фільтра у згорнутому вигляді, виконують обстеження протиемболічного фільтра на наявність ембологенного матеріалу та роблять гемостаз місця пункції на стегні. Приклад. Пацієнт П., поступив 13.05.2010 у відділ коронарної недостатності київської міської клінічної лікарні «Київський міський центр серця» з діагнозом: Ішемічна хвороба серця, стенокардія напруги III ф.к. Постінфарктний (1987р). та атерослеротичний коронарокардіосклероз, стан після аортокоронарного шунтування-3 (2000р.) Стан після стентування огинаючої гілки лівої коронарної артерії. Гіпертонічна хвороба III ст. Пацієнт обстежений (клінічно, лабораторно, ЕКГ, коронаровентрикулографія, ангіографія черевної частини аорти та її гілок) виявлено гемодинамічно значимий стеноз лівої ниркової артерії, що складає 85 %. Хворому виконано стентування правої ниркової артерії. Після пункції стегнової артерії та імплантації інтродюсера 7F, катетеризували ниркову артерію провідниковим катетером, потім провели Комп’ютерна верстка М. Мацело 4 провідник діаметром 0,014 дюйма (0,37 мм), по якому провели датчик внутрішньосудинного ультразвукового дослідження, та після дослідження ввели у згорнутому вигляді протиемболічний фільтр Accunet 6,0 дистальніше остіального звуження правої ниркової артерії та розкрили його, потім провели імплантацію стента Herculink 7,0-18 у звужену ділянку лівої ниркової артерії та за допомогою інфляційного пристрою розширили стент до розміру ниркової артерії 7,0 мм, провели повторне внутрішньосудинне ультразвукове дослідження, проаналізували, після чого виконали постдилатацію та ліквідували стеноз, після чого провели за допомогою евакуаційної системи евакуацію фільтра у згорнутому вигляді та виявили у протиемболічному фільтрі мікроемболи (частинки атеросклеротичної бляшки), гемостаз місця пункції артерії. Післяопераційний період протікав без особливостей, ускладнень не спостерігалось. По запропонованому способу прооперовано 5 хворих, в усіх не виникало ускладнень у вигляді недорозправлення стента, мікроемболізації артерії нирки та погіршення ниркової функції. В той же час з 5-ти хворих, пролікованих за способом-аналогом, у 2-х хворих спостерігалося погіршення лабораторних показників функції нирки у госпітальному післяопераційному періоді. Таким чином, застосування запропонованого способу скорочує частоту післяопераційних ускладнень у вигляді порушення ниркової функції. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601