Спосіб обробки привибійної зони свердловини

1. Спосіб обробки привибійної зони свердловини, який включає закачування суміші розчинів безпосередньо в привибійну зону пласта та наступне їх видалення, який відрізняється тим, що закачування відбувається поетапно, причому спочатку закачується суміш розчинів конденсату з ПАР, а потім суміш метанолу з ПАР. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як ПАР використовується неонол 9-10. Корисна модель належить до галузі нафтової і газової промисловості та призначена для видалення асфальтосмолопарафінових відкладень (АСПО) з привибійної зони свердловин і з поверхні колони насосно-компресорних труб (НКТ). Вона може бути використана в нафтовій і газовій промисловості при видобутку, транспортуванні і зберіганні нафти і газоконденсатів. Відомий спосіб обробки привибійної зони свердловини [а. с. СРСР № 1162947, МПК Е21В 27/06, 1983., опубл. 23.06.1985, бюл. № 23 «Состав для удаления смолисто-асфальтеновых и парафиновых обложений»], в якому використовують реагент для видалення АСПО, що містить 4,4диметил-1,3-діоксан (ДМД) і додаток до нього 4оксіетильовані алкілфеноли (ОП-4), змішані в співвідношеннях, мас. %: ОП-4–0,005–4,0 ДМД - решта. Основним недоліком даного способу є те, що при використанні відомого реагенту проявляється його слабка ефективність та екологічні обмеження до застосування 4-оксіетильованих алкілфенолів. Відомий також спосіб обробки привибійної зони свердловини, який включає закачування та кінцеве видалення суміші реагентів у внутрішню порожнину нафтопромислового обладнання [а. с. СРСР № 1495353, МПК Е21В 37/06, 1989, опубл. 23.07.1989, бюл. № 27 «Способ предупреждения отложения парафина в нефтепромысловом оборудовании»], що складаються з розчинника (стабільного газового конденсату) і поверхнево-активних речовин (нижчі алкілові спирти або їх суміші), в якому для підвищення ефективності дії додатково містяться тіоспирти при наступних співвідношеннях, мас. %: (13) 60363 (11) UA Основним недоліком способу є обмеженість застосування реагенту, оскільки у складі розчинника містяться сірчасті з'єднання, які зумовлюють додаткові витрати на очищення від них видобутої нафти, газового конденсату або газу. Цей спосіб є найближчим до способу, що заявляється, по функціональному призначенню і технічному результату, що досягається і прийнятий за прототип. В основу корисної моделі поставлено задачу створення такого способу обробки привибійної зони свердловини, шляхом удосконалення відомого, який би дозволив здешевити спосіб, підвищити видобування нафти, газу та газового конденсату. Технічним результатом є здешевлення способу, підвищення видобування нафти, газу та газового конденсату. Ця задача вирішується наступним чином: у способі обробки привибійної зони свердловини, який включає закачування суміші розчинів безпосередньо в привибійну зону пласта та наступне їх видалення, згідно з корисною моделлю, закачування відбувається поетапно, причому спочатку закачується суміш розчинів конденсату з ПАР, а потім - суміш метанолу з ПАР. Як ПАР використовується неонол 9–10. Співвідношення конденсату і ПАР становить, мас. %: U 0,8–3,0 0,1–0,5 решта (19) Тіоспирти (С2...С6) Нижчі алкілові спирти (С1-С3) Стабільний газовий конденсат 3 60363 (0,2–0,5 %) - ПАР, решта конденсат. Співвідношення метанолу і ПАР становить, мас. %: (0,1–0,3 %) - ПАР, решта метанол. Співвідношення конденсату і метанолу становить 2:1. Загальні ознаки: закачування суміші розчинів безпосередньо в привибійну зону пласта; наступне її видалення; Відмітні ознаки: закачування відбувається поетапно: спочатку закачується суміш розчинів конденсату з ПАР; потім закачується суміш метанолу з ПАР. Причинно-наслідковий зв'язок між істотними ознаками пропонованої корисної моделі дозволяє одержати технічний результат, позначений в постановці задачі. За відомостями, що є у заявника, запропонована сукупність ознак, які характеризують суть корисної моделі, невідома з рівня техніки, тобто, корисна модель відповідає критерію «новизна». Приклади здійснення способу. Приклад 1. При освоєнні свердловини № 15 Куличихинського НГКР проведено наступні технологічні дії: 1. приготували розчин конденсату з ПАР у співвідношенні, мас. %: ПАР - 0,5 %, решта - конденсат з розрахунку 1300 кг розчину на 1 м/п. ефективної товщі пласта. 2. приготували розчин метанолу з ПАР у співвідношенні, мас. %: ПАР - 0,2 %, решта - метанол Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 4 з розрахунку 650 кг розчину на 1 м/п. ефективної товщі пласта. 3. співвідношення конденсату і метанолу дорівнює 2:1. Проводиться закачка в трубний простір розчину 1 з наступною закачкою розчину 2. Відбувається подача в трубний простір газу високого тиску при закритому затрубному просторі до тих пір, поки тиски не зрівняються. Після вирівнювання тисків відкривається паралельно з трубним простором затрубний простір та проводиться кінцеве продавлювання розчинів в пласт з тиском, який перевищує статичний тиск 2 свердловини на 50 кгс/см . В подальшому свердловина залишається для реагування розчинів пласті на 1 добу. Після цього проводиться видалення розчину з привибійної зони пласта з освоєнням свердловини. Приклад 2. Проводиться аналогічно прикладу 1, але: 1. приготували розчин конденсату з ПАР у співвідношенні, мас. %: ПАР - 0,2 %, решта - конденсат. 2. приготували розчин метанолу з ПАР у співвідношенні, мас. %: ПАР - 0,3 %, решта - метанол. 3. співвідношення конденсату і метанолу складає 1,5:1 Отримується аналогічний технічний результат. Пропонована корисна модель може здійснюватися в промислових умовах. Таким чином, пропоноване технічне рішення відповідає критерію «промислова придатність». Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601