Спосіб утилізації відвалів вугледобування

Спосіб утилізації відвалів вугледобування, що включає зрошування відвалів зворотнім розчином, окиснення сульфідів металів в тілі відвалу киснем 3 61655 під відвалу продукційного розчину, обробку його осаджувачами з переведенням міді, цинку і заліза в осад, відділення водної частини утвореної пульпи і подачу її знову на зрошування, згідно корисної моделі відвали вугледобування кучним методом біовилуговують з отриманням сірчанокислого розчину, який подають в якості сировини для вилуговування фосфоритів. Саме в результаті застосування бактерій Thiobacillus ferrooxidans можливе використання 0 2222+ субстрату, який містить S , SO3 , S , S2 , Fe , що має переваги перед іншими тіоновими бактеріями. Крім того мікроорганізм дієздатний в широкому інтервалі рН середовища - 15. За рахунок того що клітини цього організму мало проникні для деяких токсичних металів, наприклад для міді і цинку, бактеріальне вилуговування можливо використовувати не лише для отримання сірчанокислих розчинів, але й для виділення металів з відвалів териконів. Суттєвими відмінностями корисної моделі, що заявляються, у порівнянні з прототипом є: - використання саме відвалів вугледобування; - відмова від попереднього подрібнення, що скорочує витрати на утилізацію; - використання розчинів в якості сировини для вилуговування фосфоритів. На Фіг. представлена схема реалізації способу утилізації відвалів вугледобування, яка включає відвал вугледобування у вигляді купи 1, водонепроникну похилу поверхню 2, ставок 3 для збору продуктивних розчинів, насоси 4 та 5, вузол виділення металів 6, ставок для відібраного розчину 7, пластикові труби 8, вентилятор 9. Заявлений спосіб здійснюють таким чином. Відвал вугледобування у вигляді купи 1 розташовують на водонепроникну похилу поверхню 2. Вилуговуючий розчин, який містить бактерії Thiobacillus ferrooxidans, подають наверх відвалу для просочування крізь нього. Цей розчин використовують шляхом поливу, або розпилення за до Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 4 помогою пластикових труб 8 покладених поверх купи відвалу вугледобування, оскільки культура бактерій Thiobacillus ferrooxidans аеробна, подачу повітря забезпечують вентилятором 9. Відвали вугледобування містять в своєму складі 10-15% FеS2, що є обов'язковою умовою для життєдіяльності бактерій Thiobacillus ferrooxidans, а отже і утворенню сульфатної кислоти. Процес утворення сульфатної кислоти контролюють за допомогою вимірювання рН. Реакція середовища повинна бути сильнокислою. Розчини, що виходять з відвальної породи, потрапляють в ставок 3, звідти насосом 4 перекачують в вузол виділення металів 6, де їх піддають осадженню для витягнення металів, сюди ж подають воду, необхідну для підтримання необхідної концентрації циркулюючого розчину, і вилучають метали. Зі ставка для відібраного розчину 7 рідину насосом 5 подають на вилуговування фосфоритів та отримують пульпу, яка містить Р2О5. Приклад. Відібрані зразки 140г відвальної породи шахти Степова №2 ВАТ ДХК "Павлоградвугілля" завантажували в скляну вертикальну колонку діаметром 35мм, виконану зі скла і закріплену в сталевій опорі. Рідина подавалась на верх, а повітря знизу колонки. Циркуляцію розчину забезпечу3 вав насос (швидкість протоку 2 дм /год.), а підтримання оптимальної температури сорочки колонки 30 °C - термостат з точністю ±0,1°C. Рідке середовище з культурою бактерій Thiobacillus ferrooxidans циркулювало в періодичному режимі у співвідношенні зразка відвалу вугледобування та рідини 1:3 протягом 5 днів. За цей час рН розчину змінилось з 3,75 на 2,6, що свідчить про дію бактерій Thiobacillus ferrooxidans на пірит зразку відвалу вугледобування. Хімічний склад утвореного кислого розчину аналізувався, після чого розчин подавався на вилуговування фосфоритів. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601