Лужний електроліт міднення

Лужний електроліт міднення, що містить мідь сульфатну, калій-натрій виннокислий, гідроксид лужного металу (калію або натрію), який відрізняється тим, що додатково містить сульфаміновокислу мідь та сульфгг натрію при наступному співвідношенні 3 компонентів (г/дм ) та режимах електролізу мідь сульфатна 15-20 мідь сул ьфа мі новокисла 75-90 калій-натрій виннокислий 100-120 гідроксид калію (або натрію) 25-30 сульфгг натрію 8-10 температура, °С 25-35 густина струму, А/дм2 0,3-0,6 рН 8-9,5 Винахід відноситься до гальваностегії, електролггів МІДНІННЯ і може бути використаний у машинобудуванні, радіо- і приладобудуванні та інших галузях промисловості Найбільш широко в літературі [Гальванические покрытия в м/с Справочник В 2-х томах / Под ред МА Шлугера — М Машиностроение, 1985 — Т1 1985, 240 с ] описані такі комплексні електроліти мідніння, як ціаністий, амміакатний і пірофосфатний Тривалий час для нанесення покриттів на деталі з заліза та його сплавів застосовувався ціаністий електроліт, що має, однак, ряд недоліків висока токсичність, що вимагає строгих мір безпеки при експлуатації розчину і знешкодженні стічної води, відносно низька СТІЙКІСТЬ складу внаслідок карбонізації вільного ціаніду вуглецем повітря і виділення HCN, необхідність систематичного додавання компонентів, утруднення анодного процесу при зниженні концентрації вільного ціаніду Амміакатний і пірофосфатний електролгги були запропоновані для заміни токсичних ціаністих розчинів, однак перший недостатньо стійкий внаслідок летючості аміаку, що приводить до зміни складу, а другий недостатньо стабільний, містить дефіцитні компоненти та у деяких випадках вимагає завішування сталевих деталей під струмом щоб уникнути одержання на поверхні погано зчепленого осаду талеву) калій залізистосинеродистий 180-220 калій-натрій виннокислий 90-110 гідроксид лужного металу (калію) 8-10 Недоліками прототипу є 1) тривалість готування, зумовлена необхідністю попереднього осадження солі Шевреля і тривалим кип'ятінням компонентів розчину в лужному середовищі, 2) втрати хімікатів на готування через необхідність їхнього додавання в електролгг у кількостях більших, ніж розраховані по стехеометричному співвідношенню, 3) недостатня стабільність складу внаслідок утворення в процесі експлуатації невеликої КІЛЬКОСТІ ціаністих комплексних солей В основу винаходу поставлена задача удосконалення електроліту шляхом введення в розчин компонентів, що дозволяють запобігти хімічному виділенню МІДІ на поверхні деталей із заліза і його сплавів, стабілізувати склад електроліту, активувати анодний процес Поставлена задача вирішується тим, що в електроліт, який містить сульфат МІДІ, калій-натрій виннокислий, гідроксид лужного металу додається мідь сульфамшовокисла та сульфгг натрію при наступному співвідношенні компонентів (г/дм3) мідь сульфатна 15-20 мідь сул ьфа мі новокисла 70-90 калій-натрій виннокислий 100-120 гідроксид лужного металу (калію або натрію) 25-35 сульфгг натрію 8-10 Пропонуємий електроліт може бути використаний для нанесення покрить на деталі з заліза і його сплавів при температурі 25-30°С, густина струму контактної МІДІ Найбільш близьким по технічній сутності до замовляємого є лужний електроліт МІДНІННЯ [Гальванотехника Справ, изд Ажогин Ф Ф , Беленький М А, Галль ИЕ и др М Металлургия, 1987, с 178], що містить (г/дм3) мідь сульфатна (в перерахунку на ме20-25 ^f ^ ^ £2 " 00 ^^ ІО OJ