Електромагнітна система залізовідокремлювача

Винахід відноситься до гірничої промисловості і може бути використаний для витягання феромагнітних тіл з вугілля, піску та інши х сипких матеріалів у вугільній та гірничозбагачувальній промисловості, енергетиці, чорній та кольоровій металургії. Відомо електромагнітна система залізовідокремлювача, що має аксіальну, триполюсну магнітну систему, і містить магнітопровід, полюсні наконечники, котушку намагнічення [1]. Недоліком цієї електромагнітної системи є відносно слабкий магнітний потік в робочій зоні залізовідокремлювача, що не забезпечує достатнє видобувне з усилля. Найбільш близькою по технічній суті є електромагнітна система залізовідокремлювача, що містить магнітопровід з трьома полюсами, які чергуються вздовж осі і забезпечені полюсними наконечниками, котушк у намагнічення. Електромагнітна система є встановленою у немагнітний барабан, що обертається навколо неї [2]. Ця система обрана за прототип. Недоліком прототипу є відносно низьке значення витягуючого зусилля в робочій зоні залізовідокремлювача. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення електромагнітної системи залізовідокремлювача шляхом того, що між полюсними наконечниками в повітряних зазорах встановлено постійні магніти, що дозволить збільшити напруженість магнітного поля в робочій зоні залізовідокремлювача і підвищити видобувне з усилля. Поставлена задача досягається тим, що в електромагнітній системі залізовідокремлювача, що містить магнітопровід, полюси на які встановлено полюсні наконечники, котушку намагнічення. Згідно з винаходом, в повітряних зазорах між полюсними наконечниками встановлено постійні магніти, поверхні полюсів яких паралельні поверхням полюсних наконечників. Постійні магніти мають рівні зазори відносно внутрішніх торцевих поверхонь полюсних наконечників між якими вони встановлені. Повітряний зазор від поверхні кожного постійного магніта до внутрішньої поверхні немагнітного барабана є більшим, ніж повітряний зазор від внутрішньої поверхні барабана до кожної робочої поверхні полюсних наконечників. Суть винаходу пояснюється кресленнями, де на фіг.1 зображений поперечний перетин електромагнітної системи залізовідокремлювача, встановленої всередині немагнітного барабана, на фіг.2 показаний поздовжній перетин магнітної системи залізовідокремлювача, який пояснює збільшення напруженості магнітного поля в робочій зоні, на фіг.3 представлено графіки, що відображають розподіл напруженості магнітного поля залізовідокремлювача на зовнішній поверхні немагнітного барабана в робочій зоні вздовж осі залізовідокремлювача. Електромагнітна система залізовідокремлювача встановлена всередині немагнітного барабана 1 та містить полюсні наконечники 2, постійні магніти 3, котушк у намагнічення 4, магнітопровід 5. Над немагнітним барабаном 1 встановлений живильник 6, наповнений сипким матеріалом 7, що містить феромагнітні тіла 8. В зоні розвантаження залізовідокремлювача знаходяться приймач сипкого матеріалу 9 та приймач феромагнітний тіл 10. Пристрій працює наступним чином. Немагнітний барабан 1, обертається в напрямі годинникової стрілки навколо електромагнітної системи. Сипкий матеріал 7 з живильника 6 попадає на зовнішню поверхню немагнітного барабана 1. Ферромагнітні тіла 8 що містяться в сипкому матеріалі 7, під дією магнітного поля, створеного електромагнітною системою, виносяться в зону розвантаження, де збираються в приймач 10, сипкий матеріал 7, який вже не містить феромагнітних тіл 8, під дією сили тяжіння попадає в приймач 9 сипкого матеріалу. Ефект від удосконалення електромагнітної системи досягається за рахунок наступного: на феромагнітні тіла 8 що містяться в сипкому матеріалі 7, які знаходяться над поверхнею барабана 1 діє магнітне поле, створене котушкою намагнічення 4 та встановленою на магнітопроводі 5. Полюсні наконечники 2, встановлені на полюсах магнітопровода 5 призначені для розподілу цього поля в робочій зоні залізовідокремлювача. Напруженість магнітного поля, що враховується, при розрахунку сил витягання і утримання феромагнітних тіл 8 та характеризує магнітне поле, є максимальною у виступів полюсних наконечників 2. Постійні магніти 3, встановлені в повітряних зазорах між полюсними наконечниками 2, створюють додаткове магнітне поле, максимуми напруженості яких теж розташовані біля виступів ци х постійних магнітів 3. Ви ходячи з цього, загальна напруженість магнітного поля, діючого на феромагнітні тіла 8, є сумою напруженості поля намагнічення, що створене котушкою намагнічення 4 та постійними магнітами 3, які встановлено в повітряні зазори між полюсними наконечниками 2. На фіг.3 показано графіки розподілу напруженості поля, де крива А показує розподіл напруженості магнітного поля на поверхні немагнітного барабана 1 з встановленими постійними магнітами 3 в робочому зазорі залізовідокремлювача, крива В показує розподіл напруженості магнітного поля на зовнішній поверхні немагнітного барабана прототипу (постійний магніт в робочий зазор залізовідокремлювача не встановлений). Лінії С і D, відповідно, є середні значення напруженості на зовнішній поверхні немагнітного барабана з встановленими постійними магнітами і прототипу. З графіків видно, що при наявності постійних магнітів 3 в повітряних зазорах між полюсними наконечниками 2, напруженість магнітного поля в повітряних зазорах між постійними магнітами 3 та полюсними наконечниками 2 є збільшеною. Використання запропонованої електромагнітної системи електромагнітного залізовідокремлювача з постійними магнітами 3 дозволяє збільшити напруженість магнітного поля в робочій зоні залізовідокремлювача, і тим самим, підвищити видобувне зусилля. Джерела інформації: 1. Авторське свідоцтво СРСР №1159641, кл. В03С1/10, 1985, бюл. №20. 2. В.Ф. Сумцов, Д.І. Добрунов, В.О. Карташян, В.А. Нежебовський та інш. Розрахунок магнітного ланцюга та аналіз роботи барабанних електромагнітних залізовідокремлювачів / «Вуглезбагачувальне обладнання» труди інституту Гіпромашвуглезбагачення М., «Надра», 1971. С.126-145.