Спосіб лікування атрофічного вагініту у жінок в постменопаузальному періоді

Винахід відноситься до області медицини, зокрема гінекології, і може бути використаний при лікуванні атрофічних вагінітів у жінок в постменопаузальному періоді. Гормональна перебудова, яка характерна для періоду клімактерія, спричиняє каскад змін не тільки у центральних органах та системах, а також практично у всіх жінок у системі місцевого імунітету та мікробіоценозу піхви. На тлі з умовлених дефіцитом естрогенів трофічних змін піхви в постменопаузальний період підвищується рН внутрішнього середовища, знижується кількість лактобацил та активізується ріст умовно патогенної мікрофлори. Внаслідок цього розвивається атрофічний кольпіт, який погано піддається антибактеріальній терапії. Крім того, гормонально обумовлений дисбаланс піхвової мікрофлори відіграє важливу роль і в патогенезі інфекційних захворювань сечовивідних шля хів [4]. Практично кожна друга жінка після 60 років страждає на розлади сечостатевої системи [2]. Патогенетично обґрунтовано використання замісної гормональної терапії [3 Γ Τ], яка спрямована на відновлення нормального функціонального стану місцевих гормонозалежних структур та стимуляцію механізмів біологічного тканевого захисту [1,5]. Найбільш близьким до запропонованого способу є лікування атрофічних вагінітів у жінок в постменопаузальному періоді препаратом овестин у вигляді свічок, які містять естріол. Встановлено, що естріол володіє виключною тропністю до епітелію піхви та викликає його проліферацію. Крім того, при рецидивуючій урогенітальній інфекції естріол сприяє відновленню нормальної мікрофлори і величини рН піхви, підвищує кількість глікогену , секрецію IgA , таким чином активує місцевий секреторний імунітет та відновлює екологію піхви [2, 3]. Але застосування лише 3 Γ Τ є недостатнім для отримання стійкого ефекту при лікуванні атрофічних вагінітів у жінок в постменопаузальному періоді, нерідко після досягнення покращення спостерігаються рецидиви захворювання, особливо при різкому зниженні концентрації або повної відсутності лактобацил [5]. В основу винаходу поставлено задачу вдосконалення способу лікування атрофічного вагініту у жінок в постменопаузальному періоді шляхом застосування замісної гормональної терапії сполучне з бакпрепаратом, що дозволить відкоректувати мікроекологію піхви, підвищити активність місцевого секреторного імунітету та дасть можливість знизити захворюваність і поліпшити якість життя жінок даної вікової групи. Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування атрофічного вагініту у жінок в постменопаузальному періоді додатково до застосування замісної гормональної терапії, а саме овестину , згідно винаходу, вн утрішньопіхвово вводять один раз на добу на 6-8 годин протягом 10-15 днів двома-трьома курсами тампони, насичені водною суспензією симбітер-2, яку готують шля хом розведення 1 дози препарату (1000млрд. живих клітин мікроорганізмів) кип'яченою водою у співвідношенні 1:2. Симбітер - 2 представляє собою бакпрепарат, що містить живі клітини багатокомпонентної симбіотичної культури цілющи х (пробіотичних) мікроорганизмів, які культивуються у молоці: біфідобактерії, лактококи, лактобацили, пропіоновокислі бактерії, з ферментують глікоген з накопиченням органічних кислот, які підтримують реакцію середовища рН піхвового секрету на фізіологічному рівні; активізують імунну систему, виявляють виражену антагоністичну дію на патогенні та умовно - патогенні мікроорганізми широкого спектра. Спосіб лікування атрофічного вагініту у жінок в постменопаузальному періоді здійснюється наступним чином. Призначається замісна гормональна терапія у вигляді свічок овестину, які вводять внутрішньопіхвово один раз на добу через день, загальним курсом 3-6 місяців. У день, коли не використовують овестин, внутрішньопіхвово вводять один раз на добу на 6-8 годин протягом 10-15 днів двома - трьома курсами тампони, насичені водною суспензією симбітер - 2, яку готують шля хом розведення 1 дози препарату (1000 млрд. живих клітин мікроорганізмів) кип'яченою водою у співвідношенні 1 : 2. Приклади конкретного використання способу. Приклад 1. Хвора М., 53 років, звернулася зі скаргами на сухість у пі хві, біль під час статевого життя, ніктурію. Тривалість менопаузи складає 4 роки. Дані скарги турбують на протязі 6-7 місяців, приймала курс місцевої протизапальної терапії за призначенням лікаря. Ефект від лікування був тимчасовим. При гінекологічному огляді та при виконанні кольпоскопічного дослідження виявлені атрофічні зміни в піхвовому епітелію: блідість слизової оболонки, її стоншення, субепітеліальна судинна сітка. Проба Шіллера слабко позитивна. Цитологічне дослідження мазків - відбитків підтвердило діагноз атрофічного кольпіту: визначені базальні та парабазальні клітини глибоких шарів сквамозного епітелію. Бактеріологічне дослідження вмісту піхви виявило зниження концентрації лактобацил до 104КУО/мл, анаеробне - аеробну асоціацію мікроорганізмів: В. fragilis - 105КУО/мл, Peptostr . productus - 10 6КУО/мл, St. aureus - 104КУО/мл , Proteus vulgaris - 10 5КУО/мл. Показник рН піхви 6,3. Протипоказань до призначення замісної гормональної терапії не виявлено, але від застосування системної терапії пацієнтка категорично відмовилась. Хворій було призначено лікування за запропонованою методикою: внутрішньопіхвове введення свічок овестин один раз на добу через день протягом 3 місяців. А також внутрішньопіхвове введення тампонів, насичених водною суспензією бакпрепарата симбітер - 2 (1 доза) один раз на добу на 6-8 годин протягом 2 тижнів з 10-денною перервою - усього 2 курси. Введення овестину чергувалося з введенням симбітеру-2. Після отриманого курсу лікування скарги, що турбували пацієнтку, зникли. Кольпоскопічне обстеження виявило покращення у стані епітелія піхви: слизова оболонка була рожева, блискуча, судинний малюнок був помірно виражений, пофарбування розчином Люголю стало однорідним. Цитологічне обстеження свідчило про процеси трансформації атрофічного епітелію: у мазках - відбитках наявність проміжних та поверхневих епітеліальних клітин. Бактеріологічне дослідження піхвового вмісту: були висіяні лактобактерії у концентрації 106КУО/мл, концентрації представників умовно - патогенної флори знизились і складали: В. fragilis- 103КУО/мл, Peptostr. productus -103КУО/мл, St. aureus 10 2КУО/мл, рН піхви 5,0. Курс лікування хвора переносила добре. Рекомендована підтримуюча терапія овестином у вигляді свічок у слідуючому режиму: вводити 1 свічку 2 раза на тиждень на протязі 3 місяців. Приклад 2. Хвора В., 62 років, звернулась до гінеколога зі скаргами на зуд та печіння у піхві та з боку зовнішніх статевих органів, незначні виділення із статевих шля хів. С татевим життям не живе 3 роки із-за неприємних відчуттів (диспареунії). Останні 6 місяців відмічає більш часті сечовипускання. Пацієнтка перебуває у менопаузі 12 років. Замісна гормональна терапія ніколи не призначалася. Під час гінекологічного огляду та кольпоскопії виявлено: слизова оболонка піхви та піхвової частини шийки матки була бліда, стоншена, еластичність її слабка, на поверхні слизової оболонки - одиничні петехії, при контакті - незначна кровоточивість, транссудат скудний, поверхневий. При цитологічному дослідженні мазків - відбитків виявлені ознаки атрофічного вагініту. Бактеріологічне дослідження визначило наявність умовно - патогенної мікрофлори : St . saprophyticus 106КУО/мл, Str. viridans - 10 4КУО/мл, Ε. coli - 106КУО/мл, В. melaninogenicus - 10 6 КУО/мл. Лактобацили не виявлялись. Показник рН піхви 6,5. Хворій було призначено вищезгадане лікування з застосуванням овестину і симбітеру-2. Тампони з водною суспензією симбітер-2 вводили у тому ж режимі, що і попередній хворій, але трьома курсами. Скарги зникли після 2 місяців лікування, контрольні дослідження після завершення курсу лікування свідчили про позитивний клінічний ефект. Кольпоскопічно слизова оболонка піхви та піхвової частини шийки матки стала рожевою, петехії зникли, вологість оцінена як помірна, 6 еластичність середня, пофарбування розчином Люголю стало однорідним. При бактеріологічному дослідженні вмісту піхви виявлено: концентрація St . saprophyticus та Е. соli - 103КУО/мл, кількість лактобацил підвищилась до 104КУО/мл. Показник рН піхви 5,5. Результати лікування оцінені як добрі. Рекомендовано введення овестину у вигляді свічок у підтримуючому режиму: вводити 1 свічку 2 раза на тиждень на протязі 2 місяців, далі - 1 раз на тиждень на протязі 1 місяця. У порівнянні з прототипом, запропонований спосіб лікування атрофічного вагініту у жінок в постменопаузальному періоді дозволяє отримати більш стійкий клінічний ефект, нормалізує мікробіоценоз піхви, що є мірою профілактики рецидування неспецифічних вагінітів у жінок даної вікової групи. Усе вищезгадане дозволяє поліпшити якість життя жінок в постменопаузальному періоді. У зв'язку з цим, застосування препарату симбітер-2 на фоні замісної гормональної терапії може бути рекомендовано з метою лікування постменопаузальних атрофічних вагінітів. Література: 1. Балан В.Е., Муравьева В.В., Сметник В.П. Урогенитальные расстройства в климактерии (клиника, диагностика, лечение). // Проблемы репродукции.-1996.- № 3.-С. 50-54. 2. Кира Е.Ф. Заместительная гормональная терапия урогенитальных расстройств у женщин старшей возрастной группы. //Проблемы репродукции.- 1996.- № 3. - С.44-49. 3. Прилепская Β.Η., Кулаков В.И., Тизини Г., Костава Μ.Η. Лечение урогенитальных нарушений у женщин в постменопаузе препаратом овестин. // Акушерство и гинекология. - 1996. - № 2.-С.37-39. 4. Татарчук Т.О., Сольський Я.П., Косей Н.В., Лісяна Т.О., Васильчук Г.М. Лікування бактеріального вагініту в період клімактерію. // Вісник асоціації акушерів - гінекологів України. - 1999. - № 1.- С. 32-36. 5. UA Патент України № 32800, МПК6 : А61В 5/00,17/00 Заявка № 98042088 від 27.04.1998., опубликовано 15.02.2001. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. Сольський Я.П., Татарчук Т.Ф., Косей Н.В., Лисяна Т.О. Спосіб лікування неспецифічних вагінітів у жінок в постменопаузі.